справа № 380/10559/21
24 вересня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Департамент освіти і науки ЛОДА), у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з моменту ухвалення рішення по день фактичного поновлення позивача на посаді у розмірі 59789,60 грн за період з 18.12.2020 по 21.05.2021 (включно).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Департаменту освіти і науки ЛОДА № 03-12/14 від 17.06.2020 позивача звільнено із займаної посади за п. 6 ст. 83 Закону України «Про державну службу». Разом з цим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 380/5751/20 визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1 » № 03-12/14 від 17.06.2020; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації з 19.06.2020; стягнуто з Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 19.06.2020 по 17.12.2020 в сумі 73012,30 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач зазначив, що, незважаючи на те, що рішення суду в частині поновлення на посаді було допущено до негайного виконання, фактично його поновлено лише 24.05.2021. Тобто, на думку позивача, відповідач із затримкою виконав рішення суду від 17.12.2020 в частині поновлення його на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць, коли видав відповідний наказ. Оскільки період невиконання рішення суду про поновлення на посаді становить 104 робочі дні - із 18.12.2020 по 21.05.2021 включно, позивач звернувся із цим позовом до суду про стягнення відповідних сум.
Ухвалою від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою від 21.07.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 23.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 57286 від 06.08.2021), у якому проти позову заперечив частково. В обґрунтування такого зазначив, що з декларацій позивача, розміщених на веб-сайті НАЗК, слідує, що останній у 2020 та у 2021 роках отримав доходи, зокрема соціальні виплати. З огляду на що, на думку відповідача, розмір суми оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі позивача слід зменшити до 36131,90 грн. У зв'язку з цим просить позов задовольнити частково.
Позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 57857 від 09.08.2021), у якій проти доводів відповідача заперечив. Вважає посилання відповідача на ст. 236 КЗпП України помилковим, оскільки допомога по безробіттю, виплачена Львівським міським центром зайнятості ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є правом застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги. Питання відшкодування коштів, виплачених Фондом, лежить в площині правовідносин між позивачем і Фондом в порядку, встановленому ст.ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Звернув увагу, що на день поновлення на роботі ОСОБА_1 не перебував на обліку у Львівському центрі зайнятості. Просив позов задовольнити повністю.
Суд дослідив подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 380/5751/20 позов ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1 » № 03-12/14від 17.06.2020; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації з 19.06.2020 та стягнуто з Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 19.06.2020 по 17.12.2020 в сумі 73012,30 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 11498,00 грн допущено до негайного виконання (а.с. 33-44).
Вказане рішення набрало законної сили 26.04.2021.
Департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації видано наказ «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » № 02-02-03/28 від 24.05.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації з 19.06.2020 (а.с. 22).
Позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 380/5751/20 за період з 18.12.2020 по 21.05.2021, відтак звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Принцип обов'язковості судових рішень закріплено в ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 371 КАС України визначено: негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Суд зазначає, що рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ, розпорядження про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За змістом норми ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 25.07.2018 у справі № 552/3404/17, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Положеннями ст. 236 КЗпП України встановлено відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 280/2659/19, затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов'язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.
Підставою для стягнення коштів є невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року у справі № 380/5751/20, що зумовлює стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення згідно з положеннями ст. 236 КЗпП України.
Суд звертає увагу, що розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 380/5751/20, яке набрало законної сили 26.04.2021, та становить 574,90 грн.
Судом також встановлено, що період невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі (із 18.12.2020 по 21.05.2021) становить 104 робочі дні.
Таким чином, розмір компенсації за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі складає 59789,60 грн (574,90 * 104).
Відповідно до п. 3 розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Згідно з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).
Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов'язком роботодавця, а не працівника, то сума заробітної плати, оплата відпусток та матеріальної допомоги на оздоровлення визначена без утримання такого податку та інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.
З огляду на наведене сума середнього заробітку, належна до виплати позивачу, є сумою без утримання податків та обов'язкових платежів.
Суд також відхиляє твердження представника відповідача про те, що розмір суми оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі позивача слід зменшити, оскільки останній згідно з декларацією про доходи отримав допомогу по безробіттю у розмірі 23658,00 грн як необґрунтовані, оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.03.2018 у справі № 818/149/17 (провадження № К/9901/2536/17) вказав, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та за законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Такий висновок Верховного Суду стосувався посилання скаржника на те, що особа отримала допомогу по безробіттю.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (п.п. 3, 4 ст. 90 КАС України).
Ураховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації (79008 м. Львів вул. Просвіти 4А; код за ЄДРПОУ 38557639) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задовольнити повністю.
2. Стягнути з Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 18.12.2020 по 21.05.2021 в розмірі 59789 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн 60 коп. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур