ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2021Справа № 910/11751/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»
до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»
про стягнення 52 544, 60 грн,-
Без виклику (повідомлення) учасників судового процесу
Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 52 544, 60 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем термінів доставки вантажу, визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, що й стало підставою для нарахування позивачем штрафу в розмірі 52 544, 60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
17.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він частково визнає порушення термінів доставки вантажу на суму 18 015, 80 грн. В іншій частині, а саме в розмірі 34 528, 80 грн, відповідач не погоджується, посилаючись на відповідні докази, які зумовили збільшення терміну доставки вантажів, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Також відповідач просить зменшити розмір штрафу до 5% від нарахованої суми.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Протягом січня-травня 2021 року, на підставі публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 30.06.2020 № 8127902, відповідач, як перевізник, надавав позивачу, як замовнику, послуги з перевезення вантажів та інші послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів.
Так, у межах зазначеного періоду, відповідач приймав до перевезення вантажі за наступними залізничними накладними:
- № 52786258, (досильна № 38870234) у вагоні № 59435107;
- № 52789260, (досильна № 39093992) у вагоні № 53187308;
- № 52924289, (досильна № 32146771) у вагоні № 56590953;
- № 53158747, (досильна № 32322125) у вагоні № 62522222;
- № 53219184, (досильна № 53248746) у вагоні № 53510855;
- № 53215810, (досильна № 53248753) у вагоні № 60460607;
- № 53215810, (досильна № 53248761) у вагонах №№ 56018021, 56957335, 53547733;
- № 53227468, (досильна № 53248779) у вагонах №№ 56970403, № 56950967;
- № 47072616, (досильна № 33110602) у вагоні № 60600137;
- № 48209548, (досильна № 33268558) у вагоні № 56384860;
- № 48317028 у вагонах №№ 56511249, 53506358, 56957889, 60460441, 62610258, 63947774;
- № 48370449, (досильна № 42630988) у вагоні № 56619778;
- № 48370449, (досильна № 35740760) у вагоні № 60030871;
- № 48370449, (досильна № 42630988) у вагоні № 62522701;
- № 53766093, (досильна № 46477501) у вагоні № 63812317.
Позивач стверджує, що порожні вагони були доставлені із простроченням терміну доставки.
Так, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, керуючись статтею 116 Статуту залізниць України, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 52 544, 60 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 ЦК України).
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також і ч. 2 ст. 307 ГК України.
У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут) він визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
За визначенням наведеним у пункті 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За змістом пунктів 22, 23 Статуту, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Відповідно до пункту 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила) визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Відповідно до пункту 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
За приписами пункту 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу та у разі переадресування вантажів.
Відповідно до пункту 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Приписами абз. 5 ст. 41 Статуту передбачено, що у разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Аналогічні норми містяться і у Правилах.
Так, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил).
Приписами п. 2.11 Правил також передбачено, що у разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
У інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, за наслідком аналізу наведених вище норм законодавства, додатково зазначено, що нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.
З наданого відповідачем контррозрахунку штрафу за несвоєчасну доставку вантажу вбачається, що відповідач визнає порушення термінів доставки вантажів за накладними № 52786258, № 52789260, № 52924289, № 48209548 та не заперечує правомірності нарахованого за цими накладними штрафу у розмірі 4 953, 90 грн, 4953, 90 грн, 1651, 30 грн та 4953, 90 грн відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З огляду на викладене та зважаючи на відсутність заперечень відповідача в частині затримки доставки вантажу за накладними № 52786258, № 52789260, № 52924289, № 48209548, суд, перевіривши розрахунки сторін встановив, що відповідачем доставлено позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту, що у відповідності до пункту 116 Статуту та пункту 1.1 Правил є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
Стосовно інших накладних суд зазначає таке.
За приписами ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.
Згідно ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, а також в інших випадках згідно з переліком, наведеним у цьому пункті, який не є вичерпним, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, акти загальної форми складаються, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів, комерційні акти складаються на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Отже, наведені норми покладають обов'язок на залізницю у разі настання обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, скласти комерційні акти чи акти загальної форми, в залежності від обставин та внести про даний факт відповідні відомості до накладної, незалежно від стану перевізного процесу.
При цьому, наявність відмітки у перевізних документах про затримку вантажу не звільняє залізницю від обов'язку довести ті обставини, на які вона посилається у підтвердження своїх заперечень проти позову, у даному випадку - наявність підстав у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 910/3745/19.
Отже, виходячи з викладеного, наявність відмітки у накладній не може автоматично свідчити про наявність/відсутність обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності учасника перевезення.
Так, комерційними актами від 11.05.2021 №№ 410006/92/453, 410006/93/454, 410006/94/455 та 410006/95/456 було встановлено недостачу вантажу за наслідком контрольного зважування у вагонах №№ 56957889, 62610258, 53506358 та 60460441 відповідно, які доставлялись за накладною № 48317028, про що зроблено відмітку у графу 49 накладної.
Таким чином, суд вважає доведеною затримку вантажу на 2 доби щодо вагонів №№ 56957889, 62610258, 53506358 та 60460441.
Поряд із цим, вагони №№ 56511249 та 63947774, які також доставлялись за накладною № 48317028 не зважувались, що свідчить про безпідставність затримки цих вагонів та правомірність нарахованого позивачем штрафу у розмірі 1 651, 30 грн та 1 651, 30 грн щодо кожного з вагонів.
Щодо затримки вагона № 62522222, що доставлявся за накладною № 53158747, відповідач вказує про відчиплення цього вагону з технічної несправності, про що складено акт № 5327 від 26.02.2021. В графі 49 досильної накладної № 45146719 зазначено, що термін доставки вантажу збільшено на 3 доби на підставі акту № 5671 від 25.02.2021.
До матеріалів справи долучено копію акту загальної форми № 5327 від 26.02.2021, зі змісту якого вбачається, що вагон № 62522222 відчеплений від групи по технічній несправності.
Натомість копії акту № 5671 від 25.02.2021, тобто документа, про який зроблено відмітку у досильної накладної № 45146719 і якій може підтвердити затримку вантажу, відповідачем не матеріалів справи не додано, що свідчить про правомірність нарахування штрафу в цій частині.
Оскільки затримка доставки вантажу склала 2 доби, позивачем правильно визначено розмір штрафу за накладною № 53158747 у сумі 1 651, 30 грн.
З цих же підстав, підлягають відхиленню й доводи відповідача про безпідставність нарахування штрафу за накладною № 47072616 (досильна № 33110602). Так, відповідач вказує на те, що в досильній накладній зазначено про наявність актів на ремонт № 5409 та № 541 від 23.04.2021, проте в матеріалах справи такі докази відсутні, а зазначення лише у перевізному документі про їх складення не є достатнім для висновку про поважність причин затримки доставки вантажу.
Комерційними актами від 02.03.2021 №№ 490000/27/296 та № 490000/28/297 було встановлено недостачу вантажу за наслідком контрольного зважування вагонів №№ 56950967 та № 56970403, які доставлялись за накладною № 53227468 (досильна № 53248779), про що зроблено відмітку у графу 49 досильної накладної.
Також, суд знаходить слушними доводи відповідача, що позивачем неправильно визначено як тарифну відстань, так і дату фактичного подавання вагонів. Таким чином, судом не встановлено перевищення терміну доставки вантажу за цією накладною.
Аналогічним чином, відсутні підстави і для нарахування штрафу за залізничною накладною № 53215810 (досильні №№ 53248753, 53248761), оскільки наявними в матеріалах справи комерційними актами від 02.03.2021 № 490000/23/292, № 490000/24/293, № 490000/25/292 та № 490000/26/295 підтверджено проведення зважування, за наслідком якого було виявлено недостачу у вагонах № 60460607, № 56018021, № 56957335 та № 53547733 відповідно.
З цих же підстав, суд відмовляє у стягненні штрафу за накладною № 53766093 (досильна № 46477501), оскільки позивачем неправильно визначено дату прибуття одержувача вантажу про доставку та те, що при зважуванні встановлено вагу менше аніж зазначено у перевізному документі, про що 06.04.2021 складено комерційний акт № 450003/246/364.
Комерційними актами від 12.05.2021 №№ 410006/10/476, 41006/108/473 та 41006/109/472 було встановлено недостачу вантажу за наслідком контрольного зважування вагонів №№ 60030871, 56619778 та 62522701, які доставлялись за накладною № 48370449 (досильні № 42630988, 35740760), про що зроблено відмітку у графу 49 досильної накладної № 42630988.
Таким чином, терміни доставки вантажу були продовжені й порушення, про яке стверджує позивач, не відбулось.
За залізничною накладною № 53219184 (досильна № 53248746) позивачем не правильно визначено тарифну відстань, оскільки згідно п. 29.1 Збірника тарифів на перевезення, при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування. Таким самим порядком визначається плата, якщо вантаж переадресовується за первинними перевізними документами.
Крім цього, у досильній накладній № 53248746 зазначено про продовження строку доставки через виявлену недостачу. Так, комерційним актом № 490000/22/291 від 02.03.2021 підтверджено, що у вагоні № 53510855 виявлено недостачу у 2 700 кг.
Таким чином, за залізничною накладною № 53219184 (досильна № 53248746) відсутні підстави для нарахування штрафу.
Отже, загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу становить 24 472, 50 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 5% від нарахованих сум, суд зазначає таке.
Так, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що несвоєчасна доставку вантажу з боку відповідача не спричинили погіршення фінансового стану позивача, відтак за відсутності негативних наслідків для його господарської діяльності, відповідач просить зменшити розмір штрафу.
Суд зауважує, що зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність/ відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Подібна за змістом правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19 від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 тощо.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем належним чином не обґрунтовано та не доведено наявності обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру неустойки. До того ж, за висновками суду, розмір штрафних санкцій не є надмірно великим.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 24 472, 50 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Судові витрати, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 057, 25 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) 24 472, 50 грн (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят дві гривні 50 коп.) штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 1 057, 25 грн (одна тисяча п'ятдесят сім гривень 25 коп.) судового збору.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення в повному обсязі складено 24.09.2021.
Суддя О.С. Комарова