Справа № 367/2562/19
Провадження по справі № 1-кп/367/159/2021
Іменем України
17 вересня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора: ОСОБА_5 ,
представника потерпілої юридичної особи: ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110040002278 від 17.11.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, суд,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018110040002278 за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заявив письмовий відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 367/2562/19. Так, свою заяву обвинувачений мотивує тим, що судді викликають сумніви в неупередженості при розгляді даного провадження своїми процесуальними діями, зокрема допуском до судових засідань прокурора, який в порушення вимог Наказів Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 року та № 6гн від 28.12.2012 року приходить до суду та підтримує обвинувачення в даному кримінальному провадженні та без надання документів, що підтверджують повноваження прокурора. Крім того, обвинувачений зазначив, що головуючим суддею здійснюється психологічний тиск відносно нього та його захисника, чим порушують його право на захист. Таким чином, вважає, що колегія суддів викликає сумнів у неупередженості в даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав заявлений обвинуваченим відвід колегії суддів.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо заявленого колегії суддів відводу, оскільки підстави для його задоволення відсутні.
Представник потерпілої юридичної особи в судовому засіданні заперечував щодо задоволення відводу.
Суд, заслухавши заяву про відвід, думки учасників провадження, вважає заяву про відвід такою, що не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що кримінальне провадження № 367/2562/19 знаходиться в провадженні колегії суддів Ірпінського міського суду Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та знаходиться на стадії судового розгляду.
Відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно з ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до ст. 37 КПК України Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт складений в даному кримінальному провадженні був затверджений та направлений до суду прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , який був старшим групи прокурорів в даному кримінальному провадженні, на підставі Постанови про створення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 17.11.2018 року постановленої першим заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_10 , до складу даної групи прокурорів, також входили прокурори: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .. Постановою про створення (зміну) групи прокурорів від 29.03.2019 року, постановлена заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_14 , було визначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_15 .. Постановою про створення (зміну) групи прокурорів від 08.07.2019 року, постановлена заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_14 , було визначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 та ОСОБА_20 , старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_9 .. Постановою про створення (зміну) групи прокурорів від 02.12.2019 року, постановлена заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_14 , було визначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_11 .. Постановою про призначення (зміну) групи прокурорів від 19.10.2020 року, постановлена першим заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_21 , було визначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_15 .. Постановою про призначення (зміну) групи прокурорів від 07.07.2021 року, постановлена керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_24 , було визначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_15 ..
Таким чином, в судові засіданні по даному кримінальному провадженню з'являлись прокурори, які входили до складу групи прокурорів створеної в даному кримінальному провадженні та їх особи встановлені секретарем судових засідань, безпосередньо кожного разу перед судовими засіданнями.
Крім того, посилання обвинуваченого щодо допуску прокурорів в судові засідання з порушенням вимог Наказів Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 року та № 6гн від 28.12.2012 року, зокрема без форменого одягу, суд зазначає наступне.
Наказ Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 року втратив чинність - 09.04.2019 року; Генерального прокурора України № 6гн від 28.12.2012 року втратив чинність - 28.05.2015 року.
Таким чином, прокурори, які підтримують обвинувачення в даному кримінальному провадженні, допускались в судові засідання без порушення зазначених Наказів, оскільки вони втратили свою законну силу.
Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_8 на сумнів в неупередженості колегії суддів, порушення його права на захист шляхом здійснення психологічного тиску на нього та його адвоката та переймання суду на себе повноважень сторони обвинувачення при розгляді клопотань про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд зазначає наступне.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Таким чином, суд, керуючись нормами діючого КПК України, враховуючи думки сторін кримінального провадження щодо можливості розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, в судових засіданнях приймав рішення про розгляд таких клопотань. При цьому, частиною 2 статті 331 КПК України визначено, що вирішення питання саме судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а не як зазначив обвинувачений, що даною нормою зобов'язаний керуватись прокурор та дотримуватись відповідних форм та змісту таких клопотань.
Відповідно до ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Крім того, ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді.
Посилання обвинуваченого на те, що відносно нього та його захисника здійснюється психологічний тиск спростовуються наявними в матеріалах справи Протоколами судових засідань та їх аудіо та відеофіксацією.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені обвинуваченим підстави - сумнів у неупередженості, порушення права на захист, для відводу колегії суддів у кримінальному провадженні № 367/2562/19 є надуманими та такі, що не знайшли свого підтвердження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75-77, 80-83, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Заяву обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 367/2562/19 внесеному до ЄРДР за № 12018110040002278 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 22 вересня 2021 року.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_3
ОСОБА_2