Справа № 756/13611/19 Головуючий у І інстанції Рибак М.А.
Провадження №22-ц/824/9354/2021 Головуючий у II інстанції Голуб С.А.
22 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична мережа «Поїхали з нами», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом посилаючись на те, що ним було придбано для своєї сім'ї туристичні послуги з організації відпочинку в Греції тривалістю 12 ночей з 08 липня 2019 року по 20 липня 2019 року для 4 осіб (2 дорослих та двох дітей 5 та 9 років) у п'ятизірковому готелі Porto Carras Sithonia Thalasso Spa, система харчування все включено. Позивач 05 червня 2019 року уклав із відповідачем ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» договір на туристичне обслуговування . Договір укладався через ТОВ «Туристична мережа «Поїхали з нами», що діяло на підставі агентського договору від 07 грудня 2018 року та ФОП ОСОБА_2 , що діяла на підставі субагентського договору.
ОСОБА_1 зазначав, що перебуваючи у Греції з 10 липня 2019 року він перестав отримувати послуги з туристичного обслуговування, про що повідомляв відповідно до п. 3.6. договору у листуванні через мессенджер Вайбер ФОП ОСОБА_2 , а також надіслав листа шляхом електронної переписки. Позивач зазначав, що відповідачами під час дії Договору було грубо порушені його права споживача шляхом невиконання умов договору та чинного законодавства України, в зв'язку із чим йому не було надано придбаних туристичних послуг, а відпочинок сім'ї було зіпсовано.
12 липня 2019 року позивачем була надіслана претензія, яка отримана ТОВ «Музенідіс Тревел Україна», яка полягала в тому, що починаючи з 10 липня 2019 року у зв'язку зі штормом більша частина комунікацій готелю була знесена, готель затоплений, ворсові покриття почали видавати запах гнилі, харчування малолітніх дітей в готелі стало недопустимим з порушеннями санітарних правил, адже ні водопровід, ні санвузли та електрика в готелі не працювали. І діти та дорослі елементарно не могли сходити до туалету та помити руки перед прийманням їжі. Послуги анімації, басейнів, дитячих майданчиків та дитячої кімнати не надавались до кінця відпочинку в готелі.
У відповідь на претензії позивач отримав беззмістовні відписки.
В порушення права туристів на захист, Туроператором не вчинено жодних дій. Претензія не була в розглянута і не було надано можливості для відпочинку в іншому готелі та не запропоновано жодних альтернатив туристам.
Тому позивач вважав, свої права споживача туристичних послуг не лише порушеними, але і свою сім'ю з малолітніми дітьми залишеною в небезпеці з вини відповідачів на території іноземної держави, в готелі серед повалених дерев, вологої проводки в готелі, з непрацюючими ліфтами та без належного харчування.
Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що умови п. 4.18 договору про те, що якщо є певні відхилення від узгоджених умов туристичного обслуговування, але Турист скористався цими послугами ( не відмовився від них), то такі послуги вважаються узгодженими, наданими Туроператором та отриманими Туристом і кошти за ці послуги не повертаються, є несправедливими.
На підставі викладеного, позивач просив суд визнати організацію надання туристичних послуг за договором на туристичне обслуговування від 05 червня 2019 року такою, що порушує права споживача на належну якість послуг. Стягнути з Туроператора Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна» на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 123800,00 грн. Зобов'язати солідарно відповідачів в якості компенсації моральної шкоди надати тур до країни Греція на 4 осіб - а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строком на 14 ночей в 5 зірковому готелі в категорії зірковості 5 зірок за системою все включено, включаючи трансфер та авіапереліт попередньо погодивши дату та назву готелю з ОСОБА_1 у 2021-22 році.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В доводах апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм процесуального та матеріального права. Зокрема судом першої інстанції не було з'ясовано, які заходи було вжито Туроператором для захисту прав ОСОБА_1 з сім'єю під час перебування в готелі після наслідків негоди.
Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції, що Турист не відмовлявся від подальшого виконання договору. Зазначає, що в матеріалах справи міститься претензія в якій чітко зазначено вимогу про заміну готелю або ж повернення вартості туру протягом 12 години.
Також ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ «Музенідіс Тревел Уркаїна», ТОВ «Туристична мережа «Поїхали з нами» та ФОП ОСОБА_2 не вчинили жодних дій у критичній ситуації, що впливала на життя туристів та членів їх родини, а договір який був укладений між ними про надання туристичних послуг від 05 червня 2019 року є таким , що порушує права апелянта як споживача.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції винесене при повному встановленню та з'ясуванні фактичних обставин справи, об'єктивному дослідженні наявних у справі матеріалів та доказів, правильному застосуванні норм матеріального права.
Зазначає, що договір про надання туристичних послуг є справедливим та належним, оскільки з вимогою про розірвання договору позивач не завертався та відповідно таких позовних вимог не заявляв. Також зазначає, що апелянт не звертався з вимогою про внесення змін до пунктів договору. Договором не передбачено відшкодування моральної шкоди внаслідок не виконання умов договору, а також не доведено факт її заподіяння позивачу.
На підставі викладеного у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача адвокат Іскренко О.А. засобами електронного зв'язку подала заяву про відкладення розгляду справу у зв'язку із поганим самопочуттям. Разом із тим, доказів її хвороби суду не надала, отже причини неявки представника позивача визнані судом неповажними.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач придбав туристичні послуги з організації відпочинку в Греції тривалістю 12 ночей з 08 липня 2019 року по 20 липня 2019 року для 4 осіб (2 дорослих та двох дітей 5 та 9 років) у п'ятизірковому готелі Porto Carras Sithonia Thalasso Spa, система харчування все включено за договором на туристичне обслуговування № К 173/190605-4 від 05.06.2019 року у ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» через ТОВ «Туристична мережа «Поїхали з нами», що діяло на підставі агентського договору АДТА/18-КІV.01419 від 07.12.2018 року та ФОП ОСОБА_2 , що діяла на підставі субагентського договору.
Згідно п. 2.1.1. договору Турсубагент (Турагент) зобов'язується надати туристу інформацію, передбачену чинним законодавством України. У Додатку №1 до Договору зазначено про те що - наведені у Додатку №1 дані Позивачем перевірені та відповідають дійсності. З умовами проживання в обраному готелі, іншими умовами туру та умовами перебування у країні призначення, у відповідності до статей 19-1 та 20 розділу VI Закону України «Про туризм» ознайомлений та згоден. Згідно Додатку № 4, Позивач отримав всю необхідну інформацію щодо умов надання туристичних послуг та іншу обов'язкову інформацію, передбачену ЗУ «Про туризм».
Згідно п. 2.1.2. договору Туроператор зобов'язується забезпечити бронювання та надання туристичних послуг відповідно до ЗАЯВКИ ТУРИСТА. Згідно п. 10.5 Договору, ЗАМОВНИК усвідомлює визначення таких термінів як ТУРСУБАГЕНТ, ТУРАГЕНТ, ТУРОПЕРАТОР, Туристичний продукт, Туристичні послуги, агентський та субагентський договір. ЗАМОВНИК усвідомлює, що за цим Договором Туристичні послуги (Турпродукт) формуються та надаються безпосередньо ТУРОПЕРАТОРОМ. ТУРСУБАГЕНТ та ТУРАГЕНТ здійснюють посередницьку діяльність в укладанні договору на туристичне обслуговування, а не у наданні Туристичних послуг.
10 червня 2019 року на півострові Халкідікі на Сітонії та Касандрі в Греції відбувся сильний шторм, внаслідок якого постраждала інфраструктура півострова та розташованих на ньому готелів.
Позивач зазначав, що звертався до відповідачів із претензією щодо неналежної якості наданих туристичних послуг, на які отримав відписки.
Разом із тим, в матеріалах справи міститься відповідь на претензію позивача, де останньому повідомлено, що він скористався наданими туристичними послугами, хоч і з певними незручностями у зв'язку із пошкодженням майна внаслідок шторму.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що послуги за договором не були надані в повному обсязі та належним чином з причини, які не залежали від волі сторін, а тому покладення відповідальності на туроператора, турагента та турсубагента не відповідає умовам договору та вимогам Закону.
Судова колегія погоджується з таким високими суду першої інстанції, з таких підстав.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.(ст. 626 ЦК України)
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про туризм» туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Суд першої інстанції встановив, що позивач уклав 05 червня 2019 року із ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» договір на туристичне обслуговування.
Згідно із положеннями ч.ч.1,2,5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника).
Згідно з п.4.18. Договору на туристичне обслуговування № К173/1906605-4 від 05 червня 2019 року якщо є певні відхилення від узгоджених умов туристичного обслуговування, але турист скористався цими послугами (не відмовився від них), то такі послуги вважаються узгодженими, наданими туроператором та отриманими туристом і кошти за ці послуги туристу не повертаються.
Позивач вважав наведені у п.4.18 Договору умови несправедливими, оскільки Турист, перебуваючи на території чужої держави не може відмовитись від проживання навіть в поганих умовах і фактично є обмеженим цим пунктом в своїх правах на належне отримання послуг.
Разом із тим, тлумачення цього пункту позивачем є невірним, оскільки кошти за послуги не повертаються лише при умові, що турист скористався послугою у повному обсязі, тобто погодився із запропонованими умовами. Однак цей пункт не обмежує туриста у відмові від отримання послуг з подальшим поверненням йому коштів сплачених за договором.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав підстав для задоволення цієї позовної вимоги.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено, що у випадку отримання послуг неналежної якості, позивачі мають право вимагати вчинити одну з перелічених ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» вимог, серед яких відсутня така вимога як відшкодування повної вартості отриманих послуг.
Згідно ст. 20 Закону України «Про туризм» якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані.
Відповідно до п. 3.7. Договору на туристичне обслуговування №К173/19605-4 від 05 червня 2019 року «ТУРОПЕРАТОР не несе відповідальності за обставини, які є поза його контролем та компетенцією« а саме: зміна деталей польоту, відміна або затримка рейсів, заміна готелю, зміна типу літака, втрата або пошкодження багажу, «трата особистих речей, послуги страхування, відмова у видачі в'їзної візи і таке інше. В такому випадку відповідальність несе та організація, яка надає відповідні послуги (авіаперевізника страхова компанія, консульський відділ країни тимчасового перебування туристів, тощо).»
Згідно з п.4.13. Договору на туристичне обслуговування № К173/1906605-4 від05 червня 2019 року «ТУРОПЕРАТОР не несе відповідальність за невідповідність будь-яких послуг Турпродукту невиправданим очікуванням, суб'єктивній оцінці та завищеним сподіванням Туриста. Претензії, що ґрунтуються на вищевказаних критеріях не задовольняються».
Відповідно до п. 10.6. Договору «Укладаючи цей Договір. ЗАМОВНИК і ТУРОПЕРАТОР через ТУРСУБАГЕНТА чи ТУРАГЕНТА узгодили всі істотні умови, в тому числі, які передбачені в ст.19-1, ст.20 ЗУ «Про туризм», та не мають будь-яких зауважень. ЗАМОВНИК і ТУРОПЕРАТОР домовились, що характеристика, вид і категорія готелю, транспортних засобів, інформація щодо виду і способу забезпечення харчування, щодо умов проживання в обраному готелі, умов перебування у країні призначення, інших умов передбачених ст.19-1 ЗУ «Про туризм» може бути зазначена у додатках до цього Договору та/або у будь-яких рекламно-інформацінннх матеріалах ТУРОПЕРАТОРА. В будь-якому разі, підписуючи цей Договір. ЗАМОВНИК підтверджує отримання вищезазначеної інформації у доступній та належній формі. Цей Договір набирає чинності з моменту підтвердження ТУРОПЕРАТОРОМ ЗАЯВКИ. Після набрання чинності цим Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості ТУРОПЕРАТОРА і ЗАМОВНИКА з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.»
Суд першої інстанції встановив, що позивач із сім'єю скористались туристичними послугами наданими туроператором. Тобто сім'я позивача скористалась послугами авіаперевезення , була заселена в обраний туристами готель, який відповідав усім критеріям, які були визначені у додатках до договору. Тобто відповідач виконав умови договору. З 10 до 12 липня 2019 року у позивача були відсутні претензії до відповідачів щодо виконання ними умов договору.
Обставини, які виникли внаслідок складних погодних умов і призвели до створення незручностей сім'ї позивача у користуванні готелем протягом двох днів, не пов'язані із діями відповідачів і на ці обставини відповідачі не могли вплинути. Створення комфортних умов проживання є зоною відповідальності саме готелю. А ліквідація наслідків стихійного лиха, як то відновлення водо- та електропостачання залежало від дій муніципальної влади регіону.
У матеріалах справи міститься відповідь на претензію від 13 серпня 2019 року в якій вказано, що у зв'язку із затриманням відновлення комунікацій готель не встиг своєчасно усунути наслідки негоди. Приймаючою стороною в Греції з метою більш комфортного перебування було прийнято рішення щодо тимчасового заселення нових туристів замість готелю Porto Carras Sithonia Hotel (5*) в готель Boho Olympus Grand Resort 4*.
З 15 липня 2019 року після остаточного відновлення послуг в готелі приймаючою стороною було здійснено переселення туристів в номери заброньованих категорій готелю Porto Carras Sithonia Hotel (5*).
Матеріали справи не містять доказів того, що туроператор переселяв інших туристів із готелю Porto Carras Sithonia Hotel (5*) до інших готелів в період стихійного лиха, однак не надав такої можливості позивачу та його сім'ї. Матеріали справи не містять також доказів наявності можливості для такого переселення саме туроператором.
З врахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги в тій частині, що судом не встановлено, а відповідачами не доведено факту відсутності працюючих готелів на території Греції, які знаходились на той час в працездатному стані. Ці обставини не мали доводитись відповідачами за відсутності у Туроператора обов'язку за умовами Договору переселяти туристів в інші готелі у випадку стихійного лиха.
Згідно з ч. 11 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування крім випадків, якщо:
невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста;
невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;
невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.
Суд першої інстанції встановив, що протягом 10-12 липня 2019 року позивач з сім'єю дійсно відчували певні незручності із-за пошкодження готелю та комунікацій, разом із тим дійшов вірного висновку про те, що відповідальність відповідачів за неналежне виконання умов договору не може наставати, оскільки погіршення умов проживання туристів сталось внаслідок подій, які відповідачі не могли передбачити.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підтвердження обставин щодо неналежного виконання умов договору на туристичне обслуговування саме з вини відповідачів, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно дослідив і дав оцінку наданим позивачем доказам і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке постановлено з дотриманням норм процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична мережа «Поїхали з нами», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 вересня 2021 року.
Суддя-доповідач
Судді: