Справа № 310/3946/19
2/310/72/21
про залишення уточненої позовної заяви без руху
23 вересня 2021 рокум. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі
головуючого: судді Дубровської Н.М.,
за участі: секретаря судового засідання Гоноболіної О.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Шульги О.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Бердянську уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр охорони здоров'я» Державної кримінально-виконавчої служби України в особі Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Начальник Філії ДУ «ЦОЗ ДКВСУ в Запорізькій області» Шульга Олег Петрович про визнання незаконним та скасування наказу за №35-19/к-тм від 02.05.2019 та наказу №24-19/к-тр від 03.05.2019, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення майнової та моральної шкоди,
В провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр охорони здоров'я» Державної кримінально-виконавчої служби України в особі Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - начальник Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області» Шульга О.П., про визнання незаконним та скасування наказу за №35-19/к-тм від 02.05.2019 та наказу №24-19/к-тр від 03.05.2019, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення майнової та моральної шкоди.
Ухвалою від 28.10.2020 справу прийнято до провадження суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровською Н.М. та призначено підготовче судове засідання.
27.05.2021 від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява про збільшення позовних вимог до Державної установи «Центр охорони здоров'я» Державної кримінально-виконавчої служби України в особі Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Начальник Філії ДУ «ЦОЗ ДКВСУ в Запорізькій області» Шульга О.П. про визнання незаконним та скасування наказу за №35-19/к-тм від 02.05.2019 та наказу №24-19/к-тр від 03.05.2019, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення майнової та моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні просив прийняти до провадження уточнену позовну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти прийняття уточненого позову з огляду на те, що він не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки позивач не додав до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до розміру збільшених позовних вимог.
Представник третьої особи Шульга О.П. також вважав, що уточнена позовна заява не підлягає прийняттю до провадження, так як позивач не сплатив судовий збір.
Дослідивши уточнену позовну заяву, суд прийшов до висновку про залишення уточненого позову без руху для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 310/4518/16 (провадження № 12-301гс18) від 30.01.2019р. дійшла до висновку про те, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, пільги щодо сплати судового збору, передбачені п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», на вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуне поширюються. Зазначена норма закону не поширюється також і на вимоги про стягнення майнової шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даному уточненому позові заявлено також вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом, як за вимогу майнового характеру.
Так, позивач, звертаючись 31.05.2019 з позовом до суду про визнання незаконним та скасування наказу за №35-19/к-тм від 02.05.2019 та наказу №24-19/к-тр від 03.05.2019, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення майнової та моральної шкоди, окрім вимог немайнового характеру відносно яких має пільги щодо сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», просив стягнути з відповідача середній заробіток у розмірі 6119,30 грн., майнову шкоду у розмірі 4000 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн. При цьому, ним було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., розмір якого відповідав ціні заявленого позову, яка склала 20119,30 грн.
Звертаючись до суду з уточненим позовом, позивачем збільшено розмір середнього заробітку до 372879,74 грн., майнової шкоди до 4690,70 грн. та моральної шкоди до 50000 грн., які просить стягнути з відповідача. Загальний розмір ціни уточненого позову складає 427570,44 грн. З урахуванням ціни первинного позову, який було оплачено судовим збором, розмір ціни уточненого позову було збільшено на 407451,14 грн. При цьому позивачем не було долучено до уточненої позовної заяви докази про сплату судового збору відповідно та у розмірі, передбаченому Заоном України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до розміру збільшеної ціни позову (407451,14 грн.) у розмірі 4074,51 грн. та долучити докази такої оплати до уточненого позову.
Відповідно до чч.11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких підстав, уточнена позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків позовної заяви (сплати судового збору).
Керуючись ст.ст. 177, 185, 187 ЦПК України,
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр охорони здоров'я» Державної кримінально-виконавчої служби України в особі Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Начальник Філії ДУ «ЦОЗ ДКВСУ в Запорізькій області» Шульга Олег Петрович про визнання незаконним та скасування наказу за №35-19/к-тм від 02.05.2019 та наказу №24-19/к-тр від 03.05.2019, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення майнової та моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для сплати судового збору - п'ять днів, який обчислюється з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Дубровська