Головуючий І інстанції: Тітов О.М.
24 вересня 2021 р. Справа № 520/2325/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.04.21 по справі № 520/2325/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 27.11.2020 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 3 від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, оскільки документи нібито були направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат». Проте ані в оскаржуваному рішенні, ані у двох відповідях на відповідні адвокатські запити не зазначено чітко, у чому саме полягає невідповідність поданих документів. На думку позивача вказане рішення з цих підстав є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України від 06.09.2012 № 5208-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності», яким, зокрема, було внесено зміни до статті 3 Закону. Згідно з Прикінцевими положеннями Закону вимоги щодо стажу роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, не поширюється на осіб, які отримали свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю набрання чинності цим Законом, а також на осіб, які успішно пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса і мають право на складання кваліфікаційного іспиту відповідно до статті 10 Закону. Відповідач посилається на те, що наразі статтями 3, 13 Закону передбачено, що нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною. Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. Таким чином, з 01 січня 2013 року помічник нотаріуса повинен мати вищу юридичну освіту, але не нижче е першого рівня (бакалавр). Оскільки позивачка до матеріалів подання долучила копію диплома спеціаліста, який вона отримала 30.06.2005 і диплом магістра, виданий 27.06.2008, а копія диплома бакалавра в справі ОСОБА_1 відсутня, відповідач зазначає, що підтвердження того факту, що позивачка під час роботи помічником нотаріуса до отримання диплому спеціаліста у 2005 році мала ступінь вищої освіти - бакалавр відсутня. На думку скаржника стаж роботи помічника нотаріуса ОСОБА_1 за наявності неї вищої юридичної освіти лише з 30.06.2005 не є достатнім для складання кваліфікаційного іспиту для гримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, у зв'язку із чим, комісією було прийнято оскаржуване рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) була подана заява разом із документами, необхідними для вирішення питання про її допуск до кваліфікаційного іспиту на отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а саме: оригінали та нотаріально завірені копії дипломів спеціаліста та магістра про повну вищу юридичну освіту, трудова книжка та нотаріально завірена копія трудової книжки, паспорт громадянина України та нотаріально завірена копія паспорта громадянина України, оригінал та нотаріально завірена копія довідки про відсутність судимості, оригінал та нотаріально завірена копія свідоцтва про шлюб (а.с.43).
Східним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Харків) проведено перевірку документів ОСОБА_1 та направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту (а.с.41).
Листом Міністерства юстиції України від 02.12.2020 № 4796/19.1.5/-20 на адресу ОСОБА_1 надійшов витяг з Рішення № 3 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 27.11.2020, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту у зв'язку із тим, що документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат» (а.с.6-7).
16 грудня 2020 року представник позивача адвокат Романченко О.М. звернувся до Міністерства юстиції України із адвокатським запитом, в якому просив надати письмово інформацію про причини відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, а саме в чому полягають недоліки поданих документів чи їх невідповідність вимогам статті 3 Закону України «Про нотаріат» (а.с.8).
Листом від 24.12.2020 Міністерством юстиції України було повторно повідомлено, що ОСОБА_1 відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту у зв'язку із тим, що документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат» (а.с.9).
14 січня 2021 року на адресу Міністерства юстиції України був повторно направлений адвокатський запит з вимогою надати інформацію про недоліки поданих ОСОБА_1 документів та у чому конкретно полягає їх невідповідність вимогам ст. 3 Закону України «Про нотаріат». (а.с.10).
Листом від 21.01.2021 Міністерством юстиції України повідомлено, що на попередній запит було вже надано вичерпну відповідь. Одночасно повідомлено, що ч. 11 ст. 10 Закону України «Про нотаріат» закріплено право особи на оскарження рішення Комісії до суду (а.с.11).
Не погоджуючись з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 3 від 27.11.2020, позивач звернулась до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України «Про нотаріат» № 3426-ХІІ від 02 вересня 1993 року.
За правилами частини 2 статті З Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції У країни утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Функції та порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія), яка утворюється при Мін'юсті визначає Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату № 923 від 31 серпня 2011 року, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України.
За правилами пункту 3 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату основними завданнями Комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Згідно із пунктом 4 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає, в тому числі подання територіальних органів Мін'юсту про допуск осіб, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення.
Процес складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату визначає Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату № 1905/5 від 28 липня 2011 року, затверджений наказом Міністерства юстиції України (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку особа, яка має намір складати кваліфікаційний іспит, не пізніше ніж за двадцять днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту особисто подає до відповідного головного територіального управління юстиції заяву на ім'я начальника головного територіального управління юстиції про внесення до Комісії подання про допуск цієї особи до кваліфікаційного іспиту. Заява підлягає реєстрації в установленому порядку.
До заяви додаються такі документи: оригінал та копія диплома про повну вищу юридичну освіту; оригінал та копія довідки про відсутність судимості; трудова книжка та копія трудової книжки, якщо особа на час подачі документів не працює; копія трудової книжки, завірена за місцем роботи, якщо особа на час подачі документів працює; паспорт громадянина України та копії першої, другої сторінок паспорта громадянина України та сторінки, на якій проставлено штамп про реєстрацію місця проживання фізичної особи.
Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі якщо особою подано всі передбачені цим Порядком документи, їх копії формуються відповідальною особою головного територіального управління юстиції в особову справу особи, яка має намір складати кваліфікаційний іспит.
Єдиною підставою для відмови головних територіальних управлінь юстиції в підготовці та направленні до Комісії подання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту може бути ненадання особою всіх передбачених цим Порядком документів.
Подання головного територіального управління юстиції до Комісії про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту та особова справа цієї особи надсилаються кур'єрською доставкою до Міністерства юстиції України не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту.
Подання головного територіального управління юстиції про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту разом з доданою до нього особовою справою, що надійшло до Комісії, реєструється в журналі реєстрації подань головних територіальних управлінь юстиції про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту, що зберігається в справах Департаменту приватного права (п.п. 9, 10 Порядку).
Відповідно до пункту 11 Порядку визначено, що до складання кваліфікаційного іспиту допускаються особи, які: мають вищу юридичну освіту зі ступенем не нижче магістра; мають стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, або у передбаченому Законом України «Про нотаріат» випадку успішно пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса; мають намір скласти кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації; не мають судимості.
Комісія на підставі подання територіального органу Міністерства юстиції в строк не пізніше ніж за три дні до проведення кваліфікаційного іспиту розглядає подані заінтересованими особами документи та приймає рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту чи відмову у такому допуску (пункт 13 Порядку).
За визначенням пункту 14 Порядку № 1905/5 від 28 липня 2011 року особам, яким відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Комісія у п'ятиденний строк надсилає витяг з відповідного рішення Комісії, засвідчений підписом секретаря Комісії, із зазначенням причин такої відмови.
Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 3 від 27 листопада 2020 року зазначено "документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України «Про нотаріат».
Разом з тим, колегія суддів вважає цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції, за якими, не надання документів, які б підтверджували наявність у позивача необхідного стажу роботи помічника нотаріуса, та як наслідок невідповідність позивача, як кандидата на посаду нотаріуса, вимогам ст. 3 Закону України «Про нотаріат», у оскаржуваному рішенні жодним чином не вказано. На противагу чому, вказана стаття передбачає декілька обов'язкових для опанування професії нотаріуса умов, як то наявність громадянства, рівень освіти, вимоги до стажу, володіння мови та відсутність судимості, відсутність обмежень у дієздатності.
При цьому, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто, наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття за для того, щоб особа, щодо якої прийнято негативне рішення, могла усунути наявні порушення та або мала змогу оскаржити наведені у такому рішенні підсатави.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18 березня 2021 року справа № 280/4057/19.
Тож, спірне рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем було здійснено лише посилання на недотримання позивачем вимог ст. 3 Закону, яка, у свою чергу, містить не одну обов'язкову вимогу, а тому, відповідачем не визначено конкретні підстави прийнятого рішення (у спірному рішенні не визначено, які саме порушення вимог ст. 3 Закону України «Про нотаріат» були порушені при поданні заявником документів.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача на те, що стаж роботи помічника нотаріуса Романченко Н.С. за наявності освіти лише з 2005 року не є достатнім для складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, з огляду на наступне.
Так, до внесення змін Законом від 01.10.2008 р. № 614-VІ стаття 3 Закону України «Про нотаріат» мала такий зміст:... «Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість. Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний від роботи час.» ....
Отже, стаття 3 Закону України «Про нотаріат» установлювала вимоги, яким повинен був відповідати нотаріус, а не помічник нотаріуса.
Крім того, Закон України «Про нотаріат» у редакції, що діяв станом на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу помічником нотаріуса у 2003 році не містив жодної правової норми, яка б встановлювала вимоги, яким повинен відповідати помічник нотаріуса, зокрема, щодо наявності вищої юридичної освіти або юридичної освіти не нижче першого рівня (бакалавр).
Таким чином, у відповідача відсутні підстави стверджувати про невідповідність позивача вимогам, які висувались до помічника нотаріуса за період її праці з 2003 по 2005 роки.
Отже, викладені доводи відповідача про те, що позивач не має необхідного стажу роботи помічника нотаріуса за наявності освіти лише з 2005 року і тому їй було відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, є необґрунтованими.
Відповідно до записів трудової книжки позивач має стаж роботи на посаді помічника нотаріуса більше трьох років (а.с.50-67).
Окрім цього, суд зазначає на обов'язковість конституційного принципу незворотності дії закону у часі та на висновки Конституційного Суду України з приводу зазначеного питання.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно- правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, введення законодавцем нових чи додаткових кваліфікаційних вимог до особи, яка має намір працювати на посаді помічника нотаріуса, не може мати наслідком анулювання стажу роботи особи на такій посаді до введення додаткових кваліфікаційних вимог.
Крім того, посилання апелянта на наявну у відповідача дискрецію при прийняття рішень щодо питань допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту, є необґрунтованими, адже суд не втручаючись у дискреційні повноваження цього органу, має перевірити оскаржуване рішення на дотримання обов'язкових критеріїв при його прийнятті, зокрема, законності, обґрунтованості та чіткості/зрозумілості.
Доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311 , 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 по справі № 520/2325/21 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий