233 № 233/3355/21
22 вересня 2021 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Бєлостоцької О.В.,
за участю секретаря Теліціної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від іменті та в інтересах якої діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Костянтинівської міської ради Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Байгуш О.Ю., звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначила, що вона є рідною донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все її майно, в тому числі, на земельну ділянку загальною площею 0,3792га, яка складається із земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1422484000:13:001:0009 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1292га кадастровий номер 1422484000:13:001:0010 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території с.Миколаївка Краматорського району Донецької області. Зазначені земельні ділянки належали померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю сері І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року, виданого на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року № 5. Спадщину у вигляді двох вказаних земельних ділянок позивачка по справі прийняла відповідно до ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), оскільки на момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та мешкала разом із нею. Крім того, позивачка 20 вересня 2002 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на компенсаційні виплати німецьких підприємств за примусову працю в роки Великої Вітчизняної Війни від Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення», які належали померлій ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на вказані суми були вилучені представниками банківської установи у м.Донецьку, що станом на теперішній час є тимчасово окупованою територією. В державному акті серії І-ДН № 139742, виданому на ім'я покійної матері позивачки виявлено помилку в написанні по батькові - помилково зазначено « ОСОБА_3 », що не збігається із вірним - « ОСОБА_4 ». На сьогоднішній час згідно діючого законодавства будь-які зміни до державних актів внести неможливо, оскільки право власності на земельну ділянку посвідчується не державним актом, а оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Листом Костянтинівської державної нотаріальної контори їй відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті матері з посиланням, в тому числі, і на той факт, що Другою Костянтинівською державною нотаріальною конторою 23 вересня 2002 року було заведено спадкову справу № 199/2002, в рамках якої видано свідоцтво про право на спадщину № 1655, але дана спадкова справа передана на архівне зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву, який на теперішній час знаходиться на тимчасово неконтрольованій території, з огляду на що визначити коло спадкоємців немає можливості. Враховуючи наведене, оформити спадкові права на земельні ділянки в нотаріальному порядку позивачка не може.
Позивачка ОСОБА_1 просить:
-встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що державний акт на право приватної власності на землю серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року на земельну ділянку загальною площею 0,3792га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку - 0,2500га і ведення особистого підсобного господарства - 0,1292га, що розташовані в с. Миколаївка Костянтинівської міської територіальної громади (колишньої Миколаївської сільської ради) Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області, виданий на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року № 5 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 79, належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ;
-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,2500га, кадастровий номер 1422484000:13:001:0009 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року, виданого на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року № 5 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 79;
-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,1292га кадастровий номер 1422484000:13:001:0010 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с.Миколаївка Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року, виданого на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року за № 5 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 79.
Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Байгуш О.Ю. в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача - Костянтинівської міської ради Донецької області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив ухвалити рішення по справі на розсуд суду.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 (а.с.8-10) є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.11-12).
Як вбачається з державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДН № 139742, виданого 15 квітня 1997 року на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року № 5, ОСОБА_2 , яка мешкала в АДРЕСА_1 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,3792га , розташовану за території с.Миколаївка. Землю передано для обслуговування житлового будинку - 0,2500га і ведення особистого підсобного господарства - 0,1292 га (а.с.14).
Згідно витягів з Державного земельного кадастру, право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 1422484000:13:001:0009, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1292га кадастровий номер 1422484000:13:001:0010, розташовану в с.Миколаївка Краматорського району Донецької області зареєстровано за ОСОБА_2 відповідно до державного акту серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року, виданого на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року за № 5 (а.с.15-24).
На підставі свідоцтва про право приватної власності від 15 травня 1984 року ОСОБА_2 належав будинок, розташований по АДРЕСА_1 (а.с.27).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
На день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована донька - ОСОБА_1 (а.с.25).
Листом від 09 липня 2021 року № 520/01-16 завідувач Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори Панасенко відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , прославшись в обґрунтування відмови на те, що Другою Костянтинівською державною нотаріальною конторою 23 вересня 2002 року було заведено спадкову справу № 199/2002 в рамках якої видано свідоцтво про право на спадщину № 1655. Документи Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори по 2002 рік включно передані на архівне зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву, який на теперішній час знаходиться на тимчасово неконтрольованій території, доступ до нього відсутній з огляду на що визначити коло спадкоємців та видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості (а.с.28).
Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відтак, ідеться про спадщину, яка відкрилася з 01.01.2004. Утім, як зазначено у п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги 6 ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. З цього приводу необхідно керуватися роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК слід розуміти таким чином, що правила книги 6 ЦК можуть бути застосовані лише до спадщини, яка відкрилася після 01.07.2003 і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР 1963 року.
Статтею 548 ЦК УРСР, яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 і яка підлягає застосуванню, передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 549 548 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння
спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем
відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
На переконання суду, позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері - ОСОБА_2 оскільки, як вбачається із змісту довідки Миколаївського старостинського округу Костянтинівської міської ради від 08 липня 2021 року № 175 (а.с.25), була зареєстрована із спадкодавцем на день її смерті, зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, фактично отримала спадкове майно після смерті ОСОБА_2 у вигляді компенсаційних виплат, що не оспорюється та не спростовано відповідачем по справі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 державного акту про право приватної власності на землю серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року підлягає задоволенню, оскільки цей факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, його встановлення необхідне позивачці для оформлення спадкових прав, а виправити допущену помилку іншим шляхом в теперішній час неможливо.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Приймаючи до уваги, що позивачка ОСОБА_1 , яка є рідною донькою ОСОБА_2 , позбавлена можливості реалізувати спадкові права після смерті матері, її порушене право в даному випадку не може бути захищене в іншій спосіб, окрім як в судовому порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,2500га, кадастровий номер 1422484000:13:001:0009 та на земельну ділянку площею 0,1292га кадастровий номер 1422484000:13:001:0010 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.2,5,10,11-13, 315, 236-265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Костянтинівської міської ради Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.О.Тихого, 260; ідентифікаційний код 04052790) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року на земельну ділянку загальною площею 0,3792га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку - 0,2500га і ведення особистого підсобного господарства - 0,1292га, що розташовані в с. Миколаївка Костянтинівської міської територіальної громади (колишньої Миколаївської сільської ради) Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області, виданого на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року № 5 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 79.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,2500га, кадастровий номер 1422484000:13:001:0009 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року, виданого на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року № 5 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 79;
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,1292га кадастровий номер 1422484000:13:001:0010 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с.Миколаївка Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області, що належала померлій ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДН № 139742 від 15 квітня 1997 року, виданого на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 29 квітня 1996 року за № 5 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 79.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 22 вересня 2021 року.
Суддя