20 вересня 2021 року
справа №369/9843/21
провадження № 33/824/3874/2021
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Гопкала Вадима Володимировича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн 00 коп.
Не погоджуючись із постановою суду захисник Скуміна В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про виклик та допит в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що судом не перевірено той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та рапорт працівника поліції є сфальсифікованим. Крім того, вказує на відсутність відеозапису зупинення автомобіля та оформлення матеріалів. Доказів неможливості здійснення відеозапису працівником поліції матеріали справи не містять. Судом не враховано висновок Верховного Суду від 20.05.2020 року про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Також посилається на те, що при розгляді справи не було допитано свідка ОСОБА_4 , а долучені до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які начебто засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, є формальними, типовими та не можуть відображати фактичні обставини справи.
Матеріали справи не містять доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 13.07.2021 року в 00.10 год водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Subary Legacy», д/н НОМЕР_1 , по вул. Сєдова, 27 в м. Боярка Фастівського району Київської області з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додані письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили факт відмови ОСОБА_5 пройти огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП № 1 Фастівського РУП лейтенанта поліції Д. Мельник - автомобіль «Subary Legacy», д/н НОМЕР_1 , був зупинений поліцейським патрулем, під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та всередині авто відкриту пляшку пива. Водій відмовився в присутності двох свідків проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в лікарні.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції, на підставі доказів, зокрема: протоколу про адміністративне правопорушення; письмових пояснень свідків, які засвідчили відмову водія пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, та рапорту працівника поліції дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги про те, що письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є формальними, типовими і не можуть відображати фактичні обставини справи не спростовують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис працівників поліції на підтвердження подій викладений у протоколі, не є безумовною підставою для скасування постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки факт вчинення ним правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків та рапортом працівника поліції.
Доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанови суду обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи наведе, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Гопкала Вадима Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя