23 вересня 2021 року
м. Київ
справа №758/10524/19
адміністративне провадження № К/9901/9981/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року (головуючий суддя Гуляк В.В., судді - Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови від 28 листопада 2018 року у справі про порушення митних правил №5274/30500/2018, якою його притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 19 листопада 2019 року позов задоволено. Постанову у справі про порушення митних правил №5274/30500/18 від 28 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, скасовано та провадження у справі закрито.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 20 грудня 2019 року Закарпатська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга підписана представником Закарпатської митниці Держмитслужби Селешем О.Я.
На підтвердження повноважень щодо подання апеляційної скарги представником Селешем О.Я. до суду надано копію Довіреності від 10 грудня 2019 року №7.7-20/1-24/51.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 19 листопада 2019 року повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга підписана особисто Селешем О.Я. , проте у матеріалах скарги наявна лише копія довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку. Оригіналу довіреності або засвідченої суддею чи нотаріусом копії довіреності матеріали справи не містять.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 5 лютого 2020 року, Закарпатська митниця Держмитслужби до Верховного Суду подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило оскаржувану ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Зокрема, в обґрунтування скарги відповідач зазначив, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми статті 298 КАС України, згідно яких до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Крім того, скаржник зазначає, що при проставленні завіряючих написів на копіях документів, які подавались разом із апеляційною скаргою, саме аркуш із копією довіреності випадково було пропущено через очевидну технічну помилку.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно із пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статті 13 КАС України.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до пункту 1 частини першої 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
За приписами частини шостої статті 59 КАС України, оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно із частиною восьмою статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник, або представник на підставі довіреності. Копія довіреності може засвідчуватись лише суддею, або у визначеному законом порядку.
Тобто, повноваження представника мають бути підтверджені документом, який повинен відповідати вимогам статті 59 КАС України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга підписана Селешем О.Я. Матеріали справи містять копію довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку. Оригіналу довіреності або засвідченої у встановленому законом порядку копії довіреності матеріали справи не містять.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оцінюючи у даному конкретному випадку поведінку заявника та обставини справи в сукупності, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у суду касаційної інстанції відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС, порушив норми частини першої статті 55, частини першої статті 57, частини четвертої статті 59, пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд касаційної інстанції переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх