Номер справи 220/1582/21
Номер провадження № 2-а/220/41/21
23 вересня 2021 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Черняєвої С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Синельниківського міського відділу національної поліції України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
13.09.2021 р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора СРПП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровської області Макарова Д.М., яким його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, серії ВАБ №510070 від 01.09.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою інспектора СРПП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровської області Макарова Д.М серії ВАБ № 510070 від 01.09.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за то, що він не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1.
Після зупинку транспортного засобу він пояснив інспектору, що він зробив обгін поодинокого транспортного засобу (великогабаритний тягач з причепом) через лінію 1.1., оскільки попереду транспортний засіб (тягач з причепом) їхав менше 30 км/год., що передбачено ПДР. Доказів, що транспортний засіб, який він обігнав рухався більше 30 км/год. на його вимогу інспектором не було надано.
Вважає, що вищевказана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєнні порушення ПДР, є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню оскільки дійсно відповідно до ПДР - лінію 1.1. перетинати забороняється. Але якщо цією лінією позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, то лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. Враховуючи викладене, просить скасувати зазначену постанову як незаконну.
Ухвалою суду від 16.09.2021 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, а також залучено до участі у справі в якості відповідача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Сторони в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи. Позивач ОСОБА_1 подав заяви про розгляд справи без його участі. Відповідачі причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, враховуючи їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи, на підставі наявних матеріалів справи, оскільки вони містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою інспектора СРПП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровської області Макарова Д.М. серії ВАБ № 510070 від 01.09.2021 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 01.09.2021 року о 10 год. 29 хв. на автодорозі Н-04 Синельниківського району Дніпропетровської області він не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1, додаток №2 до ПДР України.
Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
За приписами ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Поліцейський, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
При дослідженні оскаржуваної постанови вбачається, що у графі «до постанови додаються» не зазначено жодного доказу. Отже, будь-яких доказів вини позивача у скоєнні правопорушення поліцейським не зібрано.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, єдиним доказом скоєного правопорушення та обставин винесення відповідачем постанови і притягнення позивача до відповідальності є постанова про адміністративне правопорушення, яка й оскаржується позивачем, а тому її зміст не можна враховувати як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України.
Розділом 34 ПДР України передбачено, що лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Суцільними лініями горизонтальної розмітки є лінії 1.1 (вузька суцільна лінія), 1.2 (широка суцільна лінія) та 1.3 (поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху).
Лінія 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;
Лінію 1.1 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Позивач заперечував проти порушення ним правил дорожнього руху, посилаючись на обгін поодинокого транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Належним доказом даного правопорушення, є точна фіксація самого місця перетинання суцільної дорожньої розмітки.
Проте у суду відсутні дані (докази) про конкретне місце ймовірного вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а постанова про накладення адміністративного стягнення, як зазначено вище, не може бути належним доказом по даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ВАБ № 510070 від 01.09.2021 року, а тому є підстави для її скасування та закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Таким чином, в зв'язку з задоволенням позовних вимог судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. підлягають до стягнення на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 74, 77, 139, 143, 252, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора СРПП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровської області Макарова Д.М., серії ВАБ № 510070 від 01.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: м. Дніпро, вул.Троїцька, 20а, ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може також може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя О.М. Якішина