Справа №754/9459/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3384/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
21 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року, якою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України - продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» до 28 серпня 2021 року включно,
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження №12021100030001008 за обвинуваченням ОСОБА_8 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30.06.2021 року кримінальне провадження №12021100030001008 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_6 призначено до судового розгляду, задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченим ОСОБА_8 і ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» до 28 серпня 2021 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а прокурором не надано жодних конкретних доказів щодо підтвердження їх існування.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та скасувати ухвалу судді в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Вважає, що суд не забезпечив об'єктивного, всебічного та неупередженого розгляду, постановив судове рішення, яке не відповідає нормам КПК України, Конвенції, а також практиці Європейського суду з прав людини. Висновки суду, на його думку, щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу не вмотивовано суддею. Також вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 184, 194 КПК України через відсутність будь-яких доказів наявності ризиків та доказів недостатності застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу. На думку захисника, Деснянський районний суд м. Києва, розглянувши дане клопотання, задовольнив його формально, зазначивши в ухвалі про те, що обставини які стали підставами взяття під варту ОСОБА_6 не відпали, без посилань на будь-які докази наявності ризиків. Зазначає, що жодних доказів не було приєднано до матеріалів справи, до суду надано було лише обвинувальний акт та реєстр.
Оскільки апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника не містили клопотання про їх розгляд за участю сторін, а відтак такі апеляційні скарги підлягають розгляду в порядку, передбаченому ч.4 ст. 422-1 КПК України без участі сторін.
Перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Враховуючи те, що ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 тому рішення суду в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 апеляційним судом не переглядається.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором в судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 28.08.2021 року включно.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Як вбачається зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалюючи рішення про обрання/продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен з'ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Перевіряючи відповідно до ст. 331 КПК України підстави доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, місцевий суд врахував обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, тяжкість злочину, яка інкримінується та міру покарання, яка загрожує у разі доведення вини, вік та стан здоров'я, та правильно прийшов до переконання, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, судом, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов'язані з характером особи обвинуваченого ОСОБА_6 ,місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв'язками та зв'язками з суспільством.
Так, судом враховано, правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Однак, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативних запобіжних заходів, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 , його можливість переховуватись від суду, впливати на свідків, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативних запобіжних заходів, районний суд взяв до уваги дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та правильно прийшов до переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Обставини, які зазначені в апеляційних скаргах, не можуть бути підставою для скасування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводів на спростування вищевказаних висновків суду першої інстанції ні захисником, ні обвинуваченим ОСОБА_6 не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення без змін.
Керуючись положеннями ст.ст. 183, 331, 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 187 КК України - продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» до 28 серпня 2021 року включно - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя