23 вересня 2021 року
м. Рівне
Справа № 569/23422/19
Провадження № 22-ц/4815/312/21
Рівненський апеляційний суд:
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Шептицька С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-
У грудні 2019 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3976/17/000514 від 21 січня 2017 року, укладений між ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» та ОСОБА_4 щодо реалізації автомобіля "RENAULT KANGOO", номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, 2011 року випуску, з моменту укладання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що йому на праві приватної власності належить автомобіль марки "RENAULT KANGOO". 14 січня 2017 року автомобіль у нього було викрадено, а за його заявою про вчинення кримінального правопорушення внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 21 січня 2017 року між ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» та ОСОБА_1 укладено договір комісії, за яким ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» як комісіонер прийняв на себе обов'язки з реалізації автомобіля "RENAULT KANGOO". 21 січня 2017 року ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля.
Вказує, що Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2019 року договір комісії від 21 січня 2017 року визнано недійсним, оскільки він договору комісії з ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» не укладав і його волевиявлення на продаж автомобіля було відсутнє. Враховуючи, що його воля, як власника автомобіля, не була спрямована на укладення з ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» договору комісії, вчинений комісіонером договір купівлі-продажу автомобіля від власного імені в інтересах комітента є недійсним з підстав дефекту волі продавця на підставі ч.3 ст.203, ст.215 ЦК України. Договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» та ОСОБА_2 , порушує його права.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2020 року позов в даній справі задоволено.
Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу транспортного засобу №3976/17/000514, укладений 21 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ" та ОСОБА_2 щодо реалізації автомобіля марки "RENAULT KANGOO", 2011 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 359 грн. 20 коп. з кожного у відшкодування судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, договори, які є предметом спору не підписувались уповноваженими особами, тобто дані договори не є укладеними, а відповідним способом захисту порушених прав позивача є усунення перешкод в користуванні належним йому транспортним засобом.
Просить рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2020 року скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Учасники справи в судове засіданні не з'явились повторно. Представник апелянта адвокат Чепелюк О.О., хоч за три місяці був повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно подав клопотання про її відкладення в зв'язку з його виїздом за кордон. Причину неявки представника апелянта виходячи з норм п.2 ч.3 ст.223 та ч.2 ст.372 визнано неповажною, а подану ним апеляційну скаргу можливо розглянути і без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 13 лютого 2015 року належить на праві приватної власності автомобіль марки "RENAULT KANGOO", номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, 2011 року випуску.
17 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського УП ГУНП у м. Києві із заявою про викрадення автомобіля, на підставі якої внесено відомості №12017100080000434 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією ч.2 ст.289 КК України.
Згідно з договором комісії № 3976/17/000514 від 21 січня 2017 року між ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ», як комісіонером та ОСОБА_1 , як комітентом укладено договір, за яким комітент передає, а комісіонер приймає на себе обов'язки з реалізації транспортного засобу марки "RENAULT KANGOO", номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору. 2011 року випуску.
21 січня 2017 року між ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ», який є комісіонером на підставі укладеного з власником транспортного засобу договором комісії № 3976/17/000514 від 21 січня 2017 року, та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу марки "RENAULT KANGOO", номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, 2011 року випуску, укладеного в Регіональному сервісному центрі МВС в Черкаській області.
24 січня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3976/17/000514 від 21 січня 2017 року, укладеного між ТОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» та ОСОБА_2 , Регіональним сервісним центром МВС в Черкаській області здійснено перереєстрацію транспортного засобу з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 25 січня 2017 року автомобіль був знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_2 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2019 року у цивільній справі № 569/17364/18 визнано недійсним договір комісії від 21 січня 2017 року № 3976/17/000514, укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ», щодо реалізації автомобіля марки "RENAULT KANGOO", номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, 2011 року випуску, у зв'язку з тим, що договір комісії з ТОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» від 21 січня 2017 року на продаж автомобіля ОСОБА_1 не укладав, його волевиявлення на продаж автомобіля було відсутнє.
Відповідно до ч.1-5 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За положеннями ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до пояснень Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області встановлено, що перереєстрації транспортного засобу на ОСОБА_3 проведено не було. 26 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в ТСЦ № 7141 РСЦ МВС в Черкаській області із заявою № 117134646 про перереєстрацію транспортного засобу марки "RENAULT KANGOO", номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, 2011 року випуску. Під час проведення перевірки за Єдиним державним реєстром транспортних засобів, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засобі виявлено, що автомобіль марки "RENAULT KANGOO", номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору. 2011 року випуску, 31 січня 2017 року внесений до бази даних «Викрадені ТЗ «Угон» у зв'язку із внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, з огляду на що ОСОБА_3 відмовлено в перереєстрації даного транспортного засобу.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що воля власника автомобіля ОСОБА_1 не була спрямована на укладення із ТзОВ «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» договору комісії, вчинений комісіонером договір купівлі-продажу автомобіля від власного імені в інтересах комітента є недійсним з підстав дефекту волі продавця.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами справи.
Твердження апелянта що відповідним способом захисту порушених прав позивача є усунення перешкод в користуванні належним йому транспортним засобом не заслуговує на увагу, оскільки це компетенція саме позивача, а не відповідача обирати спосіб захисту в цивільному процесі. Крім того, остання реєстрація транспортного засобу була вчинена відповідачем за ОСОБА_2 , підставу для якої, тобто договір купівлі-продажу транспортного засобу №3976/17/000514, укладений 21 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ" та ОСОБА_2 обґрунтовано визнано недійсною з моменту укладення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати понесені апелянтом відносяться на його рахунок.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОА-АВТОТОРГСЕРВІСУ» залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С. Шимків