Справа № 320/238/21 Головуючий у І інстанції - Кушнова А.О.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
22 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Кондраток А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №653 від 09.11.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Київській області» в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення зауваження.
В обґрунтування позову вказував, що він не вчиняв дисциплінарного проступку, який йому ставиться в вину, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між пропуском строку на надання відповіді на адвокатський запит та його діями. Позивач наголошує, що ненадання відповіді на адвокатський запит у визначений законом термін обґрунтовано тим, що він як виконавець, фактично отримав цей запит в канцелярії відділу поліції 14.09.2020, про що розписався у відповідному журналі вхідної кореспонденції, після чого в той же день 14.09.2020 підготував та направив відповідь.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що службовим розслідуванням взагалі не встановлено, коли саме позивачем був отриманий адвокатський запит ОСОБА_2 від 18.08.2020, як і не надано оцінки поясненням позивача про те, що цей адвокатський запит він отримав тільки 14.09.2020. Крім того, суд звернув увагу, що в період з 20 по 25 серпня 2020 року включно ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці і не виконував службових обов'язків, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що відповідачем не заперечувалось, проте даний факт також службовим розслідуванням не встановлювався і не оцінювався.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивачем було порушено вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у частині надання відповіді не пізніше 5 робочих днів з дня отримання адвокатського запиту, який вважається отриманий ним 20.08.2020. Отже, відповідачем було правомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження за порушення службової дисципліни, вимог ст.ст 8, 11, 18, 64 Закону України «Про національну поліцію», статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, та ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, справу розглянуто у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 03.08.2005 проходить службу в органах внутрішніх справ, зокрема, у період з 03.03.2017 по 01.02.2021 перебував на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
18.08.2020 на адресу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від адвоката Анісімова Олега Юрійовича в інтересах ОСОБА_4 надійшов адвокатський запит про надання інформації щодо кримінального провадження №42019111200000292 від 11.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.254 КК України, який було зареєстровано у Києво-Святошинському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 20.08.2020 за вх. №366 аз.
21.08.2020 заступником начальника відділу поліції - начальником слідчого відділу Києво-Святьошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції Котяшем А.В. виконання вказаного запиту доручено ОСОБА_1 , про що свідчить резолюція останнього на адвокатському запиті.
Разом з тим, цей адвокатський запит був отриманий ОСОБА_1 для виконання у відділі канцелярії Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 14.09.2020, що підтверджується особистим підписом позивача в Журналі вхідної кореспонденції Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Того ж дня за результатами розгляду адвокатського запиту ОСОБА_1 підготовлено та надіслано на адресу адвоката Анісімова О.Ю. відповідь від 14.09.2020 за вих. №12525
22.09.2020 на адресу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від адвоката Анісімова О.Ю. надійшло звернення із проханням провести службове розслідування та притягнути до дисциплінарної відповідальності згідно дисциплінарного статуту Національної поліції України відносно начальника Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 за неотримання відповіді на адвокатський запит від 20.08.2020 за вх. №366 аз.
За цим зверненням наказом начальника ГУ НП в Київській області від 30.09.2020 №1641 призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за результатами якого складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, який затверджено начальником ГУНП в Київській області 21.10.2020.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.11.2020 №653 ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, за порушення службової дисципліни, вимог ст.ст. 8, 11, 18, 64 Закону України «Про національну поліцію», ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, та ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразилося у не наданні відповіді на адвокатський запит у визначений законодавством термін, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення зауваження.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувсяз даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, за положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), ч.2 ст.19 якого закріплено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут), у преамбулі якого вказано, що цей статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Cлужбова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
В свою чергу, дисциплінарним проступком, відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
При цьому, для встановлення факту та обставин скоєння дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893), згідно з пунктом1 розділу V якого проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п.4 розділу V цього Порядку службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Як вбачається з висновку службового розслідування відносно позивача, в його діях встановлені порушення вимог статей 8, 11, 18, 64 Закону України «Про національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, та ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразилося у ненаданні у визначений законодавством термін відповіді на адвокатський запит, який надійшов 20.08.2020 і 21.08.2020 переданий для виконання позивачеві.
Разом з тим, відповідно до листка тимчасової непрацездатності серії АДЮ №967251, виданого КНП «Вишнівська міська лікарня», ОСОБА_1 з 20 серпня 2020 року по 25 серпня 2020 року перебував на лікарняному, тобто, був відсутній на робочому місці і не виконував службових обов'язків.
При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, даний факт службовим розслідуванням не встановлювався і не оцінювався, в той час, як згідно з витягом з Журналу вхідної кореспонденції вбачається, що адвокатський запит отримано ОСОБА_1 як виконавцем 14.09.2020.
Цей факт також службовим розслідуванням не встановлювалося і не оцінювалося
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зі змісту висновку службового розслідування від 21.10.2020 не вбачається, що комісією було повною мірою встановлено обставини щодо ненадання відповіді на адвокатський запит у визначений законодавством термін його виконавцем, зокрема, де саме перебував адвокатський запит ОСОБА_2 від 18.08.2020 у період з 21.08.2020 по 14.09.2020, з яких причин ОСОБА_1 не вручено адвокатський запит як виконавцю 21.08.2020 після накладення резолюції заступника начальника відділу поліції - начальником слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ капітаном поліції Котяшем А.В., а лише 14.09.2020, чи був присутній ОСОБА_1 на робочому місці у період з 20.08.2020 по 25.08.2020, якщо позивач був відсутній на робочому місці, то з якої причини, не долучено до матеріалів службового розслідування листок непрацездатності ОСОБА_1 за вказаний період, про наявність якого свідчать матеріали справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова