П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2021 р.м. ОдесаСправа № 400/180/20
Головуючий в І інстанції: Устинов І.А.
Дата та місце ухвалення рішення: 31.05.2021 р.
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Стас Л.В.
судді -Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморського національного університету імені Петра Могили на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Чорноморського національного університету імені Петра Могили про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,
У січні 2020 р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Чорноморського національного університету імені Петра Могили про застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта десятого корпусу університету, розташованого за адресою: вул.1 Воєнна, 2, м. Миколаїв, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті - десятий корпус Чорноморського національного університету імені Петра Могили було виявлено численні порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки. Позивач вважає вказані порушення такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, що і стало підставою для звернення із зазначеним позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Чорноморський національний університет імені Петра Могили подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що після проведення 24.12.2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та виявлення ряду порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідачем вжито заходи щодо усунення порушень, зазначених в акті № 474 від 24.12.2019 року. В тому числі і після проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), за наслідком якого складено акт від 17.02.2021 року, Чорноморським національним університетом імені Петра Могили вживались заходи щодо усунення порушень, які залишились не усуненими.
Відповідач посилався на те, що при ухваленні рішення про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, судом має враховуватись принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим які залишились не усунутими на час розгляду справи, а також повинен бути дотриманий справедливий баланс між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки протягом всього періоду розгляду справи відповідач вчиняє необхідні дії для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Відповідач зазначив, що більшість порушень на час розгляду справи було повністю усунуто, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
На думку апелянта такий захід реагування як повне зупинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, тоді як в даному випадку, позивачем не доведено, що перелічені в позові порушення є реальною загрозою для життя і здоров'я людей.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 18.12.2019 року по 24.12.2019 року посадовими особами Центрального РВ м. Миколаїв ГУ ДСНС України в Миколаївській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання Чорноморським національним університетом імені Петра Могили законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт від 24.12.2019 року № 474 (далі - Акт № 474).
Перевіркою встановлено порушення відповідачем приписів Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року (далі - ППБ України) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що ряд виявлених порушень створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1)з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у підвальних приміщеннях десятого корпусу виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено пункт 1,6 розділу IV ППБУ відповідно до якого з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);
2)допускається використання дверей з заскленням, яке утворює скалки перед виходами з десятого корпусу (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого забороняється, заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях);
3)у приміщенні журналістського факультету десятого корпусу електророзетка встановлена на горючій основі (конструкції) без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (порушено пункт 1.17 розділу IV ППБУ відповідно до якого електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра);
4)лінії живлення до побутових кондиціонерів в десятому корпусі не забезпечено автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (порушено пункт 2.26 розділу IV ППБУ, відповідно до якого лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів);
5) конструктивні й планувальні рішення евакуаційних виходів з будівлі й приміщень не відповідають вимогам будівельних норм, зокрема ширина в просвіті дверей, які встановлені перед виходом у внутрішній двір в десятому корпусі становить 0,68м, що менше за мінімальну нормовану ширину дверей - 0,8 м (порушено пункт 2.23 розділу III ППБУ, відповідно до якого забороняється, зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою);
6) допускається влаштування перепаду висот на підлозі (влаштування сходинки), що має висоту більше ніж 0,05м., на шляху евакуації перед виходом з підвального приміщення у внутрішній двір в десятому корпусі (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого забороняється улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей);
7) у приміщенні аудиторії №106 в десятому корпусі, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розмішувати (дозволяється перебування) більше 50 осіб (порушено пункт 2.26 розділу III ППБУ, відповідно до якого у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб;
8) під час експлуатації об'єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, а саме відсутні огорожі з поручнями на покрівлі десятого корпусу які повинні відповідати вимогам ДБН В. 1.1-7:2016 (порушено пункт 22 розділу II під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта);
9) під час експлуатації об'єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, а саме починаючи з висоти 10 метрів зовнішня пожежна драбина не має захисних дуг з радіусом заокруглення 0,35 м. з центром віддаленим від драбини на 0,45 метра (порушено пункт 22 розділу II під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта);
10) допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема, не встановлено протипожежні двері II типу між такими приміщеннями: архівом та коридором; сходовою клітиною та покрівлею (порушено пункт 2.3 розділу III ППБУ, відповідно до якого під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах);
11) дерев'яні конструкції горищних покриттів (крокви, лати) десятого корпусу будівлі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.3 розділу III ППБУ, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
12)сходові клітини та коридори в десятому корпусі не забезпечені евакуаційним освітленням, з вмиканням евакуаційного освітлення з настанням сутінків (порушено пункт 2.31 розділу III ППБУ, відповідно до якого сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей);
13)експлуатацію систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, зокрема, умови освітлення евакуаційних виходів з будівлі десятого корпусу не відповідають вимогам будівельних норм, зокрема, над евакуаційними виходами з будівлі десятого корпусу не встановлені світлові покажчики «ВИХІД», які повинні забезпечувати освітлення евакуаційних виходів не менше 60 хвилин у разі відключення електромережі, (порушено пункт 2.23 розділу III ППБУ, відповідно до якого забороняється, зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою; та пункт 1.2 розділу V ППБУ Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
14) не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (порушено пункт 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУБ В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»);
15) під час експлуатації об'єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема приміщення будівлі десятого корпусу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; та пункт 22 розділу II під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта);
16) приміщення будівлі десятого корпусу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», зокрема, системою оповіщення людей про пожежу типу СО-3 (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; та пункт 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке гуло чинним на момент початку використання об'єкта).
Виявлення вказаних порушень, більшість з яких на думку позивача можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, і стало підставою для звернення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
В подальшому, за зверненням Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Головним управлінням ДСНС України у Миколаївській області у період з 15.10.2020 року по 16.10.2020 року, а також у період з 16.02.2021 року по 17.02.2021 року проводились позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами яких складено акти № 178 від 16.10.2020 року та № 134 від 17.02.2021 року.
Згідно акту № 134 від 17.02.2021 року, станом на лютий 2021 року неусунутим з боку відповідача залишилось лише одне порушення - не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог EN 62305:2012 «Блискавкозахист», що є порушенням ст. 55 КЦЗ та п. 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУБ В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»).
Саме у зв'язку з неусуненням вказаного порушення суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта десятого корпусу університету, розташованого за адресою: вул.1 Воєнна, 2, м. Миколаїв, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, з огляду на наступне.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).
Згідно ст. 20 Кодексу цивільного захисту, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
При цьому, ст. 51 цього Кодексу визначено, що діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.
Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Таким чином на суб'єктів господарювання покладається обов'язок щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки, контроль за виконанням якого здійснюють територіальні органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
В свою чергу, з огляду на зазначені вище положення чинного законодавства, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області наділено правом звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств та об'єктів.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що виявлені в ході проведення перевірки порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, а їх не усунення несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, у зв'язку з чим зазначав про необхідність вжиття відповідних заходів реагування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не заперечувалась наявність, станом на момент звернення позивача з даним адміністративним позовом порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, виявлених в ході позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 18.12.2019 року по 24.12.2019 року.
В свою чергу, станом на момент вирішення даної справи судом першої інстанції та ухвалення рішення Чорноморським національним університетом імені Петра Могили не було усунуто одне порушення - не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що також не заперечувалось відповідачем у справі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що неусунення вказаного порушення може спричинити загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Також розділом 4 Класифікатору надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
З аналізу вказаних приписів чинного законодавства вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Розділом IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС №1417 від 30.12.2014 року встановлено загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання. Підпунктом 1.21 п. 1 вказаного Розділу передбачено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Відповідачем не дотримано вказаних вимог Правил пожежної безпеки в Україні.
В даному випадку обґрунтованими є доводи позивача про те, що не усунення вказаного порушення прямо впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю і здоров'ю людей, оскільки наявність вказаного порушення впливає на забезпечення безпеки роботи об'єкту, безпеки осіб, які там можуть перебувати у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту.
Колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Неусунення виявленого в ході проведення перевірки порушення є, на думку колегії суддів, суттєвим та створює серйозну небезпеку життю і здоров'ю людей, оскільки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції може виникнути небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, проникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдження їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, тобто вказане порушення не є формальним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що виявлене порушення вимог пожежної безпеки створює реальну загрозу життю та здоров'ю, а його не усунення може призвести до невиправних наслідків - до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю.
Як вже зазначалось вище, станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про повне усунення порушення, виявлених посадовими особами позивача.
Вказане свідчить про наявність підстав для вжиття заходів реагування, шляхом повного зупинення роботи об'єкта десятого корпусу університету, розташованого за адресою: вул.1 Воєнна, 2, м. Миколаїв, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Під час апеляційного розгляду даної справи представником відповідача були подані до суду апеляційної інстанції докази у підтвердження вжиття заходів щодо усунення зазначеного вище порушення, а саме: договір на виконання робіт № 383 від 13.05.2021 року, згідно з яким виконавець зобов'язується за завданням відповідача виконати роботи ДК 021:2015-71240000-2 - архітектурні, інженерні та планувальні послуги (виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту «Капітальний ремонт системи блискавкозахисту учбового корпусу літ. «А-3» Чорноморського національного університету ім. Петра Могили за адресою: м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2».
Колегія суддів зазначає, що вказані докази дійсно свідчать про вжиття відповідачем заходів для усунення виявленого порушення, однак, вказане не може бути підставою для висновку про відсутність підстав для вжиття заходів реагування, з огляду на суттєвість порушення, виявленого контролюючим органом. При цьому, ні станом на момент розгляду даної справи судом першої інстанції, ні навіть на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції вказане порушення відповідачем усунуто не було, незважаючи на те, що з моменту його виявлення пройшов вже значний час.
Щодо пропорційності заходу реагування, який просить застосувати позивач, слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом використання приміщення, в тому числі і для здійснення освітньої діяльності. Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач наслідкам його застосування.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2019 року у справі №810/2400/18 (провадження №К/9901/67046/18).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чорноморського національного університету імені Петра Могили - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 23.09.2021 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька