Справа № 381/1133/21 Головуючий 1 інстанція -Осаулова Н.А.
Провадження № 33/824/3551/2021 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
іменем України
29 липня2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
за участю секретаря: Карпенка В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 22.06.2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 22 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 130 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору.
Як зазначено у постанові суду першої інстанції від 22.06.2021 року, 22 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. в с. Кищинці по вул. Вишнева 47 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЛУАЗ 969-М, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук, від проходження на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою «AICOTEST DRAGER» та в медичному закладі КЗБМР БУМЛ № 4 водій відмовився в присутності свідка. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посвідчення водія НОМЕР_2 вилучено.
Окрім того, 07 квітня 2021 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області з Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 214358, щодо ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом, 22 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 керував т/з ЛУАЗ 969-М, д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням ПДР та явними ознаками алкогольного сп'яніння. На законну вимогу інспектора ВРПП Білоцерківського РУП ст. с-та поліції ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправо, хватав за формений одяг, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та провадження по справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що працівниками поліції не було дотримано встановленої процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАПта Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції» (затвердженої спільним наказом МОЗ МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року), оскільки після зупинки працівниками поліції водія ОСОБА_1 , останнійвідмовивсяпроходитиогляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальноготехнічногозасобу, оскільки не довіряв цьомуприладу, однак працівники поліції не направили його до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння, а тому безпідставно склалистосовнойого протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п.2.5 ПДР України.
Отже, водій був позбавлений можливості у встановленому законом порядку пройти відповідний огляд.
У відповідності з вимогами ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, а також інших осіб, які беруть участь в провадженні у справі про адміністративні правопорушення не перешкоджає розгляду справи, крім випадків коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Оскільки, особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 29.07.2021 року не з'явились, про час та місце розгляду справи Київським апеляційним судом повідомлялись належним чином, про що є дані в матеріалах справи (а.с. 55), відомостей про причини неявки або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому Київський апеляційний суд, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «…сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження», вважає можливим розглянути справу без участі особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та доводи викладені в апеляційній скарзі вважаю, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка. Суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, що підтверджено протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 511153 від 22 березня 2021 року та серії ГР № 214358 від 22 березня 2021 року; поясненнями свідка ОСОБА_3 від 22 березня 2021 року; DVD+R диском; Рапортом старшого сержанта поліції Цимбалюка В. від 22 березня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП є безпідставними, не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 511153, згідно якого, 22 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. в с. Кищинці по вул. Вишнева 47 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЛУАЗ 969-М, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук, від проходження на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою «AICOTEST DRAGER» та в медичному закладі КЗБМР БУМЛ № 4 водій відмовився в присутності свідка. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1) та протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР18 № 214358 згідно якого, 22 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 керував т/з ЛУАЗ 969-М, д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням ПДР та явними ознаками алкогольного сп'яніння. На законну вимогу інспектора ВРПП Білоцерківського РУП ст. с-та поліції ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправо, хватав за формений одяг, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП., поясненнями ОСОБА_4 , який пояснив, що ОСОБА_5 в його присутності відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння (а.с. ); відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків (а. с. 8).
Згідно ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КпАП України, Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 185 КУпАП визначено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, надано їм належну оцінку, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП.
Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, відпроходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджений наявними і дослідженими в суді першої інстанціїдоказами.
Київський апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_5 притягається до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених за ч. 1 ст. 130 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є безпідставними та подані з метою уникнення відповідальності.
Будь-яких доказів на спростування викладених у постанові суду першої інстанції, обставин матеріали справи не містять.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, такадоведеністьможе випливатиіз співіснуваннядостатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Європейський суд з прав людини у своємурішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обв'язки у правовому полі держави.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
На підставі ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 22.06.2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду: Є.М. Суханова