Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/3681/21
Провадження № 2/209/1331/21
про залишення позовної заяви без руху
"24" вересня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Лобарчук О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", про захист прав споживачів, припинення зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами ,-
Представник позивача Пипа А.О. звернулася до суду з позовною заявою в якому просить: припинити зобов'язання за Кредитним договором № 0310/1207/71-325 від 13.12.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 02.04.1999 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступник якого є АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок № 100), внаслідок виконання, проведеного належним чином; припинити зобов'язання за Іпотечним договором № 0310/1207/71-325-2-1
від 13.12.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 02.04.1999 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступник якого є АТ «Альфа-Банк» ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок № 100), у зв'язку з припиненням основного зобов'язання; зобов'язати Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернутися до суб'єкта державної реєстрації прав із заявою про державну реєстрацію припинення обтяження (іпотеки - реєстраційний номер обтяження в Державному реєстрі іпотек: 6219938) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 0310/1207/71-325-2-1 від 13 грудня 2007 року; стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ23494714, адреса: 03150, місто Київ, улиця Велика Васильківська, будинок №100) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти у розмірі 21607,89 грн. (двадцять одна тисяча шістсот сім гривень 89 копійок), які переплачені за Кредитним договором № 0310/1207/71-325 від 13.12.2007 року; стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ23494714, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок №100) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 7000,00 (сім тисяч) гривень.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також чи не мають місце випадки, коли позовну заяву необхідно повернути, відмовити у відкритті провадження.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
В порушення п. 5 ч. 3ст.175 ЦПК України в позові не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, у поданій позовній заяві представник позивача, посилаючись на Закону України «Про захист прав споживачів», зазначила, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.
Як вбачається, з матеріалів справи предметом спору є правовідносини, які склалися при укладанні договору позики та при укладанні іпотечного договору.
Згідно зі ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 23 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 цього Закону, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються цим Законом.
Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).
ЗУ «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відтак, представник позивача, вважаючи позивача споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язана викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
На підставі зазначеного, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки представник позивача не виклала зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим не навела підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Таким чином, Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.
Позивач не звільнений від сплати судового збору за позовною вимогою немайнового характеру про припинення зобов'язань за кредитним таіпотечним договорами, оскільки вказані позовні вимоги не відносяться до вимог, пов'язаних з захистом прав споживачів, та позивач в даному випадку не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, за вказані позовні вимоги немайнового характеру позивач повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина 1); в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2).
Вказані судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а тому вважаю необхідним позовну заяву залишити без руху для усунення вищевикладених недоліків.
За наявністю вищевикладених обставин позовна заява ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", про захист прав споживачів, припинення зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", про захист прав споживачів, припинення зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених у описовій частині ухвали.
Для усунення недоліків заяви позивачу встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О.Лобарчук