вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"15" вересня 2021 р. Cправа № 902/19/21
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА-ЗАХИСТ" (вул. Є. Коновальця, буд. 23, м. Київ, 01133; вул. С. Крушельницької, буд. 3, м. Київ, 02141)
до:Фермерського господарства "Світанок" (вул. Кущова, буд. 52, с. Червоний Степ, Хмільницький район, Вінницька обл., 22041)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЗАРЕТ ТРАНС" (вул. Івана Богуна, буд. 4, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)
про стягнення 68375,20 грн
Cуддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Сачок А.В.
третьої особи: не з'явився
04.01.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека-Захист" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Світанок" про стягнення 68 375,20 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/19/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 11.01.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/19/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.02.2021 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 11.01.2021 р.
Ухвалою суду від 10.02.2021 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 03.03.2021 р. Відмовлено в задоволенні клопотання (вх. № канц. 01-34/60/14 від 04.01.2021 р.) представника позивача про об'єднання справ № 902/19/21 та № 902/18/21 в одне провадження. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" (вул. Івана Богуна, буд. 4, м. Хмільник, Вінницька обл.. 22000, ідент код. 33625929).
Суд зауважує, що представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи.
За наслідками розгляду справи 03.03.2021 р. суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 03.03.2021 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 23.03.2021 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача. Представник третьої особи не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.03.2021 р.
Ухвалою суду від 23.03.2021 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 02.04.2021 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача та представник третьої особи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду.
В судовому засіданні судом було з'ясовано думку представника позивача стосовно клопотання представника відповідача про проведення судово-технічної експертизи.
Представник позивача проти клопотання про проведення експертизи не заперечив.
Ухвалою суду від 23.03.2021 р. клопотання представника відповідача б/н від 03.03.2021р. про призначення судово - технічної експертизи задоволено повністю. Призначено у справі № 902/19/21 судову-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд експертизи поставлено наступні питання: з якою різницею у часі виготовлено текст на договорі тристоронньому від 02.07.2018 р., видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р., видаткової накладної № РН-000025 від 21.09.2018 р.? чи відповідає давності виконання договору тристороннього від 02.07.2018 р., видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р., видаткової накладної № РН-000025 від 21.09.2018 р., вказаній на їхній даті? чи створені документи пізніше 2018 р.? Якщо так, які з них? яка давність та рік виконання договору тристороннього від 0.07.2018 р., видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р., видаткової накладної № РН-000025 від 21.09.2018 р.? Витрати на проведення судової експертизи покладено на відповідача (та зобов'язано його здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо). Провадження у справі № 902/19/21 зупинено.
Ухвалою суду від 09.06.2021 р. клопотання заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 14545/21-34 від 03.06.2021 року про зміну назви призначеної експертизи та про погодження строку проведення експертизи у справі № 902/19/21- задоволено. Змінено назву призначеної ухвалою суду від 02.04.2021 року у справі №902/19/21 експертизи на: "судово-технічну експертизу документів". Погоджено строк проведення призначеної у справі №902/19/21 судово-технічної експертизи документів у термін понад 90 календарних днів. Клопотання судових експертів від 02.06.2021 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-технічної експертизи документів - задоволено частково. Зобов'язано сторони та третю особу у 7-ми денний строк з дня вручення даної ухвали надати Господарському суду Вінницької області для подальшого скерування до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз наступні документи: для технічного дослідження матеріалів документів: оригінали достовірно датованих документів, в яких у період з липня 2018 року до грудня 2020 року (включно), рукописно виконано записи та підписи (не обов'язково фігурантами досліджуваних документів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 ) пастами кулькової ручки різних відтінків синьо-фіолетового кольору (такими ж за кольором та відтінком, як підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) у досліджуваних документах (Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, датований 27.08.2019; Додаткова угода №1, датована 28.08.2019, та Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, датований 02.09.2019 (а.с.137, 141 та 140), у кількості не менше 20 зразків з різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду для кожного виду пасти; для технічного дослідження реквізитів документів: оригінали документів, в яких тексти виконані за допомогою того ж самого знакосинтезуючого пристрою, що і текст у досліджуваних документах, тобто вільні зразки тексту, які виконані у період з дати датування першого за датою досліджуваного документа до дати фактичної появи досліджуваних документів в органах досудового розслідування (суду) та за період, в який виходячи з матеріалів справи міг бути нанесений текст досліджуваних документів, у кількості 5 штук документів за кожен місяць вказаного періоду за різні числа; оригінали документів, які містять відтиски печаток ТОВ "Назарет Транс", ТОВ "Безпека Захист" та ФГ "Світанок", тобто вільні зразки цих печаток, які нанесені у період з дати датування першого за датою досліджуваного документа до дати фактичної появи досліджуваних документів в органах досудового розслідування (суду) та за період, в який виходячи з матеріалів справи могли бути нанесені відтиски печаток у досліджуваних документах, не менш, як по 20-25 документів за різні числа кожного місяця вказаного періоду з якісним їх відображенням. Відмовлено в задоволенні клопотання експертів в частині надання дозволу на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах. Направлено Фермерському господарству "Світанок" (вул. Кущова, буд. 52, с.Червоний Степ, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041) ксерокопію рахунку №1957 від 02.06.2021 року на оплату судової експертизи, яка надійшла до суду від експертної установи. Провадження у справі № 902/19/21 зупинено на час проведення експертизи.
09.08.2021 року до суду від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 902/19/21 з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи в зв'язку з не оплатою рахунку експертної установи та не надходженням додаткових документів.
Ухвалою суду від 10.08.2021 р. провадження у справі № 902/19/21 поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 01.09.2021 р. Зупинено провадження у справі № 902/19/21 до 01.09.2021р.
Ухвалою суду від 01.09.2021 р. поновлено провадження у справі № 902/19/21. Повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 15.09.2021 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 01.09.2021 р., при цьому судом взято до уваги заяву останнього про розгляд справи без його участі.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 02.07.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Безпека - Захист» (надалі - Позивач), Фермерським господарством «Світанок» (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Назарет Транс», був укладений Договір (тристоронній) про постачання пального (надалі - Договір).
Між сторонами умовами Договору було погоджено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором Кредитор зобов'язується виконати свій обов'язок перед Постачальником щодо оплати вартості купівлі-продажу нафтопродуктів на користь Боржника, яким є Фермерське господарство «Світанок». ЄДРПОУ 24895094, Вінницька філія ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 302689, Р/р НОМЕР_1,111Н 248950902237. Юридична адреса: 22041, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с.Червоний Степ, вул.Кущова, 52. Боржник зобов'язується виконати свій обов'язок на користь Кредитора (повернути кошти за оплачені нафтопродукти до 31.12.2019р. після реалізації зібраного урожаю 2018р.) Кредитор зобов'язується сплатити Постачальнику грошові кошти за нафтопродукти згідно виставлених ним рахунків на суму 58 503,00 грн протягом 20 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором. Розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Сторони. (Розділ 1 до Договору).
Позивачем стверджується, що на виконання умов Договору Позивачем були оплачені наступні рахунки ТОВ «Назарет Транс»: № 655 від 20.06.2018 року на суму 52 823,24 грн.; №1095 від 21.09.2018 року на суму 5 680,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку Позивача.
Водночас позивачем зазначається, що факт поставки та відвантаження нафтопродуктів для Відповідача підтверджується наступними документами: Накладною № 804 від 12.07.2018 року на паливо дизельне кількістю 2164 л. на суму 52823,24 грн.; Довіреністю № 143 від 12.07.2018 р. на отримання дизпалива у кількості 2164 л.; Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №333 від 12.07.2018 р. на паливо дизельне (об'єм 2164 дм.куб.) на суму 52 823,24 грн.; Накладною № 1188 від 21.09.2018 р. на бензин не етильований у кількості 200 л. на суму 5 680,00 грн., Довіреністю № 228 від 21.09.2018 р. на отримання бензину у кількості 200 л., відповідно до яких ТОВ «НАЗАРЕТ ТРАНС» відвантажило Позивачу нафтопродукти на загальну суму 58 503,24 грн.
У відповідності до видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р. на паливо дизельне (об'єм 2164 дм.куб.) на суму 52 823,24 грн. та видаткової накладної № РН-0000025 від 21.09.2018 р. на бензин (об'єм 200 л.) на суму 5680,00 грн, відповідно до яких ТОВ «Безпека-Захист» відвантажило Відповідачу отримані від ТОВ «Назарет Транс» нафтопродукти на загальну суму 58 503,24 грн.
21.09.2018 р. ТОВ «Безпека - Захист» і ФГ «Світанок» підписали Акт звірки взаємних розрахунків за Договором на суму 58 503,24 грн.
Станом на день подання даної позовної заяви, зазначений борг Відповідачем не сплачений, у зв'язку з цим Позивач звертається за захистом свого порушеного права до суду.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву в якому останній вказує, що: договір тристоронній від 02.07.2018 р. ніколи не укладався між ФГ «Світанок» та ТОВ «Безпека-Захист» та ТОВ «Назарет Транс». Печатка, яка міститься на сторінках договору не відповідає тій печатці, яка виготовлялась ФГ «Світанок» та яка знаходиться у її керівника Бобели Артура Олексійовича та засновника ОСОБА_5 . Жодного товару (нафто продукції) ФГ Світанок не отримувало. Договір вважає, зроблений під поставку нафтопродуктів від ТОВ «Назарет Транс» для ТОВ «Безпека- Захист». Тому, як печатка використана не ФГ «Світанок». ФГ «Світанок» може впевнено зазначити, що по вказаному договору ніяких відображень в податковому обліку покупця не відбувалось, так як про такий договір не було відомо, в матеріалах справи відсутні відомості про реєстрацію податкових накладних ТОВ «Назарет Транс» по поставці нафтопродукції для ФГ «Світанок», так і відсутні докази (первинні документи) поставки від ТОВ «Назарет Транс» для ФГ «Світанок». Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
За наслідками розгляду справи суд дійшов наступних висновків
Спірна заборгованість виникла за Договором (тристороннім) № б/н від 02.07.2018 р. відповідно до якого відбулась поставка нафтопродуктів.
Згідно п.1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором Кредитор зобовязується виконати свій обовязок перед Постачальником щодо оплати вартості купівлі-продажу нафтопродуктів на корист ьБоржника, яким є ФГ "Світанок".
Відповідно до п. 2.1 Договору, Боржник зобов'язується виконати свій свій обов'язок на користь Кредитора (повернути кошти за оплачені нафтопродукти до 31..12.2019р. після реалізації зібраного врожаю 2018р.)
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Кредитор зобов'язується сплатити Постачальнику грошові кошти за нафтопродукти згідно виставлених ним рахунків на суму 58 503,00 грн протягом 20 календарних днів з дня набрання чиноості договору.
За приписами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотні умови договору поставки визначені статтями 266-271 Господарського кодексу України та статтями 669-692 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Так судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивачем були оплачені наступні рахунки ТОВ «Назарет Транс»: № 655 від 20.06.2018 року на суму 52 823,24 грн.; №1095 від 21.09.2018 року на суму 5 680,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку Позивача та у відповідності до видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р. на паливо дизельне (об'єм 2164 дм.куб.) на суму 52 823,24 грн та видаткової накладної № РН-0000025 від 21.09.2018 р. на бензин (об'єм 200 л.) на суму 5 680,00 грн, відповідно до яких ТОВ «Безпека-Захист» відвантажило Відповідачу отримані від ТОВ «Назарет Транс» нафтопродукти на загальну суму 58 503,24 грн.
Враховуючи, що Відповідач заперечував щодо підписання директором ТОВ «Світанок» Договору та вищевказаних видаткових накладних та проставлення відповідно печатки на документах судом з врахуванням клопотання представника відповідача було призначено у справі судову експертизу.
Суд зауважує, що предметом розгляду судової експертизи призначеної судом відповідно до ухвали суду від 23.03.2021 р., були наступні питання: з якою різницею у часі виготовлено текст на договорі тристоронньому від 02.07.2018 р., видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р., видаткової накладної № РН-000025 від 21.09.2018 р.? чи відповідає давності виконання договору тристороннього від 02.07.2018 р., видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р., видаткової накладної № РН-000025 від 21.09.2018 р., вказаній на їхній даті? чи створені документи пізніше 2018 р.? Якщо так, які з них? яка давність та рік виконання договору тристороннього від 0.07.2018 р., видаткової накладної № РН-0000010 від 12.07.2018 р., видаткової накладної № РН-000025 від 21.09.2018 р.? При цьому, оплату за проведену експертизу було покладено на відповідача.
09.08.2021 р. до суду від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 902/19/21 з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи в зв'язку з не оплатою рахунку експертної установи та не надходженням додаткових документів.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
В даному випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач вказує на те, що йому не оплачено згідно договору за поставлений товар відповідно до видаткових накладних, при цьому саме Відповідачем зазначається про нездійснення даних господарських операцій вказаних Позивачем.
Водночас, питання щодо укладення Договору та виконання поставки товару було предметом розгляду судової експертизи. При цьому Відповідачем, як слідує з матеріалів справи, не сплачено кошти за проведення експертизи, що унеможливило її як проведення так і встановлення фактів за її проведенням.
З врахуванням викладеного суд зазначає, що враховуючи дотримання форми та змісту щодо визначення істотних умов договору відсутні підстави вважати неукладеним Договір (тристороннім) відповідно до якого відбулась поставки нафтопродуктів № /н від 02.07.2018 р.
Стосовно тверджень відповідача про відсутність в матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують наявність зобов'язання у відповідача, судом зазначається наступне.
У відповідності до положень статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. При цьому, в силу вимог ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Із вказаними положеннями Закону кореспондуються приписи п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до яких встановлено такі ж вимоги до первинних документів. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018р. у справі № 814/309/17).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2019р. у справі № 910/14371/18, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та посвідчення накладної печаткою фермерського господарства фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
При цьому, слід зазначити, що вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016р. у справі № 21-4985а15.
У даному випадку, виникнення та наявність правовідносини між сторонами підтверджується саме іншими альтернативними даними, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку Покупця, а саме підписом уповноваженої особи, який скріплений печаткою ФГ «Світанок» було укладено сам спірний Договір та підписано та скріплено видаткові накладні.
Таким чином, підписаний Договір та видаткові накладні є самостійними та достатніми доказами отримання відповідачем товару.
Окрім того, Відповідачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів протиправність використання його печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки, тому суд вважає не спростованим відповідачем факт надання поставки товару на суму 58 503,24 грн.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.10.2019р. у справі № 917/282/18.
У постанові КГС ВС від 23.07.2019 № 918/780/18 суд прийшов до висновку, що наявність печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати Відповідачем заборгованості, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу в розмірі 58 503,24 грн підлягає задоволенню.
Щодо посилань Відповідача на відсутність доказів реєстрації податкових накладних на поставку товару, судом зазначається наступне.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу (ПК) України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Пунктом 231.1 статті 231 ПК України встановлено обов'язок платника податку при реалізації пального скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно із п. 231.5. статті 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
В силу пунктів 231.2-231.3 статті 231 ПК України форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (пункт 231.6 статті 231 ПК України).
Не відображення ТОВ "Безпека Захист" господарських операцій за фактом поставки Товару за Договором у відповідний період не спростовує здійснення відповідної господарської операції, позаяк Податковим кодексом України передбачено можливість відображення такої операції в інший період, в т.ч. шляхом внесення відповідного коригування, що реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У постанові від 01.06.2020 у справі N 906/355/19 Верховний Суд зазначив, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Проте, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару (Подібні висновки викладені Касаційним господарським судом у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15 та від 29.01.2020 у справі №916/922/19).
Стосовно долученого позивачем до матеріалів справи двостороннього акта звірки взаєморозрахунків господарський суд зазначає наступне.
Двадцять першого грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Разом із тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.
Таким чином, із наведеного, зважаючи, що акт звірки взаєморозрахунків від 21.09.2018 р. підписано уповноваженою особою боржника (Відповідача) - та скріплення його печаткою відповідача, є самостійними та достатніми доказами здійснення господарської операції - поставки товару, тому суд дійшов висновку, що акт звірки від 21.09.2018 р., як юридичний документ, свідчить про визнання відповідачем боргу.
Таким чином, з огляду на сукупність наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено наявність договірних відносин між ТОВ «НазаретТранс», ТОВ «Безпека Захист» та ФГ «Світанок» щодо поставки товару та факт поставки товару Відповідачу. При цьому в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором ФГ«Світанок» не було здійснено оплати вартості поставленого ТОВ «Безпека-Захист», доказів протилежного матеріали справи не містять.
Оскільки позивачем також заявлено до стягнення з Відповідача 5 751,22 грн - пені (за період 01.01.2020-01.07.2020); 2 375,23 грн - інфляційних втрат (за період 01.01.2020-30.11.2020) та 1 745,51 грн 3% річних (за період 01.01.2020-29.12.2020), суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони погодили, що у разі Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та відсотків річних, визначивши вірні періоди нарахування в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з мотивів, наведених вище.
В силу приписів ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Світанок" (вул. Кущова, буд. 52, с. Червоний Степ, Хмільницький район, Вінницька обл., 22041, ідентифікаційний код 24895094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА-ЗАХИСТ" (вул. Є. Коновальця, буд. 23, м. Київ, 01133; вул. С. Крушельницької, буд. 3, м. Київ, 02141,ідентифікаційний код 36939840) 58 503,24 грн основного боргу; 5 751,22 грн пені; 1 745,51 грн 3 % річних, 2 375,23 грн інфляційних втрат та 2 102,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу позивача: oborona_sb@ukr.net.
Повне рішення складено 24 вересня 2021 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Є. Коновальця, буд. 23, м. Київ, 01133; вул. С. Крушельницької, буд. 3, м. Київ, 02141)
3 - відповідачу (вул. Кущова, буд. 52, с. Червоний Степ, Хмільницький район, Вінницька обл., 22041)
5 - третій особі (вул. Івана Богуна, буд. 4, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000)