Справа 237/2650/21
Номер провадження 2/237/1113/21
02.09.2021 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сенаторова В.А.,
при секретарі судового засідання Лахно Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивачка звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_2 . З 2021 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Опікуном дитини є позивачка, ОСОБА_3 знаходиться на її повному утриманні. Відповідачка ухиляється від покладених на неї обов'язків по утриманню дитини, коштів на її утримання позивачці не вистачає. Відповідач на своєму утриманні інших неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, отже, на думку позивача, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. На підставі викладеного позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, повідомлена про час, дату та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки не повідомила.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно, об'єктивно, повно, безсторонньо та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі письмові докази та пояснення учасників провадження, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний їхній зв'язок у їх сукупності, суд дійшов до висновків, які наведені нижче.
З копій свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 31.12.1982 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.03.1984 року, свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 17.03.1986 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 09.08.1996 року встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 15.06.2009 року, Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00015816613 від 18.09.2015 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками вказано: мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_5 .
Як вбачається з копії рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 12.05.2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено опіку відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено його опікункою ОСОБА_1 .
Неповнолітня дитина проживає з ОСОБА_1 , що підтверджується Довідкою про склад сім'ї від 24.06.2021 року, виданою Вугледарською міською радою.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умова життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Приписами ч. 2 ст. 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України та роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Такий обов'язок не припиняється і в тому випадку, коли діти набувають повну дієздатність до досягнення ними повноліття при укладанні шлюбу у випадку зниження їм шлюбного віку. Лише після досягнення повноліття діти втрачають право на утримання.
У випадку невиконання батьками обов'язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що неповнолітня дитина проживає із бабусею - позивачем по справі, та знаходиться на її утриманні, відповідачка не надала доказів того, що вона виконує покладений на неї обов'язок щодо утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Встановлюючи розмір стягнення аліментів, суд виходить з положень ст. 182 Сімейного кодексу України.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. (ч. 1 ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В свою чергу, сторони не позбавлені права звернутись до суду з позовом про зміну (збільшення/зменшення) розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.
Положеннями ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Отже, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме - стягнути з відповідачки на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дітей.
Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, вказані витрати згідно ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 180, 182-184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 82, 131, 141, 223, 247, 280, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від 22.07.2021 року і до повноліття дітей.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятьсот вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Сенаторов