про відмову у забезпеченні позову
23 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3896/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинити дію постанови в.о. заступника начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті в Луганській області від 21.07.2021 № 222769 про застосування адміністративно-господарського штрафу,
21 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця (далі - позивач; ФОП ОСОБА_1 ) до Держаної служби України з безпеки на наземному транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- скасувати постанову № 222769 від 21.07.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2021 в. о. заступника начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті в Луганській області винесено постанову від 21.07.2021 № 222769 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 в сумі 8 500,00 грн.
Підставою для притягнення до відповідальності став акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2021 № 043542, за результатами якого в. м. Кремінна виявлено перевищення осьового навантаження автомобіля КАМАЗ 6511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: навантаження за задню вісь склало 16,93 тони при нормі в 16 тон, що, згідно оскаржуваної постанови від 21.07.2021 № 222769, є порушенням ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
22.09.2021 на адресу суду за вхідним реєстраційним №31748/2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дію постанови в.о. заступника начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті в Луганській області від 21.07.2021 № 222769 про з застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 , в сумі 8 500,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі у справі № 360/3896/21.
В обґрунтування підстав для забезпечення позову заявник зазначає, що не погоджується з постановою відповідача від 21.07.2021 № 222769 і не має намір сплачувати у добровільному порядку накладений на нього штраф, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної Постанови буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову керується такими вимогами чинного законодавства.
Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
За правилами частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді заяви покладається виключно на заявника.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.
Суд повинен пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що спосіб у який вживаються заходи забезпечення адміністративного позову не може бути причиною порушення чи звуження прав інших осіб.
Отже, забезпечивши зазначений адміністративний позов в такий спосіб суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, що є неприпустимим.
У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
Окрім того суд вважає за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при прийнятті рішення у даній справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяві Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 , в сумі 8 500,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі у справі № 360/3896/21 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Першого апеляційного адміністративного суду.
СуддяІ.В. Тихонов