ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2021Справа № 910/8075/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент проект»
до Державного підприємства «Науково - дослідний і проектний інститут містобудування»
про стягнення заборгованості в сумі 216 960,00 грн.,
Суддя Борисенко І.І.
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент проект» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково - дослідний і проектний інститут містобудування», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором субпідряду у розмірі 216 960,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані не належним виконанням умов Договору субпідряду від 17.04.2015 №0097/04/15. Позивач звертає увагу на укладення в позасудовому порядку Мирової угоди про врегулювання ряду Договорів, в тому числі, що стосується предмету розгляду у даній справі (№0097/04/15 від 17.04.2015), вказана Мирова угода підписана Позивачем/Виконавцем, Відповідачем/Замовником та ТОВ «Нові будівельні матеріали» 24.09.2019. Як вказує позивач, зважаючи, що умови Мирової угоди Відповідачем не виконані, в частині поетапного внесення оплати, такий акт вважається розірваним в односторонньому порядку, у зв'язку з чим, направив на адресу відповідача акти виконаних робіт для підписання та здійснення Відповідачем оплати відповідно до договору субпідряду. У зв'язку з не підписання відповідачем актів виконаних робіт та не здійснення оплати позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у сумі 216 960,00 грн. відповідно до Договору субпідряду від 17.04.2015 №0097/04/15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8075/21 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.05.2021 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
11.06.2021 Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував повністю проти позовних вимог, вказував про їх безпідставність та необґрунтованість, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що ним не порушені умови Мирової угоди, в тому числі в частині внесення на рахунок позивача поетапної сплати заборгованості, зважаючи на не надходження відповідних коштів на рахунок Відповідача від Генерального підрядника, зважаючи на що умови Мирової угоди не порушені, та у зв'язку з чим підстав для стягнення на користь Позивача коштів не має.
16.06.2021 Позивачем подано до суду Відповідь на Відзив, в якому останній повністю заперечує проти викладених у відзиві відповідача доводів.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, Відзив на позовну заяву, Відповідь Позивача на Відзив та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та заперечення відповідача, та дослідивши матеріали справи, суд
17.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» (виконавець/позивач) та Державним підприємством «Науково - дослідний і проектний інститут містобудування (замовник/відповідач) був укладений Договір субпідряду на виконання проектних робіт №0097/04/15.
Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати проектно - кошторисну документацію по об'єкту: Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно - офісно - розважального та соціально - побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі міста Києва. Розробка проекту житлового будинку поз. №29 по генплану (стадія «Проект» та Робоча документація») надалі - Роботи.
Відповідно до п.2.1 Договору, вартість Робіт визначається згідно з діючими державними будівельними нормами та відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) і становить 540 000,00 грн. без ПДВ.
04.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» (виконавець/позивач) та Державним підприємством «Науково - дослідний і проектний інститут містобудування (замовник/відповідач) укладено Договір про внесення змін №1 до Договору субпідряду №0097/04/15 від 17.05.2015 на виконання проектних робіт.
Відповідно до п.2 вказаного Договору про внесення змін, в зв'язку з переходом з 01.05.2016 Виконавця проектних робіт на Загальну систему оподаткування, сторони погодились викласти п. 2.1 Договору у наступній редакції:
« 2.1 Вартість Робіт визначається згідно з діючими державними будівельними нормами та відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №3 до Договору) і становить 679 200,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 113 200,00 грн.».
Пункт 3.1.2 Договору Сторони погодились викласти наступній1 редакції:
«п.3.1.2 Оплата робіт проводиться після виконання окремого етапу проектних робіт, відповідно до календарного плану виконання робіт (Додаток №4)».
Як слідує зі змісту Календарного плану виконання проектних робіт (Додаток 4 до Договору) вартість робіт проекту житлового будинку поз. 29 по генплану становить 271 200,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору Сторони домовились, що Замовник оплачує Роботи шляхом перерахування 20% вартості робіт на підставі листа Виконавця.
Відповідно до п. 3.1.2. Договору залишок вартості Робіт Замовник перераховує Виконавцю протягом 10 банківських днів після здачі матеріалів проектних робіт Замовнику та підписання Сторонами договору акту приймання - передачі виконаних робіт.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №262 від 11.05.2017, Замовником сплачено аванс за Роботи по Договору субпідряду в розмірі 54 240,00 грн.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять інших платежів за Договором субпідряду №0097/04/15 від 17.05.2015.
Відповідно накладної від 27.10.2017 №883 Позивач/Виконавець передав матеріали проектних робіт Відповідачу/Замовнику, а саме проектну документацію у 5-ти примірниках, по житловому будинку №29 том 2/5 книга 29.1 Архітектурно - будівельні рішення та том 2/5 книга 29.2 Інженерні рішення.
Відповідно до накладної від 13.07.2017 №624 Позивач/Виконавець передав Відповідачу/Замовнику проектну документацію у 5-ти примірниках, а саме: Проект житловий будинок поз. №29 по ГП Системи протипожежного захисту.
Відповідно до накладної від 19.12.2017 №983 Позивач/Виконавець передав Відповідачу/Замовнику матеріали проектних робіт по житловому будинку №29, а саме проектну документацію стадія «П» на електронному носії.
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту виконання робіт Замовником та Виконавцем укладено акт виконаних робіт від 30.06.2020 №5 на суму виконаних робіт 54 240,00 грн. з ПДВ.
Крім того, як слідує з наявних матеріалів, Позивач листом вих. №43 від 27.08.2020 надіслав Замовнику підписані Виконавцем акти виконаних робіт від 27.08.2020 на загальну суму виконаних робіт 192 000,00 грн. та від 27.08.2020 №6 на загальну суму виконаних робіт 24 960,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявною у справі копіями накладної та фіскального чека № 0306106233855 від 27.08.2020 та описом поштового вкладення в цінний лист №0306106233855 від 27.08.2020 з відбитком штампу відділення поштового зв'язку К-61.
Вказаний лист Відповідач отримав 01.09.2020, про що свідчить наявна роздруківка з сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення за трек номером 0306106233855, яка містить інформацію про дату та час їх вручення.
Відповідно до п.п.4.2, 4.3 Договору субпідряду, Замовник зобов'язаний протягом 10 календарних днів після отримання акту передачі - приймання виконаних робіт підписати та повернути акт виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття робіт. При не отриманні Виконавцем підписаного акту чи мотивованої відмови від прийняття робіт частково або повністю у встановлений термін, Роботи вважаються прийнятими.
Суд констатує, що Замовник/Відповідач протягом 10 календарних днів після отримання актів передачі - приймання виконаних робіт вказані акти не підписав, а також не надав Виконавцю мотивовану відмову від їх підписання.
Заперечення Відповідача проти позовних вимог, з посиланням на їх безпідставність та необґрунтованість, у зв'язку з тим, що між сторонами укладена мирова угода і ним не порушені умови Мирової угоди, в тому числі в частині внесення на рахунок позивача поетапної сплати заборгованості, зважаючи на не надходження відповідних коштів на рахунок Відповідача від Генерального підрядника, та у зв'язку з чим підстав для стягнення на користь Позивача коштів не має, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» (Сторона 2) та Державним підприємством «Науково - дослідний і проектний інститут містобудування (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні матеріали» (сторона 3) в позасудовому порядку укладено Мирову угоду про врегулювання Договорів №0096/04/15 від 17.04.2015, №0097/04/15 від 17.04.2015, №0098/04/15 від 17.04.2015, №0101/10/16 від 30.10.2016, №0095/09/15-16Р від 09.11.2015,№0088/04/15/Р2 від 17.042015, №0095/05/-20Р від 31.10.2016, №0095/04/15-21Р від 31.10.2016, №0099/09/16-23Р ві 31.10.2016, №0098/04/15-30Р від 01.07.2017, №0098/04/15-31Р від 01.07.2016, №0101/10/16-33Р від 31.10.2016, №0098/04-15-34Р від 30.10.2016.
Відповідно до п. 1 Мирової угоди Сторони визнають, що станом на дату Мирової угоди про регулювання заборгованості ДП «НДПІ містобудування» (Відповідач) перед ТОВ «Фундамент проект» (Позивач) за виконані роботи, які виконані в повному обсязі і прийняті Стороною 3 становить 4 031 555,60 грн. в тому числі ПДВ 20 %, а саме (зазначений перелік договорів, серед інших, що стосується предмету спору):
- за договором №0097/04/15 від 17.04.2015 на виконання проектних робіт у розмірі 216 960,00 грн. (двісті шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят грн.. 00 коп.) за стадію «Проект».
Відповідно до п.2 Мирової угоди, ДП «НДПІ містобудування» гарантує і зобов'язується сплатити суму заборгованості в повному обсязі в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Фундамент проект» у розмірі 1 000 000,00 грн. з ПДВ, що будуть першочергово зараховані в рахунок погашення заборгованості починаючи з 24.09.2019. Подальші погашення будуть здійснюватися шляхом перерахування коштів з поточного рахунку ДП «НДПІ містобудування» на поточний рахунок ТОВ «Фундамент проект», шляхом перерахування 30% від будь - яких грошових коштів, які надійдуть на рахунок ДП «НДПІ містобудування» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні матеріали» з моменту підписання даної угоди про врегулювання до повного погашення заборгованості у сумі тому числі ПДВ 20 %, а саме у відповідності з Додатком №1 до даної Мирової угоди про врегулювання, яка є його невід'ємною частиною і у разі надходження коштів на рахунок ДП «НДПІ містобудування» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні матеріали».
Відповідно до Додатку №1 до Мирової угоди про врегулювання, заборгованість ДП «НДПІ містобудування» перед ТОВ «Фундамент проект» за виконані в повному обсязі і прийняті ТОВ «Нові будівельні матеріали», зокрема за Договором №0097/04/15 від 17.04.2015 на виконання проектних робіт становить у розмірі 216 960,00 грн.
Надаючи правову оцінку наданій Мировій угоді від 24.09.2019 про врегулювання Договорів №0096/04/15 від 17.04.2015, №0097/04/15 від 17.04.2015, №0098/04/15 від 17.04.2015, №0101/10/16 від 30.10.2016, №0095/09/15-16Р від 09.11.2015,№0088/04/15/Р2 від 17.042015, №0095/05/-20Р від 31.10.2016, №0095/04/15-21Р від 31.10.2016, №0099/09/16-23Р від 31.10.2016, №0098/04/15-30Р від 01.07.2017, №0098/04/15-31Р від 01.07.2016, №0101/10/16-33Р від 31.10.2016, №0098/04-15-34Р від 30.10.2016, складеної у позасудовому порядку та можливості її розцінення, як новації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Застосування новації як способу припинення зобов'язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявності умов про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання.
Верховним Судом України у постанові від 09.09.2014 по справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012 (3-105гс14) про стягнення заборгованості за договором про організацію взаєморозрахунків висловлено правову позицію про те, що характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому, нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами, договір про організацію взаєморозрахунків таких ознак не містить.
На відміну від звичайного договору, мирова угода укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Тобто мирова угода не є договором у цивільному/господарському-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентовано положеннями ГПК України, проте вона має на меті припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №904/8731/17 і від 20.06.2018 у справі №913/869/14).
Особливість мирової угоди полягає в тому, що її умови набувають чинності (юридичної сили) лише у випадку її затвердження судом.
У зв'язку з цим, суд не приймає до уваги та зазначає, що укладена Мирова угода від 24.09.2019 не породжує правових наслідків та не змінює способу здійснення розрахунку за Договором субпідряду від 17.04.2015 №0097/04/15, оскільки не затверджена судом.
Відтак, суд доходить висновку, що Мирова угода укладена сторонами по справі від 24.09.2019 не є мировою угодою у розумінні статті 192 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, враховуючи положення статті 604 ЦК України, дослідивши обставини справи та надавши належну оцінку умовам мирової угоди від 24.09.2019, суд дійшов висновку про те, що, укладена між сторонами мирова угода не є новацією в розумінні статті 604 ЦК України, оскільки за умовами мирової угоди від 24.09.2019, зобов'язання відповідача за договором субпідряду від 17.04.2015 не було замінено на будь-яке інше (нове) зобов'язання (поставка товару, надання послуг), умов про припинення первісного зобов'язання, що виникло за вказаним договором мирова угода не містить, а зміна порядку і строку виконання такого зобов'язання, встановлення порядку погашення заборгованості не може вважатися новацією в розумінні вищевказаної норми (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №921/412/17-г/7, постанові Верховного Суду від 21.05.2019 №916/2889/13).
Відтак, вирішуючи питання наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 216 960,00 грн. за Договором субпідряду від 17.04.2015 №0097/04/15, суд не приймає до уваги укладену Мирову угоду від 24.09.2019 та викладені у ній умови.
Досліджуючи питання наявності правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості, яка виникла відповідно до Договору субпідряду від 17.04.2015 №0097/04/15, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частин 1 та 2 статі 838 Цивільного кодексу України Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.
Згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Таким чином, посилання Відповідача на не надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні матеріали» не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати підрядних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати зазначених робіт, відповідач мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не чекати виконання таких робіт.
Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №914/1760/13 від 13.11.2013р., №913/851/13 від 05.08.2013р., рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та Оглядовому листі Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду" №01-06/374/201 від 18.02.2013р.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Як встановлено судом Позивач 27.08.2020 направив на адресу Відповідача лист вих. №43 від 27.08.2020 з підписаними Позивачем/Виконавцем актами виконаних робіт від 27.08.2020 на загальну суму виконаних робіт 192 000,00 грн. та від 27.08.2020 №6 на загальну суму виконаних робіт 24 960,00 грн., які відповідач отримав, що підтверджується роздруківкою з сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення за трек номером 0306106233855, яка містить інформацію про дату та час їх вручення 01.09.2020.
Відповідач відповіді не надав.
Доказів оплати виконаних позивачем робіт в термін встановлений договором, відповідачем суду надано не було.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, статтями 192, 193 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що сторонами визнаються та не оспорюються обставини наявності заборгованості Відповідача перед позивачем за Договором №0097/04/15 від 17.04.2015 у визначеній сумі 216 960,00 грн.
Станом на дату прийняття рішення у справі, доказів сплати вказаної суми заборгованості суду не надано, та відповідно матеріали справи не містять.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 216 960,00 грн., а позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент проект» задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Науково - дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ. бул. Лесі Українки, 26 А, ідентифікаційний код 01422832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент проект» (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19 А, ідентифікаційний код 38657646) заборгованість у розмірі 216 960 (двісті шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., 3254 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн.. 41 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко