ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.09.2021Справа № 910/6153/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація
про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації
Представники:
від позивача: Черкашин О.А.
від відповідача: Гнатуш Н.В., Сорокін А.В., Клим'юк О.С.
від третьої особи: не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання установчих зборів по створенню ОСББ "К5", з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5», оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019 та скасувати державну реєстрацію ОСББ "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
26.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 08.06.2021; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію.
27.05.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
31.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
04.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовче засідання 08.06.2021 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 08.06.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 06.07.2021.
У підготовче засідання 06.07.2021 прибули представники сторін, представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 06.07.2021 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2021.
26.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про судові витрати.
27.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення та заява про неможливість подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів.
27.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.
У судове засідання 27.07.2021 прибули представники сторін, представники третьої особи в судове засідання не прибули.
За наслідками розгляду заяви заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову ухвалою суду від 27.07.2021 її залишено без розгляду.
У судовому засіданні 27.07.2021 оголошено перерву до 14.09.2021.
09.08.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
13.09.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про судові витрати.
14.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про неможливість подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів.
У судове засідання 14.09.2021 з'явились представники сторін, представники третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 14.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши докази, суд
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 252298077) ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 18.06.2019 була проведена державна реєстрація створення юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (запис №10691020000043640).
Так, 14.04.2019 було проведено установчі збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , у яких особисто взяли участь співвласники у кількості 162 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення площею 11135,2 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь власники квартир та/або нежитлових приміщень будинку: 326 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення площею 28293,045 кв.м. Вказане підтверджується протоколом №1 від 14.04.2019 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (далі - Протокол №1).
Як вбачається з Протоколу №1, на порядку денному розглядались такі питання: Обрання голови та секретаря установчих зборів; створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; визначення та затвердження назви ОСББ; затвердження статуту ОСББ; обрання членів правління ОСББ; обрання членів ревізійної комісії ОСББ.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду питань порядку денного, співвласниками прийнято такі рішення: обрати головою установчих зборів ОСОБА_2 , секретарем установчих зборів ОСОБА_3 ; створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ; затвердити наступну назву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"; затвердити статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" у редакції, запропонованій ініціативною групою зі скликання установчих зборів; обрати членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" поіменно: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 ; обрати членів ревізійної комісії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" поіменно: ОСОБА_9 ; визначити самостійне здійснення управління багатоквартирним будинком; уповноважити ОСОБА_2 підписати затверджений зборами статут ОСББ, а також підготувати та підписати протокол цих зборів на підписання та на проведення державної реєстрації ОСББ «К5» тощо.
Звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що його права та законні інтереси як співвласника будинку по АДРЕСА_2 було порушено з огляду на таке.
Позивач зазначає, що його як власника квартири АДРЕСА_1 всупереч вимогам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не було повідомлено у визначений вказаним законом спосіб про проведення установчих зборів щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 . Наведене, як зазначає позивач, є підставою для визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5», оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019. Окрім того, позивач вказує, що задоволення вимоги про визнання недійсним та скасування рішення є підставою для та скасування державної реєстрації ОСББ "К5" шляхом скасування запису від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано, які право чи інтерес позивача порушено скликанням і проведенням установчих зборів та прийнятими ними рішеннями; позивач була належним чином повідомлена про скликання та проведення установчих зборів ОСББ «К5» шляхом направлення рекомендованого листа відповідно до списку згрупованих відправлень №481 від 27.03.2019; позивач звернувся з даним позовом після закінчення строку, у межах якого ОСОБА_1 могла звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу, враховуючи спеціальний строк позовної давності в 1 рік.
У відповіді на відзив позивач вказав на те, що з копії списку згрупованих відправлень №481 від 27.03.2019 вбачається, що поштове відправлення було направлено адресату ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , тоді-як станом на 27.03.2019 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим надані відповідачем докази не можуть підтверджувати належне повідомлення позивача про скликання установчих зборів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсними рішень не підлягають задоволенню, а провадження в частині вимог про скасування державної реєстрації юридичної особи підлягає закриттю, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.
За змістом ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18) та від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).
З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Наведені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 727/2735/18.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підстави заявленого позивачем позову зводяться до того, що позивач не був повідомлений у визначеному законодавством порядку (за адресою реєстрації) про скликання установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , що відбулись 14.04.2019.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Як зазначає відповідач, позивач була належним чином повідомлена про скликання та проведення установчих зборів ОСББ «К5» шляхом направлення рекомендованого листа.
Як встановлено судом, відповідно до списку згрупованих відправлень №481 від 27.03.2019, ОСОБА_1 було направлено поштове відправлення на адресу АДРЕСА_1 .
В той же час, позивач вказує, що станом на 27.03.2019 вона була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , у підтвердження чого надала копію паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом), проте не містить прямої вказівки на обов'язковість направлення поштових відправлень про скликання установчих зборів саме за адресою реєстрації, а тому, враховуючи, що установчі збори скликаються ініціативною групою, а відомості про адресу реєстрації кожного співвласника не є загальнодоступними, суд доходить висновку, що направлення на стадії створення ОСББ ініціативною групою кожному співвласнику відповідного повідомлення про скликання установчих зборів ОСББ за адресою нерухомого майна у будинку, яке перебуває у власності співвласника цього будинку (житлового чи нежитлового приміщення), є належним та достатнім.
За наведених обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість покладених в основу позову доводів позивача про те, що її не було належним чином повідомлено про скликання та проведення установчих зборів ОСББ «К5».
Більше того, суд зазначає, що позивач не вказувала на те, що їй було не відомо про скликання установчих зборів ОСББ взагалі, а вказувала лише на неналежне, на її думку, повідомлення про таке скликання.
З огляду на викладене у сукупності, суд не вбачає підстав для визнання недійсними рішень установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5», оформлених протоколом № 1 від 14.04.2019, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог про скасування державної реєстрації (реєстраційного запису) юридичної особи - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд зазначає таке.
Відповідно до змісту частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і лсновоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом № 2866-ІІІ.
За змістом статті 1 цього Закону ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-ІІІ об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Отже, Закон № 2866-ІІІ визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України рішення про утворення суб'єкта господарювання є установчим документом суб'єкта господарювання.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).
Закон № 755-IV передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 755-IV).
За змістом статті 9 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма (частина друга статті 9 вказаного Закону).
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Відповідно до приписів ЦК України статтею 28 Закону № 2866-ІІІ передбачено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Порядок ліквідації об'єднання передбачає, що у разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
Статтею 10 Закону № 755-IV встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.
Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.
Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, пункт 230).
Частиною третьою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов'язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів.
За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв'язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.
Ураховуючи викладене, звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.
Наведених правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19.
Відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; якщо відсутній предмет спору.
За наведених обставин, суд доходить висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем було заявлено позовну давність як підставу для відмови в позові.
За змістом ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, з огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в позові в частині вимоги про визнання недійсним та скасування рішення, а також про закриття провадження у справі в частині вимог про скасування державної реєстрації юридичної особи, суд не досліджує питання пропуску позивачем позовної давності при зверненні з даним позовом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача в частині вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено, покладаються на позивача, а судовий збір, сплачений позивачем за вимогу, провадження щодо розгляду якої закрито, в силу ст. 7 Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню позивачу у разі подання ним відповідного клопотання.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 231, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 910/6153/21 в частині вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» про скасування державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.09.2021
Суддя Ю.В. Картавцева