24 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/8212/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправною відмову відповідача щодо непроведения перерахунку та виплати пенсії позивачу за вислугою років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплексування та соціальної підтримки від 14.07.2020 № ФЧ 61380, станом на 01.03.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.01.2020, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми щомісячного грошового забезпечення, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу за вислугою років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплексування та соціальної підтримки від 14.07.2020 № ФЧ 61380, станом на 01.03.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.01.2020, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми щомісячного грошового забезпечення, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, а також виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії (з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та вже виплачених щомісячних сум на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виданої Чернігівським обласним територіальним центром комплексування та соціальної підтримки від 14.07.2020 № ФЧ 61380, станом на 01.03.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.01.2020.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років є незмінним. Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні. Вважає, що дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії з 90 % до 70% грошового забезпечення є неправомірним, і за оновленою довідкою йому повинен бути здійснений перерахунок пенсії виходячи із розрахунку 90% грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум. Також вважає, що відповідач не повинен обмежувати виплату йому пенсії максимальним розміром (10 прожитковий мінімумів).
У відзиві представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив у їх задоволенні відмовити, обґрунтовуючи тим, що пенсія позивачу зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії був обчислений у розмірі 70 % грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку. Розмір пенсії позивача складає 9250,50 грн та не перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто, обмеження максимальним розміром до пенсії позивача не застосовується. На час розгляду судом даної адміністративної справи, права позивача в частині заборгованості пенсії, яка виникне внаслідок перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії не були порушені, а тому вони не підлягають задоволенню, оскільки являються передчасними.
У відповіді на відзив представник позивача, заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та посилаючись на аргументи, зазначені ним у позовній заяві, позов просив задовольнити.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуваєте на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується копіями Пенсійного посвідчення від 08.08.2006 серії НОМЕР_1 та Довідки від 11.09.2020 № 1053 (а.с. 8, 9).
Із змісту копії листа ГУ ПФУ в Чернігівській області від 02.09.2020 № 3052-3226/Я-02/8-2500/20 вбачається, що у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання до Російської Федерації виплата пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була припинена з 01.05.2012. Позивач перебуваєте на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 90% грошового забезпечення, виплата якої була поновлена з 01.01.2020. Згідно із заявою від 10.07.2020 та пенсійним матеріалом, наданим Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України 17.07.2020, позивачу було поновлено виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2020, враховуючи грошове забезпечення, з якого пенсія виплачувалась до виїзду до Російської Федерації. Згідно із довідкою від 10.03.2008 № 54809, виданою Чернігівським обласним військовим комісаріатом, загальний розмір пенсії з урахуванням доплати до попереднього розміру пенсії (101 грн 61 коп.) складає 2881 грн 26 коп. (а.с. 12-13).
14.07.2020 Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки сформовано довідку від 14.07.2020 № ФЧ61380, яка включає складові грошового забезпечення станом на 01.03.2018 (а.с. 11).
Із змісту іншого листа ГУ ПФУ в Чернігівській області вбачається, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 по справі № 620/4313/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 пенсійним органом позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2020 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 № ФЧ61380, що враховується для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01.03.2018, виданої Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення. З 01.06.2021 пенсія позивачу виплачується у розмірі 9250,50 грн. При перерахунку було враховане чинне на цей час законодавство, а саме Закон України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (а.с. 14-15).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2006 позивачу було видано Посвідчення, що підтверджує те, що йому була призначена пенсія. З 01.05.2012 виплата пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ позивачу була припинена, а з 01.01.2020 - була поновлена відповідно до вказаного Закону у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Разом з тим, здійснивши на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/4313/20 перерахунок позивачу пенсії з 01.01.2020, з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 № ФЧ61380, виданої Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, розмір пенсії ГУ ПФУ в Чернігівській області було обчислено в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Таким чином, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими максимальний розмір пенсії обмежено 70 відсотками грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом № 1166-VII з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №0940/2217/18.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Таким чином, застосування відповідачем статті 13 Закону № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, є протиправним.
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у вказаній частині слід задовольнити.
Крім того, ухвалюючи таке рішення суд враховує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Також, у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
В пункті 10 частини другої статті 245 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині шляхом: визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугою років на підставі оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 № ФЧ 61380, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплексування та соціальної підтримки, з 01.01.2020, у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 № ФЧ 61380, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплексування та соціальної підтримки, з 01.01.2020, у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Отже, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав. Тобто, захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром суд зауважує, що відповідачем на теперішній час не здійснено перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки уповноваженого органу у розмірі 90% грошового забезпечення, тому відсутні підстави вважати, що має місце порушення прав позивача у вказаній частині.
Також, зважаючи на те, що відповідачем не проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу немає підстав вважати, що відповідачем при проведенні такого перерахунку не буде проведена виплата різниця суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Зважаючи на наведене, суд вважає необхідним зазначити, що зазначена вимога позивача є передчасною та у її задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 № ФЧ 61380, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплексування та соціальної підтримки, з 01.01.2020 у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 № ФЧ 61380, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплексування та соціальної підтримки, з 01.01.2020 у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Дата складення повного рішення суду - 24.09.2021.
Суддя Ю. О. Скалозуб