П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/462/21
Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
за участі секретаря - Вознюк Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів,-
Короткий зміст позовних вимог.
ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали про об'єднання справ в одне провадження, просила:
визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради № 28 від 14.12.2020 року «Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» та наказ Управління містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради №162 від 29.12.2020 року «Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності».
12.08.2021 року позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів, якими анульовано виданий ФОП ОСОБА_1 паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - кіоск по АДРЕСА_1 , реєстр № 26 від 30.06.2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення поданої заяви, позивач вказує, що на даний час існує вірогідність демонтажу тимчасової споруди, оскільки в провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/1437/20 за позовом Херсонської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди - кіоску по АДРЕСА_1 .
На думку заявниці, невжиття заходів забезпечення позову на даному судовому етапі може призвести до невідворотних негативних наслідків, що потребуватиме докладання значних зусиль для відновлення існуючих прав позивача у разі задоволення даного адміністративного спору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Суд першої інстанції виходив з того, що обставини, наведені в обґрунтування підстав для забезпечення позову, за своєю суттю є доводами позовної заяви, тому можуть бути встановлені судом виключно в ході розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.
За висновком суду першої інстанції, забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.
Крім того судом першої інстанції наголошено на відсутності жодних доказів, які б підтверджували реальність загрози демонтажу тимчасової споруди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати її та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив про існування загрози демонтажу тимчасової споруди під час розгляду даної справи у суді. За таких обставин, відновлення прав позивача при ухвалені рішення на його користь потребуватиме значних зусиль. Апелянт наголошує, що існування в провадженні Господарського суду Херсонської області справи №923/1437/20 підтверджує реальність загрози демонтажу тимчасової споруди.
Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури своїм правом на подання відзиву не скористався.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч.ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України.
Позивач визначає, що наразі існує загроза демонтажу тимчасової споруди, адже це є наступним процедурним елементом, який має бути здійснений після прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що є сторонами провадження.
Водночас, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
У зв'язку з цим, суд у кожному випадку повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає від меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Тому в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
В свою чергу, предметом оскарження у даній справі є рішення про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд.
Водночас, позивачем не доведено того факту, що відповідач буде вчиняти дії, спрямовані на демонтаж тимчасової споруди, яка належить позивачу. Наявність у Господарському суді Херсонської області на розгляді справи по демонтажу тимчасової споруди свідчить про те, що такий демонтаж буде схвалено судом за наслідками розгляду справи. Крім того, позивач має право заявити клопотання про зупинення господарським судом провадження у справі у зв'язку з оскарженням наказів про анулювання паспорту прив'язки тимчасових споруд.
Більш того, судова колегія зазначає, що демонтаж тимчасової споруди не призведе до її руйнування чи знищення, адже така може бути перенесена в інше місце, що, в свою чергу, не може бути визначено судом як невідворотні наслідки чи такі, які потребуватимуть докладання значних зусиль для відновлення існуючих прав позивача.
Крім того, сама лише незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 400/722/19.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у визначений заявником спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить передчасне вирішення судом спору по суті, що суперечить за свою суттю завданням правового інституту забезпечення позову.
За наведених обставин суд першої інстанції, з якім повністю погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку, що наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не доводять існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а відтак заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.