Провадження № 2/760/8496/21
Справа № 760/16518/21
про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій останній просить розірвати шлюб між ними та визначити місце проживання дітей наступним чином: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити з ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позивачем.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання усіх вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Пунктом 4 частиною третьою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не зазначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу щодо визначення місця проживання дитини; докази, що підтверджують вказані обставини.
Частиною першою статті 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У порушення зазначених вище вимог позовна заява не містить викладу обставин щодо вимог про визначення місця проживання дитини, а також того, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини, та не вказано доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Частиною першою статті 56 ЦК України визначено, що органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Однак в порушення вищевказаних вимог законодавства, позивачем не залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідний Орган опіки та піклування.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн, тобто лише за одну вимогу немайнового характеру, однак останньою заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2 270 грн.
На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві ще однієї вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає доплаті у розмірі 908,00 грн (2 270х0,4 = 908).
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви до Солом'янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, приведену у відповідність до норм чинного законодавства, та докази сплати судового збору.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 95, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна