Провадження №2/225/810/2021
Справа №225/4180/21
(повне)
23 вересня 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Соляник А.В.,
за участю секретаря Андрієвої Т.О.,
представника позивача Затолошної Я.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,
У березні 2021 року позивач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 67672,11 грн. та судові витрати, в обґрунтування позову зазначив наступне.
Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідно є споживачем теплової енергії.
У житловому будинку АДРЕСА_2 не встановлено прилад обліку теплової енергії, тому в опалювальний період 2016 - 2021 р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 сплата за спожиту теплову енергію нарахована з розрахунку за 1мЗ опалювальної площі квартири та діючого тарифу.
Строки оплати за отримані послуги теплопостачання Відповідачем систематично порушувалися, що призвело до фінансових збитків підприємства Позивача. За період з 01.10.2016 по 30.05.2021 станом па 01.06.2021 за о/р №2-2649 виникла заборгованість у сумі 57861,49 грн.
На дату звернення Позивача до Суду зазначена заборгованість 57861,49 грн. Відповідачем не сплачена.
У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідачки суму основного боргу за теплову енергію в розмірі 57861,49 грн., суму інфляційних збитків 7064,40 грн., 3% річних 2746,22 грн.
Представник позивача Затолошна Я.М. в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовної заяви.
Відповідачка у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовної заяви, надала до суду письмовий відзив на позовну заяву, датований 02 вересня 2021 року, в якому зазначила, що заперечує щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав. Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ст. 634 цього ж кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення га постачання гарячої води ОКП «Донецьктеплокомуненерго», на який посилається позивач, було розміщено в офіційних друкованих виданнях «Дзержинский уезд» 16.03.2017р.. а стягувана заборгованість зазначена з 01.10.2016р., тобто понад строк дії цього договору окрім того цей договір без дати та номеру, що свідчить про неприєднання до наведеного договору та нормам діючого законодавства України. Крім того при укладенні суб'єктом господарювання (позивачем ), який займає монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, договору приєднання, друга сторона (відповідач) позбавлена можливості внести свої корективи, внаслідок чого утискаються інтереси відповідача (ст.. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність три роки, позивач заборгованість у сумі 57861,49 грн. нараховує за період з 01.10.2016 по 30.05.2021 тобто понад строк позовної давності.
Копія особливого рахунку містить дані за період з червня 2018 по травень 2021, заборгованість нарахована за період з 01.10.2016 по 30.05.2021.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні збитки це грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена, передбачають насамперед договірні правовідносини, а їх між відповідачем та позивачем фактично не було; Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) заборонено нараховування і стягнення штрафів, непі за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.
Позивач с суб'єкт природної монополії і послуги надаються за допомогою внутрішньо будинкових систем, споживачу неможливо не прийняти послуги з теплопостачання. Житловий будинок АДРЕСА_2 не обладнаний приладом обліку теплової енергії (що передбачено Законом України « Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання») і оплата за теплову енергію нараховується позивачем згідно діючого тарифу всупереч статті 8 Закону України « Про комерційний облік теплової енергії ті водопостачання».
Ознайомившись з аргументами Відповідача, Позивач з ними не згоден повністю, у зв'язку з чим надав до суду письмову відповідь на відзив на позовну заяву №553/04 від 13.09.2021, у якій зазначив, що вважає аргументи відповідача необ'єктивними та такими, що не відповідають діючому законодавству.
Суд, вислухав сторін та їх представників, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є обласним теплопостачальним підприємством, яке засноване на спільній власності територіальних громад і знаходиться в управлінні Донецької обласної державної адміністрації. До складу підприємства входить 18 виробничих одиниць, які діють на підставі Положень та довіреностей на директорів, самостійно здійснюють фінансово-економічну діяльність та являються самостійними платниками податків. Відокремлений підрозділ „Виробнича одиниця Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Торецьктепломережа” є структурним підрозділом обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, основною діяльність якою є виробництво теплової енергії та надання її споживачам (фізичним та юридичним особам).
Здійснюючи свою діяльність, Виробнича одиниця Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» „Торецьктепломережа”, в опалювальний період 2016 - 2021 р. надавала теплову енергію у квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16, 17)
У вищевказаній квартирі, згідно паспортних даних, зареєстрована повнолітня особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.15, 23)
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції закону від 24.06.2004 року, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.06.2018 року, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлений інший строк.
В порушення вищенаведених норм законодавства, відповідач не сплачувала вартість послуг з централізованого опалення та згідно із копією особового рахунку заборгованість відповідача перед позивачем за період 01.10.2016 по 31.05.2021, станом на 01.06.2021 складає 57861,49 грн.(а.с.5-6).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірений також порядок нарахування суми заборгованості по кожному місяцю, інфляційну складову та 3% річних. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, який визнається судом правильним та таким, що відповідає вимогам закону, за період часу з 01.10.2016 до 30.05.2021 станом на 01.06.2021 відповідачу нарахована плата за надані послуги в сумі 57861,49 грн., інфляційні збитки в сумі 7064,40 грн., 3% річних у сумі 2746,22 грн. (а.с.7)
За таких обставин приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення за період 01.10.2016 по 31.05.2021, станом на 01.06.2021 складає плата за надані послуги в сумі 57861,49 грн., інфляційні збитки в сумі 7064,40 грн., 3% річних у сумі 2746,22 грн.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що Договір приєднання про надання послуг з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води Обласним комунальним підприємством ..Донецьктеплокомуненерго'', на який посилається Позивач, було опубліковано в друкованих виданнях „Дзержинский уезд” 16.03.2017, а період виникнення стягуваної заборгованості визначено з 01.10.2016, тобто до виникнення договірних відносин між позивачем та відповідачем, з огляду на таке.
На дату виникнення заборгованості у відповідача мав дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV, який втратив чинність на підставі Закону України №2189-VIII від 09.11.2017.
Основні засади організаційних господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями та споживачами, а також їхні права й обов'язки, регулювалися саме законом про ЖКП.
Хоча у ч.1 ст. 19 Закону про ЖКП й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються лише на засадах, проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про ЖКП. споживач має право зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. З ст. 20 Закону про ЖКП обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, установлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Лише факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставо для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вищезазначену правову позицію підтримує Верховний Суд України в постанові у справі №6-2951цс5 від 20.04.2016 р. Тобто, відсутність укладення договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплатити надані йому послуги.
Що ж стосується доводів відповідача щодо того, що заявлена до стягнення сума заборгованості розрахована понад строком загальної позовної давності, що встановлена ст. 257 Цивільною кодексу України, суд зазначає наступне.
Позивач звернувся до суду саме У позовному провадженні за захистом своїх майнових прав, які були порушені Відповідачем внаслідок неоплати ним послуг з теплопостачання. Розгляд справи у позовному провадженні передбачає: письмове викладення учасниками судового процесу своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи. Позивачем у позовній заяві викладено свої вимоги щодо стягнення заборгованості з Відповідача з моменту її виникнення, бо неотримання оплати за надані Відповідачу послуги призводило підприємство до тривалих фінансових збитків на протязі усього періоду такої несплати, тобто з моменту створення заборгованості на особовому рахунку Відповідача. Інтереси Позивача враховували повне задоволення позовних вимог, а саме стягнення повної суми заборгованості за послуги з теплопостачання з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних, що були нараховані Позивачем відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім того, щодо посилань відповідачки на неправомірність нарахування Позивачем 3% річних та інфляційних збитків, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь чає прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)", зокрема, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, непі) за несвоєчасне здійснення платежів за ..житлово-комунальні послуги. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Таким чином, норми ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-ІХ на нарахування інфляційних збитків та 3% річних не розповсюджується.
Щодо питання відсутності будинкового приладу обліку за адресою реєстрації відповідача та суперечності нарахування оплати за теплову енергію статті 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» суд зазначає наступне.
Стаття 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» регламентує формування рахунків та оплату комунальних послуг та облікової інформації. Позиція відповідача щодо її застосування, як порушеної позивачем - є незрозумілою відносно питання відсутності будинкового обліку теплової енергії. Згідно пунктом 1 пункту 2 статті 9 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що до встановлення вузла комерційного обліку відповідно до вимог частини 2 статті 3 цього Закону, обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному корегуванню виконавцем послуги за фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря. Відповідно п.9 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року №206, Власник (співвласники) будівлі може (уть) самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, про що письмово повідомляє (ють) оператора зовнішніх інженерних мереж. У разі повідомлення власником (співвласниками) будівлі оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку оператор зовнішніх інженерних мереж не перешкоджає власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку.
Таким чином, позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа» слід задовольнити у повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 141,263-265 ЦПК України, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції закону від 24.06.2004 року, ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.06.2018 року, статті 9 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», суд
Позовну заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа» (м. Торецьк, вул. Світла,5, код ЄДРПОУ 05540971) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення суми боргу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа» (місце знаходження: Донецька область, м.Торецьк, вул. Світла,5, код ЄДРПОУ 03337119) заборгованість в сумі 67672 (шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 11 копійок, в тому числі 57861 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят) одна гривня 49 копійок - борг за спожиту теплову енергію, 7064 (сім тисяч шістдесят чотири) гривні 40 копійок - інфляційна складова боргу, 2746 (дві тисячі сімсот сорок шість) гривень 22 копійки - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Торецьктепломережа» (місце знаходження: Донецька область, м.Торецьк, вул. Світла,5, код ЄДРПОУ 03337119) витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст судового рішення виготовлений у встановлений ч. 6 ст. 259 ЦПК України строк.
Суддя А.В.Соляник