Справа № 640/1711/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.
22 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про скасування наказів, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві №27 о/с від 15 січня 2021 року в частині звільнення оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_1 на підставі пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 7 Закону України «Про Національну поліцію»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві у місті Києві від 24 грудня 2020 року № 831 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Солом'янського управління поліції» в частині притягнення оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби;
- поновити ОСОБА_1 на службі оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 15 січня 2021 року без вирахування податків та обов'язкових платежів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є безпідставним та необґрунтованим, оскільки базуються виключно на документах у кримінальному провадженні, яке триває та є незавершеним. Крім того зазначає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та прийняття оскаржуваного наказу у відповідача були відсутні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Мотивуючи апеляційну скаргу позивач зазначає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності без з'ясування усіх обставини справи та без належних на те доказів. Вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби позивача є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно з інформаційної довідки т.в.о. начальника УКЗ Головного управління Національної поліції у м. Києві полковника поліції Вікторії Азарової, адресованої заступникові Голови НПУ - начальникові ГУНП у м. Києві генералу поліції третього рангу Андрію Крищенку від 29 жовтня 2020 року (копія міститься в матеріалах справи), до управління кадрового забезпечення ГУНП у м. Києві надійшла інформація про те, що 29 жовтня 2020 року слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, прокурорами Київської місцевої прокуратури та працівниками КМУ ДВБ НП України, у рамках кримінального провадження від 22 вересня 2020 року № 62020100000001896, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 146 КК України, у службових кабінетах окремих працівників Солом'янського УП ГУНП у м. Києві на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва було проведено обшуки.
Попередньою перевіркою встановлено, що окремі працівники Солом'янського УП ГУНП у м. Києві одержали неправомірну вигоду в розмірі 2 тисячі доларів США за невжиття заходів щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, за начебто здійснення викрадення автомобіля.
Відповідно до доповнення від 20 листопада 2020 року до вищевказаної інформаційної довідки, до відділу інспекції особового складу УКЗ ГУНП у м. Києві, надійшла інформація про те, що 20 листопада 2020 року працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві спільно з працівниками Київського міського управління ДВБ повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, зокрема оперуповноваженому сектору розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів відділу кримінальної поліції Солом'янського УП ГУНП у м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
З метою перевірки наведеної інформації та встановлення обставин справи за фактом відкриття кримінального провадження №62020100000001896 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 368 та ч. 2 ст. 146 КК України, відповідно до статей 14,15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом ГУНП у м. Києві від 29.10.2020 № 2002 (копія міститься в матеріалах справи) за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.
Одночасно, вказаним наказом (пункт 3) на підставі статті 70 Закону України «Про Національну поліції», ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
За результатом службового розслідування встановлено, що 22 вересня 2020 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві, за матеріалами Київського міського управління ДВБ НП України за фактом протиправних дій працівників Солом'янського УП було відкрито кримінальне провадження №62020100000001896 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 146 КК України.
29 жовтня 2020 року під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва у службових кабінетах № 407, що використовується ОСОБА_3 , № 416 - ОСОБА_4 , № 403 - ОСОБА_5 та № 409 - ОСОБА_1 було проведено обшуки, за результатами яких із службового кабінету ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон IPhone 6, а із службового кабінету ОСОБА_1 - оперативне завдання.
20 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cm. 146 КК України. На теперішній час досудове слідство у кримінальному провадженні № 62020100000001896 триває. Відповідно до змісту повідомлення вказаним працівникам про підозри, ОСОБА_1 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Опитаний у рамках службового розслідування ОСОБА_1 від написання пояснення відмовився, посилаючись на вимоги статті 63 Конституції України, про що зробив відповідну відмітку на бланку пояснення від 03.11.2020 (копія міститься в матеріалах справи).
Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що причинами і умовами вказаної події стали: порушення оперуповноваженим сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами ВКП Солом'янського УП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог пункту 1, частини 1 статті 18 та пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, та пункту 2.1.6 розділу 2 Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінальних покарань, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС України від 05 січня 2005 року № 3 ДСК, що виразилось у невжитті заходів щодо невідкладної реєстрації отриманої інформації про реалізацію викраденого автомобіля, а також доставления ОСОБА_8 , який перебував у розшуку, до адміністративної будівлі поліції для інформування ініціатора розшуку.
У зв'язку з викладеним, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1, частини 1 статті 18 та пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, та пункту 2.1.6 розділу 2 Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінальних покарань, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС України від 05 січня 2005 року № 3 ДСК, дисциплінарною комісією рекомендовано до оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Солом'янського управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Висновок службового розслідування від 22 грудня 2020 року за фактом відкриття кримінального провадження №62020100000001896 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 та ч.2 ст.146 КК України затверджений заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві генералом поліції третього рангу Андрієм Крищенком .
На виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП у м. Києві від 24 грудня 2020 року № 831 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Солом'янського управління поліції» (копія міститься в матеріалах справи) за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 1, ч. 1 ст. 18, п. З ч, 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, та п. 2.1.6 розділу 2 Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінальних покарань, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС України від 05.01.2005 № 3 ДСК, до оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами відділу кримінальної поліції Солом'янського управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0053785) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказ ГУНП у м. Києві від 24 грудня 2020 року № 831 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Солом'янського управління поліції» доведено до відома позивача шляхом особистого ознайомлення 06 січня 2021 року.
Факт вказаного ознайомлення підтверджується власноручно написаною розпискою ОСОБА_1 на звороті (аркуші погодження) наказу ГУНП у м. Києві від 24 грудня 2020 року №831.
На підставі наказу ГУНП у м. Києві від 24 грудня 2020 року № 831, наказом ГУНП у м.Києві від 15 січня 2021 року № 27 о/с «Щодо особового складу» (копія міститься в матеріалах справи) відповідно до пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 16 січня 2021 року.
Наказ ГУНП у м. Києві від 15 січня 2021 року № 27 о/с «Щодо особового складу» доведено до відома позивача шляхом особистого ознайомлення 16 січня 2021 року.
Факт вказаного ознайомлення підтверджується власноручно написаною розпискою ОСОБА_1 на звороті (аркуші погодження) наказу ГУНП у м. Києві від 15 січня 2021 № 27 о/с (копія міститься в матеріалах справи).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Приписами частини 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
За змістом пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого стаття 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.
Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 №1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
У даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Дисциплінарним статутом, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі №260/1118/18.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C.v.the» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Також гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, у висновку службового розслідування, проведеного відносно позивача, зазначено про грубе порушення позивачем службової дисципліни і законності, порушення вимог чинного законодавства, що виразилось у порушенні вимог пункту 1, частини 1 статті 18 та пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, тобто вчинення проступків, які не сумісні з перебуванням на службі в поліції.
Позивач вказує, що його вину у вчиненні правопорушення, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 та ч.2 ст.146 КК України, не доведено, оскільки остаточне рішення по кримінальному провадженню № 62020100000001896 не прийняте.
Однак, колегія суддів зазначає, що такі твердження позивача є помилковими, оскільки предметом службового розслідування було не лише вчинення позивачем кримінального правопорушення, а також вчинення ним супутніх порушень службової дисципліни, що не залежить від наявності чи відсутності остаточного вироку суду по кримінальному провадженню.
Так, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Крім того, під час проведення службового розслідування позивачу було запропоновано надати пояснення, але останній від надання таких пояснень відмовився.
Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Колегія суддів вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2021 року.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька
Судді: О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків