Справа № 344/15143/21
Провадження № 2-з/344/16/21
24 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави,-
24 вересня 2021 року заявник ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович, місцезнаходження: 04073 м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 172 офіс 65, про звернення стягнення на предмет застави, шляхом накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 350 LONG, тип ТЗ-легковий, 2016 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 , та заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам автомобіля марки Mercedes-Benz, модель S 350 LONG, тип ТЗ-легковий, 2016 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження автомобіля, ускладнить відновлення прав та законних інтересів.
Згідно частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З урахуванням приписів частини першої статті 153 та частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Частина перша статті 149 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин першої-другої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Аналізуючи зміст поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що у заяві наведено обґрунтування необхідності застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, а також додані докази, що підтверджують ці обставини.
Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України встановлено перелік видів забезпечення позову.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Проаналізувавши викладені у заяві про забезпечення позову доводи заявника, зважаючи на вимоги процесуального закону, враховуючи можливість відчуження відповідачем спірного майна, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача, суд дійшов висновку, що задоволення заяви про забезпечення позову не порушить прав учасників процесу, натомість забезпечить охоронювані законом права та інтереси заявника та виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, пред'явленим ним вимогам, у зв'язку з чим вважає необхідним заяву задовольнити.
Також суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
За змістом частини сьомої статті 153, частини шостої статті 154 Цивільного процесуального кодексу України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 154 Цивільного процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині третій статті 154 Цивільного процесуального кодексу України та є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (частина четверта статті 154 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що обрані заявником способи забезпечення позову не спричинять невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених частиною третьою статті 154 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями 149-154, 157, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 350 LONG, тип ТЗ-легковий, 2016 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 .
Заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам автомобіля марки Mercedes-Benz, модель S 350 LONG, тип ТЗ-легковий, 2016 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1 .
Копію ухвали направити для виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) та сторонам для відома.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Попередити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк пред'явлення до виконання до 24 вересня 2024 року.
Суддя Мелещенко Л.В.