23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 200/3137/20-а
адміністративне провадження № К/9901/29216/21
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/3137/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області форма «ВІ» 0000810402, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2019 року на суму 99707,00 грн., за липень 2019 року - 91699,00 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції відповідно у розмірі 24926,75 грн. й 22924,75 грн., всього у розмірі 47851,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області форма В4 № 0000800402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2019 року - 3542,00 грн., за липень 2019 року - 27513,00 грн., всього у розмірі 31055,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області форма «ПН» № 0000820402, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 187445,50 грн. та застосовано штраф у розмірі 50 % у сумі 93722,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області форма «Р» 0000830402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 592908,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 474327,00 грн. та 118581,75 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 09 серпня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовлено. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/3137/20-а залишено без руху для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази своєчасного подання вперше касаційної скарги, дати отримання ухвали Верховного Суду про повернення раніше поданої касаційної скарги.
30 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду у строк, але ухвалами Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року, від 14 грудня 2020 року, від 12 травня 2021 року подану касаційну скаргу повернуто.
Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 25 серпня 2020 року, повне судове рішення складено 25 серпня 2020 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 28 вересня 2020 року, утім ухвалами Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року, від 14 грудня 2020 року, від 12 травня 2021 року касаційну скаргу повернуто на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, останню яку скаржник отримав 18 травня 2021 року, а повторно податковий орган подав касаційну скаргу до поштового відділення лише 05 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Посилання скаржника на установлення карантину на території України з метою попередження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 є необґрунтованими з огляду на таке.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 329 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
20-денний строк з дня набрання чинності цим Законом закінчився 06 серпня 2020 року.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Також, слід зазначити, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв'язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло одинадцять місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом одинадцяти місяців.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити Головному управлінню ДПС у Донецькій області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/3137/20-а.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/3137/20-а.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов