ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відвід судді
м. Київ
24.09.2021Справа № 910/15757/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали
за заявою б/н від 20.08.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс"
про відвід судді Морозова С.М.
від розгляду справи № 910/15757/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс", Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ
до Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний термінал", Херсонська область, м. Генічеськ
про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс" 15.10.2020 року звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Херсонської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 26.04.2019 року №366 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки", виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Южний термінал".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказаним розпорядженням незаконно збільшено площу земельної ділянки ТОВ "Южний термінал" за адресою вул. Центральна, 222, м Генічеськ, за рахунок земельних ділянок ТОВ "Генічеськ плюс" за адресою: вул. Центральна, 220 та 220а, м. Генічеськ.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.10.2020 року позовні матеріали по справі №910/15757/20 передані для розгляду судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15757/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.12.2020 року.
Через канцелярію суду 13.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву до якого долучено, зокрема, клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Термінал" та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В свою чергу 16.11.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" надійшла про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Херсонської обласної державної адміністрації Бойко К.В. про проведення судового засідання у справі №910/15757/20 у режимі відеоконференції у приміщенні Херсонського апеляційного суду або в приміщенні Херсонського міського суду.
Від позивача через канцелярію суду 30.11.2020 року надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" та відкладено підготовче засідання у справі на 16.02.2021 року.
11.12.2020 року позивачем подано до суду позовну заяву про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 26.04.2019 року №366 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки", виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Южний термінал", в новій редакції.
Через канцелярію суду позивачем 16.12.2020 року клопотання б/н від 11.12.2020 року про залишення позовної заяви (нова редакція) без розгляду.
Від відповідача 16.12.2020 року до суду надійшло клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року в задоволенні клопотання представника Херсонської обласної державної адміністрації Бойко К.В. про проведення судового засідання у справі №910/15757/20 у режимі відеоконференції у приміщенні Херсонського апеляційного суду або в приміщенні Херсонського міського суду було відмовлено.
Від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" 12.02.2021 року надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" Білецького О.В. про участь у судовому засіданні у справі №910/15757/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс" 15.02.2021 подано до суду клопотання б/н від 08.02.2021 року про забезпечення позову, відповідно до якого позивач просить винести ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Херсонській обласній державній адміністрації та всім іншим установам, підприємствам та організаціям, які уповноважені виконувати оскаржуване розпорядження утриматися від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Южний термінал" площею 7, 0260 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробною, машинобудівною та іншої промисловості, яка стала підставою реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6522110100:01:001:1724, який виготовлено на виконання розпорядження від 26 квітня 2019 року №366 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" до винесення остаточного рішення у справі №910/15757/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс" про забезпечення позову у справі № 910/15757/20 відмовлено.
В підготовчому засіданні 16.02.2021 року судом було оголошено перерву до 30.03.2021 року.
Відповідачем 16.03.2021 року подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Херсонського апеляційного суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року в задоволенні клопотання представника Херсонської обласної державної адміністрації Бойко К.В, про проведення судового засідання у справі №910/15757/20 у режимі відеоконференції у приміщенні Херсонського апеляційного суду було відмовлено.
В підготовчому засіданні 30.03.2021 року у справі було оголошено перерву до 01.06.2021 року.
Херсонською обласною державною адміністрацією 11.05.2021 року подано до суду клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Херсонського апеляційного суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Херсонської обласної державної адміністрації Бойко К.В. про проведення судового засідання у справі №910/15757/20 у режимі відеоконференції у приміщенні Херсонського апеляційного суду .
В підготовчому засіданні 01.06.2021 судом було оголошено перерву до 10.08.2021.
Засобами електронного зв'язку 29.07.2021 на адресу суду надійшло клопотання відповідача від 29.07.2021 року про розгляд справи за відсутності представника Херсонської обласної державної адміністрації та 06.08.2021 року до суду засобами поштового зв'язку надійшов текст вказаного клопотання відповідача.
Засобами електронного зв'язку від позивача 09.08.2021 року на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовче засідання 10.08.2021 року уповноважені представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Куркову Ларису Владиславівну та підготовче засідання відкладено на 26.10.2021 року.
Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" через канцелярію суду 25.08.2021 року надійшла заява б/н від 20.08.2021 року про відвід судді Морозова С.М. від розгляду справи № 910/15757/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 року (суддя Морозов С.М.) за наслідками розгляду заяви про відвід судді визнано необґрунтованим відвід судді Морозова С.М. від розгляду справи № 910/15757/20, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про відвід судді Морозова С.М. від розгляду справи № 910/15757/20 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" б/н від 20.08.2021 року про відвід судді у справі № 910/15757/20 передано на розгляд судді Селівону АМ. у зв'язку з недопустимістю повторної участі судді Морозова С.М. у розгляді справи.
Як встановлено судом, в обґрунтування поданої заяви про відвід судді Товариством з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" вказується, що сумніви у необ'єктивності та упередженості судді в останнього виникли у зв'язку із безпідставним, на думку заявника, відкладенням розгляду справи на протязі більше одного року, у зв'язку з чим справа на даний час знаходиться на стадії підготовчого провадження. Також, за твердженням заявника, підставою для виникнення сумнівів у неупередженості судді є, зокрема, факт безпідставного, на переконання позивача, залучення ухвалою суду від 10.08.2021 року до участі у даній справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Куркову Ларису Владиславівну , оскільки в ухвалі не наведено жодних підстав та аргументів, яким чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов'язки вказаної особи.
Отже, на переконання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс", зазначені обставини є підставою для сумнівів в об'єктивності, справедливості, неупередженості розгляду справи суддею Морозовим С.М., а також ставлять під сумнів забезпечення реалізації права Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" на справедливий судовий розгляд як позивача у даній справі.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про відвід судді суд зазначає, що згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд наголошує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Як зазначалось судом вище, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді від розгляду справи внаслідок наявності сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" посилається на неодноразові відкладення судових засідань по справі та її безпідставний тривалий розгляд (більше року), а також необґрунтоване залучення до участі у справі третьої особи 2, здійснене судом, тобто заява фактично подана з підстав непогодженням учасника справи з процесуальними рішеннями судді.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як визначено статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
В контексті означеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов'язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме, дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.
Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява №104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення "Mirolubovs and Others v. Latvia", №798/05, №103).
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
При цьому конкуренція двох принципів змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи повинна вирішуватися шляхом пошуку справедливого балансу між сутнісними та часовими вимогами для суду забезпечити справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Базовим у цьому аспекті є підхід, згідно з яким бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження. В свою чергу, за необхідності отримати належні докази та у разі залучення до участі у справі нових учасників суд має відкласти розгляд справи, оскільки сторонам повинна бути надана можливість повідомити про будь-які докази, необхідні для успіху їх справи.
Наразі, як свідчать матеріали справи, неодноразові відкладення судових засідань та оголошення перерв були зумовлені відсутністю представників сторін, клопотаннями учасників справи та їх заявами з процесуальних питань, обов'язок із всебічного дослідження та розгляду яких процесуальним законодавством покладено саме на суд, що, в свою чергу, зумовило неможливість подальшого розгляду справи в даних судових засіданнях.
Окрім цього також зазначені процесуальні рішення приймались судом з метою надання сторонам та учасниками справи, в тому числі третім особам, можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Тобто, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
До того ж, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Коніг проти Федеративної Республіки Германія" сформовано критерії розумності строків судового розгляду, до яких віднесено складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади (насамперед суду), важливість предмета позову для заявника у справі.
В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Отже, у даному випадку, за висновками суду, наведені в заяві позивача твердження щодо порушення суддею Морозовим С.М. права Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" на належний судовий захист та підстави для відводу судді від розгляду справи № 910/15757/20 зводяться виключно до незгоди заявника із процесуальними рішеннями судді, не підтверджують упередженість та необ'єктивність судді Морозова С.М. при розгляді даної справи та свідчать про відсутність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.
Окрім цього суд зазначає, що нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.
Наразі, оцінка процесуальних дій суду при прийнятті рішень по справі, в тому числі щодо залучення до участі у справі нових учасників - третіх осіб, відноситься до компетенції вищестоящих судів, і не може бути здійснена суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.
З огляду на викладене, посилання заявника на упередженість судді та брак безсторонності під час розгляду справи № 910/15757/20 суд розцінює як припущення.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 35 ГПК України суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про відвід судді Морозова С.М. від розгляду справи №910/15757/20, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді від розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" б/н від 20.08.2021 року про відвід судді Господарського суду міста Києва Морозова С.М. від розгляду справи №910/15757/20.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 24.09.2020 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Селівон