23 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1591/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (далі - відповідач або Департамент), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 надання, нарахування та виплати пільг, передбачених статями 12, 15 Закону України № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без застосування порядку та розмірів, що встановлені, чи будуть встановлені Кабінетом Міністрів України та без врахування наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради здійснювати ОСОБА_1 надання, нарахування та виплати пільг, передбачених статями 12, 15 Закону України № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без застосування порядку та розмірів, що встановлені, чи будуть встановлені Кабінетом Міністрів України та без врахування наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриманий розмір пільг на оплату житлово-комунальних послуг без обмежень, починаючи із 19.03.2015 - дати отримання мною статусу учасника бойових дій;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача - Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради подати у місячний строк з дня отримання рішення звіт про його виконання.
1.2. Ухвалою суду від 07.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
1.3. Згідно ухвали суду від 29.07.2021 року допущено заміну відповідача - Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (ЄДРПОУ 26075395) на його правонаступника - Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 44161525).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. Згідно посвідчення від 19.03.2015 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а відтак на нього поширюються положення Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині надання пільг, переваг та соціальних гарантій.
2.2. Так, позивач, згідно позову та відповіді на відзив вказує, що на виконання вимог Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон № 3551-XII) та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального господарювання», відповідачем здійснюється нарахування та виплата йому через Ощадбанк пільг, на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених статями 12, 15 Закону України № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не в повному обсязі та із обмеженням яке встановлене зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України.
2.3. Разом з тим, 27.02.2020 року Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. У зв'язку з наведеним, пунктом 2 вказаного рішення установлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
2.4. 25.02.2021 року він звернувся із заявою до відповідача про здійснення йому нарахування та виплату пільг, передбачених статями 12, 15 Закону № 3551-XII без застосування порядку та розмірів, що встановлені, чи будуть встановлені Кабінетом Міністрів України, при наданні, нарахуванні та виплаті пільг не враховувати наявні фінансові ресурси державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Здійснити перерахунок та виплати недоотриманий розмір пільг на оплату житлово-комунальних послуг без обмежень, починаючи із 19.03.2015 - дати отримання ним статусу учасника бойових дій.
2.5. 01.04.2021 року на електронну адресу ним отримано відповідь №3-262 від 15.03.2021 року на заяву про відмову у задоволенні його заяви у зв'язку із тим що іншого порядку при наданні та розміру пільг з оплати житлово-комунальних пільг встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №409 про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального господарювання» чинним законодавством не передбачено.
2.6. З такими діями Управління позивач не згідний, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.
2.7. Вказує, що відповідно до положень пунктів 4-6 статті 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75- процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім ю); 75- процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
2.8. Положення пунктів 4-6 статті 12 Закону № 3551-XII є чинними, у даній статті закону не передбачено можливість Кабінету Міністрів України встановлювати обмеження зазначених пільг, що передбачені Законом.
2.9. При цьому зазначає, що Постанова №409 встановлює соціальні нормативи щодо надання пільг або субсидій, а відтак не регулює межі норм плати за користування житлом та межі середніх норм споживання комунальних послуг, на які поширюється знижка 75% та які встановлені частинами 4 та 5 статті 12 Закону № 3551-XII.
Позиція відповідача
2.10. 23.04.2021 року від Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого його представник заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.
2.11. Так, вказує, що згідно з приписами статті 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
2.12. Пільги з оплати за житлово-комунальні послуги надаються особам відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29 січня 2003 року №117 (далі - Положення).
2.13. Позивача 20.04.2015р. включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків та надаються пільги на житлово-комунальні послуги, як учаснику бойових дій у розмірі 75-процснтна знижка плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання на чотирьох осіб (позивач, дружина, батьки).
2.14. Зазначає, щодо дати, з якої призначено пільгу позивачеві, посилання позивача, на порушення порядку призначення є безпідставними та необґрунтованими. Оскільки позивач звернувся із відповідною заявою до Департаменту 20.04.2015р., як встановлено приписами пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року №94 "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" що пільги надаються з дня звернення, а не з дати отримання посвідчення «учасника бойових дій», як зазначено позивачем.
2.15. Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених законом України основних соціальних гарантій, визначено Законом України від 05.10.2000р. №2017-ІІІ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”. Згідно ст. 5 цього Закону державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено законами України.
2.16. За визначенням, яке міститься у частині четвертій статті 4 Закону №2017-ІІІ нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг.
2.17. Відповідно до статті 9 Закону №2017-ІІІ державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.
2.18. До державних соціальних нормативів, в тому числі, належить соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам.
2.19. З метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг та субсидій відповідно до ст. 5 і 9 вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України від 06 08 2014 р. №409 “Про встановлені державних соціальних стандартів у сфер, житлово-комунального обслуговування” встановлено соціальні нормативи, в межах яких надаються пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Іншого порядку при наданні пільг з оплати за житлово-комунальних послуг чинним законодавством не передбачено.
2.20. При цьому, звертає увагу суду, що на підставі рішення 63 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 24.12.2015р. №47 «Про затвердження Програми "Захист" м. Чернівців на 2016 - 2018 роки, на 2019-2020 роки» (зі змінами та доповненнями) та рішення 64 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 25.10.2018 р. №1462 «Про затвердження Програми підтримки громадян міста Чернівців, які брали участь у військових діях в східних регіонах України, членів їх сімей та сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій і волонтерів, померлих осіб, смерть яких пов'язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21.11.2013 р. по 21.02.2014 р., на 2016-2018 роки, на 2019-2021 роки» (зі змінами та доповненнями), які оприлюднені на офіційному вебпорталі Чернівецької міської ради позивачу надається пільга у розмірі 25% з оплати за житлово-комунальні послуги в межах соціальних норм споживання за рахунок коштів міського бюджету.
2.21. Отже, законодавством України не передбачено надання права на 75-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмежень норм споживання, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено надання таких пільг саме в межах середніх норм споживання (нормативів споживання), право на встановлення, формування та затвердження яких у відповідності до вимог статті 5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» надано Кабінету Міністрів України.
2.22. Таким чином, позивачу у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» правомірно надано пільги у розмірі 75 - процентної знижки по оплаті житлово-комунальних послуг як учаснику бойових дій в межах середніх норм споживання (нормативів споживання) з 20.04.2015р. за рахунок коштів державного бюджету згідно постанови Кабінету Міністрів України № 409 від 06.08.2014 року.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. ОСОБА_1 відповідно до посвідчення від 19.03.2015 року серії НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 7).
3.2. Згідно аргументів сторін судом встановлено, що на виконання вимог Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального господарювання», відповідачем здійснюється нарахування позивачу пільг, передбачених статями 12, 15 Закону України № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме 75 - процентна знижки по оплаті житлово-комунальних послуг як учаснику бойових дій в межах середніх норм споживання (нормативів споживання) з 20.04.2015 р. за рахунок коштів державного бюджету.
3.3. Не погоджуючись із розміром наданих йому пільг позивач звернувся до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради із заявою щодо перерахунку та виплати недоотриманого розміру пільг з оплати житлово-комунальних послуг без обмежень починаючи з 19.03.2015 року.
3.4. Однак, листом від 15.03.2021 року №3-262 Департамент надав відповідь про відмову у перерахунку пільг з оплати житлово-комунальних послуг без обмежень. Така відповідь мотивована тим, що правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених законом України основних соціальних гарантій, визначено Законом України від 05.10.2000р. №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Згідно статті 5 цього Закону державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено законами України. До державних соціальних нормативів, в тому числі, належить соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам (стаття 9 Закону). Таким чином, пільги виплачуються позивачу в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014 року, якою встановлено соціальні нормативи, в межах яких надаються пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Також вказано, що іншого порядку при наданні пільг з оплати за житлово-комунальних послуг чинним законодавством не передбачено (а.с. 8).
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом оскарження у цій справі є відмова Департаменту у здійсненні перерахунку та виплати позивачу недоотриманого розміру пільг з оплати житлово-комунальних послуг без обмежень норм споживання починаючи з 19.03.2015 року. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такій відмові Департаменту через призму верховенства права.
4.2. Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII.
4.3. Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII.
4.4. Відповідно до положень пунктів 4-6 частини 1 статті 12 Закону № 3551-XII (як у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача щодо перерахунку пільг, та і у редакції чинній на час отримання позивачем статусу учасника бойових дій) учасникам бойових дій надаються такі пільги:
- 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
- 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
4.5. Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
4.6. За визначенням, яке міститься у статті 4 Закону № 2017-III нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг.
4.7. Відповідно до статті 9 Закону № 2017-III державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.
4.8. До державних соціальних нормативів належать: гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам; показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.
4.9. Статтею 5 Закону № 2017-III визначено, що державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.
4.10. З метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - Постанова №409).
4.11. Саме вказаною Постановою №409 встановлено соціальні нормативи, в межах яких надаються пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
4.12. Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування пільг учасникам бойових дій були з 01.01.2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, яким було встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
4.13. Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розміри пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
4.14. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
4.15. У вказаному рішення Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону №3551-XII, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
4.16. Саме вказаним рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) обґрунтовує свою позицію позивач та відповідно зазначає, що положення Постанови №409 не підлягають застосуванню при визначені розміру пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
4.17. Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011 одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері визначив додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
4.18. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності (розмірності) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державною, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.
4.19. У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012 зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пп. 2, 3 статті 116 Конституції України.
4.20. Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» є чинною, то відповідно її положення є обов'язковими для застосування.
4.21. При цьому, системний аналіз вищевказаних норм статті 12 Закону № 3551-XII дає підстави стверджувати, що законодавством України не передбачено надання позивачу права на 75-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмежень норм споживання, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як у редакції, чинній на момент отримання статусу позивачем учасника бойових дій, так і в редакції чинній на момент його звернення із заявою до відповідача про перерахунок пільг передбачено надання таких пільг саме в межах середніх норм споживання (нормативів споживання), право на встановлення, формування та затвердження яких надано саме Кабінету Міністрів України у відповідності до вимог статті 5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», положення якого є чинним та не визнані такими, що не відповідають Конституції України.
4.22. При цьому, суд відхиляє з причини необґрунтованості доводи позивача щодо того, що Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 встановлює соціальні нормативи щодо надання пільг або субсидій, а відтак не регулює межі норм плати за користування житлом та межі середніх норм споживання комунальних послуг, на які поширюється знижка 75% та які встановлені частинами 4 та 5 статті 12 Закону № 3551-XII.
4.23. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 прийнята у відповідності до статей 5 і 9 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, які у свою чергу визначають, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються, серед іншого, з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та оплати комунальних послуг.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.3. Дослідженням матеріалів справи судом не встановлено обмеження розміру наданих позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Натомість, суд прийшов до висновку, що позивачу правомірно у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється надання пільг у розмірі 75-відсоткової знижки по оплаті житлово-комунальних послуг як учаснику бойових дій в межах середніх норм споживання (нормативів споживання) згідно постанови Кабінету Міністрів України № 409 від 06.08.2014 року.
5.4. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
5.5. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи вищезазначених висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI.
6.2. Доказів понесення іншим витрат суду сторонами не надано. Відтак, суд у цій справі не здійснює розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 176, код ЄДРПОУ 44161525).
Суддя О.В. Анісімов