23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 420/12238/20
адміністративне провадження № К/9901/32893/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року
у справі №420/12238/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
02 вересня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Військової частини НОМЕР_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2021 року для розгляду справи №420/12238/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Стеценка С.Г., суддів Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року задоволено заяви суддів Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. про самовідвід у зв'язку із порушенням порядку визначення судді для розгляду вказаної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2021 року для розгляду справи №420/12238/20 визначено колегію суддів у складі головуючої судді - Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона не містить посилань на конкретний підпункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання.
Так, скаржник виражає незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, обґрунтовану посиланнями на нормативно-правові акти України. Цитуючи положення пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України указує, що з урахуванням того, що судами попередніх інстанцій не визначено розміру відшкодування позивачу і ця сума може суттєво вплинути на фінансове становище відповідача, скаржник вважає що суди помилково віднесли дану справу до категорії справ незначної складності та вважає таку позицію достатньою підставою для відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Обґрунтовуючи необхідність касаційного перегляду судових рішень у справі №420/12238/20 скаржник, серед іншого, посилається на постанови Верховного Суду України.
Суд звертає увагу скаржника, що у частині 4 статті 328 КАС України мова йде лише щодо постанов Верховного Суду, отже обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень постановами Верховного Суду України не передбачено чинним КАС України.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без посилань на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №420/12238/20.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №420/12238/20 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду