П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1036/21
Головуючий в І інстанції: Марич Є.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 17.05.2021 р.
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Стас Л.В.
судді -Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
У лютому 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просило застосувати захід реагування у вигляді припинення подальшої експлуатації території та приміщення будинку для догляду за людьми похилого віку за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони фізичний особі-підприємцю ОСОБА_1 використовувати територію та приміщення будинку для догляду за людьми похилого віку (місце розташування: АДРЕСА_1 ), окрім робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було виявлено 25 порушень приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки. Позивач вважає вказані порушення такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.
З огляду на викладене, позивач просив застосувати до ФОП ОСОБА_1 заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкту.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що вважає перевірку незаконною, з огляду на те, що вона перебуває на спрощеній системі оподаткування (як платник єдиного податку 2 групи), а тому здійснення державного нагляду (контролю) органами державної влади повинно здійснюватись відносно неї з урахуванням положень Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».
Також апелянт посилалась на те, що позивачем при здійсненні перевірки було порушено процедуру її проведення, оскільки не проінформували її щодо її прав як суб'єкта господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування, через що вона була позбавлена можливості подати свої заперечення належним чином.
В апеляційній скарзі апелянт вказувала на те, що нею лише 01.02.2021 року було укладено договір оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а передача об'єкта оренди в користування орендарю здійснюється протягом трьох робочих днів. З огляду на вказане, апелянт зазначає, що на момент проведення перевірки приміщення ще не було фактично передано від ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 , а тому вона не мала можливості вжити будь-які заходи для забезпечення пожежної та техногенної безпеки.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 01.02.2021 року по 02.02.2021 року на виконання наказу ГУ ДСНС України у Херсонській області від 28.01.2021 року № 31 головним фахівцем Корабельного районного відділу м. Херсона Головного управління ДСНС України у Херсонській області капітаном служби цивільного захисту Костогризом М.В. було проведено позапланову перевірку стану пожежної та техногенної безпеки території та приміщень ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатом проведеної перевірки посадовою особою ДСНС України у Херсонській області складено акт від 02.02.2021 року № 20, яким встановлено 25 порушень ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та цивільного захисту, а саме, порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, а також інших нормативно-правових актів з питань пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Кодексу цивільного захисту України:
1. не обладнано приміщення гаражу та будинку автоматичною пожежною сигналізацією;
2. не укладено угоду на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації з організацією, яка має відповідну ліцензію;
3. не виведено сигнал спрацювання контрольно-приймального приладу АПС на пульт централізованого спостереження пожежної охорони;
4. не обладнано будівлю системою оповіщення про пожежу 2-го типу (світлові покажчики «Вихід», звуковий сигнал);
5. не оброблено вогнегасним розчином дерев'яні конструкції покрівлі гаражу та будинку;
6. не передбачено влаштування сходового маршу з мінімальною межею вогнестійкості Rта межею поширення вогню М0 на основному шляху евакуації з другого поверху;
7. не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
8. посадові та відповідальні особи за пожежну безпеку не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;
9. не пройдено навчання у сфері цивільного захисту керівником;
10. допускається користування пошкодженим електровимикачем (кухня);
11. допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (коридор 1-го та 2-го поверху);
12. допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (коридор1 -го та 2-го поверху);
13. електровимикачі не встановлено на негорючі основи або підкладено під них суцільний негорючий матеріал, що виступає за габарити апарата не менш ніж на 0,01 м (кухня, коридор 1-го поверху);
14. допускається оздоблення стін та стелі горючим матеріалом на шляхах евакуації коридору (вагонка);
15. з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
16. відгалужувальні коробки не закриті кришкою з негорючих або важкогорючих матеріалів (гараж);
17. не дозабезпечено приміщення відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISО 6309:2007;
18. допускається експлуатація приміщень без декларації матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
19. не забезпечено будівлю адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлювальними у темний час доби;
20. не забезпечено обслуговуючий персонал ліхтарем;
21. не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;
22. не призначено відповідальну особу за пожежну безпеку;
23. не провадяться інструктажі з питань пожежної безпеки з персоналом;
24. не встановлений наказом, інструкцією відповідний протипожежний режим;
25. на фасаді будівлі не встановлено покажчик місця розташування найближчого пожежного гідранту (об'ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів).
Виявлення вказаних порушень, більшість з яких на думку позивача можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, і стало підставою для звернення Головного управління ДСНС України у Херсонській області до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області та наявності підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).
Згідно ст. 20 Кодексу цивільного захисту, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
При цьому, ст. 51 цього Кодексу визначено, що діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.
Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Таким чином на суб'єктів господарювання покладається обов'язок щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки, контроль за виконанням якого здійснюють територіальні органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
На виконання своїх повноважень, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, доручення Прем'єр-міністра України від 27.01.2021 року № 2768/1/1-21 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, на підставі наказу від 28.01.2021 року №31 Головним управлінням ДСНС у Херсонській області і було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 , за наслідком якої виявлено ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та цивільного захисту, більшість з яких створює загрозу життю та здоров'ю людей.
За вказаних обставин Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області наділено правом звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств та об'єктів.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що виявлені в ході проведення перевірки порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, а їх не усунення несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, у зв'язку з чим зазначав про необхідність вжиття відповідних заходів реагування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не заперечувалась наявність, станом на момент звернення позивача з даним адміністративним позовом порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, виявлених в ході позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 01.02.2021 року по 02.02.2021 року.
В свою чергу, станом на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції та ухвалення судом рішення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не було надано доказів повного усунення виявлених порушень. Більш того, відповідачем навіть не було надано доказів вжиття конкретних заходів, направлених на усунення виявлених порушень.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що виявлені в ході проведення позапланового заходу порушення можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
З аналізу вказаних приписів чинного законодавства вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
В даному випадку обґрунтованими є доводи позивача про те, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямо впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю і здоров'ю людей, оскільки наявність вказаних порушень впливає на забезпечення безпеки роботи об'єкту, безпеки осіб, які там можуть перебувати у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідацію її наслідків, на своєчасну евакуацію людей та їх захист від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
Колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Виявлені в ході проведення перевірки та не усунуті відповідачем порушення є, на думку колегії суддів, суттєвими та створюють серйозну небезпеку, з огляду на те, що відсутність належно обладнаної системи пожежного захисту, яка має на меті, в тому числі, раннє виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги може призвести до сповільнення процесу евакуації людей при пожежі та пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей. В свою чергу, необроблення вогнезахисним розчином дерев'яних конструкцій покрівлі гаражу та будинку, використання пошкодженого електровимикача, не встановлення електровимикачів на негорючі основи та ін. можуть призвести до безпосереднього виникнення пожежі.
Тобто вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що виявлені порушення вимог пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю, а їх не усунення може призвести до невиправних наслідків - до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю.
Як вже зазначалось вище, станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених актом перевірки.
Вказане свідчить про наявність підстав для вжиття заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації території та приміщення будинку для догляду за людьми похилого віку за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 20 від 02.02.2021 року.
Щодо пропорційності заходу реагування, який просить застосувати позивач, слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом використання приміщення, в тому числі і для здійснення господарської діяльності. Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач наслідкам його застосування.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Що стосується посилань відповідача на те, що нею лише 01.02.2021 року був укладений договір оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке у період проведення перевірки ще не було передано у її користування згідно акту-приймання-передачі, колегія суддів зазначає, що актом перевірки підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки перебувала на місці здійснення нею господарської діяльності, перевірка проводилась у її присутності, акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень чи заперечень.
Таким чином, доводи щодо фактичного не передання їй приміщення, де вона здійснює господарську діяльність є безпідставними.
Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 23.09.2021 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька