23 вересня 2021 року справа № 580/5846/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Трегулова Б.Л.,
представника позивача - адвоката Кураси С.А. (за ордером),
представника відповідача - адвоката Весеньова Є.В.(за ордером),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Міг” до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Міг” з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, прийняте у формі постанови від 29.07.2021 про стягнення винагороди приватного виконавця ВП №66324967.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач 29.07.2021 виніс постанови ВП №66324967 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 15.08.2012 №02/5026/886/2012 та ВП №66324967 про стягнення основної винагороди приватного виконавця у сумі 69 979 грн. 77 коп. Вважаючи оскаржувану постанову протиправною позивач зазначає, що на виконання наказу від 15.08.2012 №02/5026/886/2012 було відкрито 09.04.2015 виконавче провадження ВП №47223526 в межах суми стягнення 699 797 грн. 79 коп. Проте, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.08.2020 у справі №02/5026/886/2012 було визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню в частині суми 120 000 грн. Також виходячи зі змісту постанови державного виконавця від 29.07.2021 ВП №47223526 про повернення виконавчого документа стягувачу вбачається, що сума боргу складає 579 797,79 грн. З огляду на зазначене відповідач міг відкрити виконавче провадження на підставі наказу від 15.08.2012 №02/5026/886/2012 лише в межах суми стягнення 579 797 грн. 79 коп., тому розмір основної винагороди не може перевищувати 57 979 грн. 78 коп.
Оскаржувана постанова ВП №66324967 від 29.07.2021 оформлена та прийнята відповідачем як виконавчий документ, де стягувачем є сам відповідач, і вказаний документ перебуває на виконанні у відповідача в рамках виконавчого провадження №66324967. На момент прийняття постанови від 29.07.2021 відповідач не здійснив жодного стягнення коштів із боржника, в т.ч. в тій сумі, на які нарахував 10% своєї винагороди; не мав правових підстав для визначення суми винагороди, а лише повинен був постановою визначити порядок її нарахування та стягнення; не взяв до уваги, що постанова про стягнення винагороди може бути прийнята як виконавчий документ лише у випадку необхідності виділення в окреме виконавче провадження для примусового стягнення, і має виконуватись іншим приватним виконавцем.
Відповідач проти позову заперечив. 23.09.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Розмір виконавчого збору згідно ч. 1,2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» складає 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, тому розмір основної винагороди у сумі 69 979,77 грн. визначений правильно.
Водночас винесення постанови про стягнення основної винагороди та фактичне стягнення винагороди, що відбувається пропорційно, з урахуванням суми фактично стягнутих коштів, є різними поняттями, що підтверджується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 №480/3452/19.
У зв'язку з надходженням від стягувача заяви про зменшення суми стягнення на 120 000 грн. відповідач прийняв постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а саме: зменшено суму стягнення до 609 797,79 грн.
Докази погашення боргу позивачем у відповідача відсутні.
З огляду на зазначене вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.07.2012 у справі №02/5026/886/2012 стягнуто на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Міг» кошти у сумі 729 797 грн. 76 коп., в т.ч. 700 000 грн. основної суми боргу, 15 488 грн. 03 коп. - відсотків за користування кредитом; 14 309 грн. 76 коп. - судового збору.
15.08.2012 на виконання рішення від 17.07.2012 у справі №02/5026/886/2012 Господарським судом Черкаської області був виданий наказ.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.03.2013 у справі №5026/886/2012 розстрочено виконання рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2012 у справі №02/5026/886/2012 відповідно до вказаного боржником графіка, за яким товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА МІГ" зобов'язане сплачувати публічному акціонерному товариству "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" кошти у строк до 30.06.2016.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.08.2020 у справі №5026/886/2012 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Черкаської області від 15.08.2012 у справі № 02/5026/886/2012 про примусове виконання рішення суду від 17.07.2012 частково на суму 120 000,00 грн.
На виконання наказу Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15.08.2012 у справі №02/5026/886/2012 Центральним відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП№35661942, яке було закінчено згідно з постановою від 25.03.2015 ВП №35661942, та у якій було вказано, що залишок боргу складає 699797,79 грн.
На звороті наказу Господарського суду Черкаської області від 15.08.2012 у справі № 02/5026/886/2012 був здійснений запис про закінчення 25.03.2015 виконавчого провадження, залишок боргу - 699 797,79 грн.
На виконання наказу Господарського суду Черкаської області про примусове виконання рішення від 15.08.2012 у справі №02/5026/886/2012 постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 09.04.2015 було відкрито виконавче провадження №47223526.
26.07.2019 головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Василюк Юлії Олександрівни було винесено постанову ВП №47223526 про передачу виконавчого провадження №47223526 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
17.08.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком Сергієм Сергійовичем було винесено постанову ВП №47223526, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Резолютивна частина: стягнення з ТОВ «Фірма МІГ» на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» борг у сумі 699 797 грн. 79 коп., зазначити Резолютивна частина: стягнення з ТОВ «Фірма МІГ» на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» борг у сумі 579 797 грн. 79 коп.
29.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком Сергієм Сергійовичем було винесено постанову ВП №47223526 про повернення наказу Господарського суду Черкаської області №02/5026/886/2012 від 15.08.2012, про що було зазначено на звороті наказу Господарського суду Черкаської області від 15.08.2012 у справі № 02/5026/886/2012 без зазначення залишку суми боргу.
29.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем було винесено постанову ВП №66324967 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області №02/5026/886/2012 від 15.08.2012, у пункті 3 якої зазначено стягнути з боржника виконавчий збір у сумі 69979,77 грн
Також 29.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем було винесено постанову ВП №66324967 про стягнення з боржника основної винагороди, якою стягнуто з позивача основну винагороду приватного виконавця у сумі 69 979 грн. 77 коп.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що сума боргу, яка підлягала стягненню, 699797,79 грн зазначена на звороті наказу Господарського суду Черкаської області від 15.08.2012 у справі № 02/5026/886/2012, де міститься напис про закінчення 25.03.2015 виконавчого провадження, залишок боргу - 699 797,79 грн.
30.07.2021 відповідач прийняв постанову ВП №66324967, якою на підставі заяви стягувача ТОВ «Депт Фінанс» у зв'язку з визнанням наказу Господарського суду таким, що не підлягає виконанню у сумі 120 000 грн, зменшив суму стягнення на вказану суму , сума до стягнення складає 609797,79 грн.
Вважаючи постанову від 29.07.2021 ВП №66324967 про стягнення основної винагороди у сумі 69 979 грн. 77 коп. протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, суд зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-V111 (далі - Закон №1403) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі - Закон №1404).
Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно частини 2 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно частини 4 статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Ст. 31 Закону №1403 передбачає умови виплати винагороди приватного виконавця, а саме:
- за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (ч. 1);
- винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової ( ч. 2);
- основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3);
- основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 4);
- якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 5).
Згідно з ч. 7 вказаної статті приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже вказаними приписами встановлено обов'язок відповідача одночасно з відкриттям виконавчого провадження винести постанову про стягнення основної винагороди.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.03.2018 у справі №750/7624/17, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. На момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.
Судом досліджено оригінал наказу Господарського суду Черкаської області від 15.08.2012 у справі № 02/5026/886/2012 та встановлено, що на звороті наказу здійснений запис про закінчення 25.03.2015 виконавчого провадження, залишок боргу - 699 797,79 грн.
Отже оскаржувана постанова про стягнення основної винагороди у сумі 69 979,78 грн, що складає 10 відсотків від суми боргу 699 797,79 грн., визначена відповідачем відповідно до ч. 2, 4 ст. 27 Закону №1404 та ч. 7 Закону №1403 на законних підставах.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що у оскаржуваній постанові неправильно визначена сума боргу, яка відповідно до постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжука С.С. від 17.08.2020 ВП №47223526 складає 579 797 грн. 79 коп, оскільки вказана постанова у відповідача на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2021 ВП №66324967 була відсутня, і позивач до цього часу не надав її відповідачу для встановлення дійсної суми боргу.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що у постанові про стягнення основної винагороди відповідно до ч. 7 ст. 31 Закону №1403 має бути зазначена лише формула розрахунку основної винагороди, суд зазначає, що у оспорюваній постанові зазначена формула розрахунку основної винагороди, виходячи із суми боргу, що підлягає стягненню, 699 797,79 грн.
Водночас зазначення у вказаній постанові суми основної винагороди 69 979,77 грн, яка розрахована за формулою, не суперечить ч. 7 ст. 31 Закону №1403.
Посилання позивача на Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, згідно пункту 19 якого приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом, суд вважає необгрунтованим, оскільки вказані приписи регулюють порядок виплати основної винагороди за результатами виконання виконавчого документа, а не визначення основної винагороди на момент винесення постанови про її стягнення.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідно до п. 4 ст. 5 Закону №1404 приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо боржником або стягувачем є сам виконавець, є безпідставним.
Так, згідно ч. 3 ст. 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже п. 4 ст. 5 Закону №1404 регулює інші, ніж ті, що є предметом розгляду у справі, відносини, а саме: відкриття виконавчого провадження на виконання постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, тому не підлягає застосуванню.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Міг” до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди ВП №66324967 від 29.07.2021 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко