Справа № 522/9246/20
Провадження № 1-кп/522/462/21
20 вересня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019162500002469 від 12 листопада 2019 року, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бузьке, Вознесенського району Миколаївської області, громадянин України, зі середньою освітою, не працює, неодружений, без місця реєстрації, фактичного проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2011 за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 69 КК України до 2-х років позбавлення волі;
-вироком Приморського районного суду м. Одеси за ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75-76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.06.2014 року скасовано рішення про випробувальний строк та направлено для відбування покарання; звільнений 16.06.2016 на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області;
-вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 22.10.2015 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі;
-вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2027 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднане покарання за попереднім вироком, та остаточно призначено до відбування - 4 роки 1 місяць;
-вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.10.2020 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі;
-за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України.
Учасники процесу:
прокурор: ОСОБА_4 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
ОСОБА_3 обвинувачується у: самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, за наступних обставин.
Так, вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2017 ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і 1 місяць.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.03.2019 стосовно ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік. Згідно з ухвалою, на ОСОБА_3 покладено такі обов'язки: заборонено покидати місце свого проживання з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби; з'являтись для реєстрації в органи Національної поліції один раз на місяць в дні та години, визначені органом Національної поліції, заборони відвідувати торгові заклади, де реалізуються на розлив спиртні напої.
В подальшому, посадовими особами Одеської виправної колонії №14 Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області ОСОБА_3 вручено копію ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 25 березня 2019 року та винесено попередження про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України у разі порушень вимог і обмежень адміністративного нагляду.
Після звільнення 19.04.2019 з Одеської виправної колонії №14 Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області ОСОБА_3 прибув до визначеного ним місця свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та розпочав виконувати обов'язки адміністративного нагляду.
Водночас, з 09.08.2019, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних причин залишив визначене місце мешкання розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Про зміну місця свого мешкання та причини неявки в територіальний орган Національної поліції для реєстрації, ОСОБА_3 співробітників Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області не повідомив, чим умисно порушив умови адміністративного нагляду встановленого йому ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 25 березня 2019 року.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України.
Позиція учасників судового розгляду.
Під час судового засідання ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності його підзахисного за ст. 395 КК України у зв'язку зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності. Проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не заперечує.
Прокурор залишив питання на розсуд суду.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст. 395 КК України, тобто в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, яке карається арештом строком на строк до шести місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, питання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті ( у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із постановою судді Касаційного кримінального суду Верховного суду по справі №760/18016/15-к від 19.04.2019 року, "Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності."
Відповідно до ч.1 ст.49 КК обчислення строку давності починається з дня скоєння злочину. Часом скоєння злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або допущення бездіяльності. Отже, днем скоєння злочину, за ст.49 КК, слід уважати добу, до закінчення якої особою було вчинено дію або допущено бездіяльність, які є ознаками об'єктивної сторони складу злочину.
З урахуванням того, що діяння, яке ставиться у провину ОСОБА_3 мало місце 09 серпня 2019 року, тобто понад два роки назад. Перебіг давності у даному провадженні не зупинявся, так як обвинувачений не ухилявся від суду. Крім цього, перебіг давності не переривався, так як після вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_3 тяжких чи особливо тяжких злочинів не вчиняв і до відповідальності за них не притягався. З урахуванням клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав, та відсутність з його сторони заперечень, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст. 395 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі ст. 49 КК України, керуючись ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285-286, 288, 318-380, 372, 395 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019162500002469 від 12 листопада 2019 року - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку передбаченого ст. 395 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 за вчинення кримінального проступку передбаченого ст. 395 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
20.09.2021