Справа №372/162/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3947/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
21 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю
захисників - адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в режимі відеоконференцзв'язку із ДУ «Київський слідчий ізолятор» апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року, якою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 29 жовтня 2021 року включно, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 залишено нічний домашній арешт, продовживши термін дії відповідних обов'язків до 29 жовтня 2021 року включно, продовжено обвинуваченому ОСОБА_11 строк дії обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави до 29 жовтня 2021 року,
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 29 жовтня 2021 року включно, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 залишено нічний домашній арешт, продовживши термін дії відповідних обов'язків до 29 жовтня 2021 року включно, продовжено обвинуваченому ОСОБА_11 строк дії обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави до 29 жовтня 2021 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 подавапеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід ОСОБА_9 на інший, не пов'язаний із триманням під вартою, або на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що ухвала суду є необґрунтованою, незаконною та невмотивованою. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення відсутні і нічим недоведені. Зазначає, що ОСОБА_9 знаходиться під арештом вже більше року, а до клопотання прокурора не додано жодного суттєвого доказу який би підтверджував пред'явлення обґрунтованої підозри та необхідність тримання особи під вартою. На думку захисника, висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам провадження. Зазначає, що ОСОБА_9 не намагатиметься уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, не переховуватись від органів досудового розслідування та продовжувати злочинну діяльність у зв'язку із тим, що був раніше судимий. Також зазначає, що за вчинений раніше злочин ОСОБА_9 повністю поніс покарання та сторона обвинувачення не може обґрунтовувати своє клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що обвинувачений вже раніше був судимим. Апелят звертає увагу, на те, що ОСОБА_9 особисто зацікавлений в тому, щоб дана справа швидше закінчилась. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби, або інший більш мякий захід, окрім тримання під вартою ,буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та скасувати обраний ОСОБА_8 запобіжний захід - тримання під вартою, або змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на будь який інший менш суворий: на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 ; на особисту поруку, визначивши ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особами, що заслуговують на довіру; або на особисте зобов'язання. У решті частин оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмові в задоволенні клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу або зміні на менш суворий запобіжний захід з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що ризики, на які посилається прокурор є припущенням та нічим не підтверджуються. Також апелянт вважає, що зроблені судом висновки що не відповідають фактичним обставинам в частині неможливості обрання відносно ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу. Зазначає, що під час судового розгляду, безпосередньо до суду, в рамках розгляду клопотань сторони захисту про скасування та зміну запобіжного заходу були подані документи, які, на його думку, підтверджують наявність місця де ОСОБА_8 зможе мешкати перебуваючи на домашньому арешті, наявність міцних соціальних зв'язків, наявність осіб які заслуговують на довіру та які можуть поручитися за виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків, можливість та достатність без шкоди для кримінального провадження змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на будь який інший не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі особиста порука та домашній арешт. Крім того, зазначає, що суду було надано відповідь на адвокатський запит отриману з філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київської області про стан здоров'я ОСОБА_8 . Захисник вважає, що наявність хвороб у ОСОБА_8 та відсутність медичних препаратів за місцем знаходження під вартою ОСОБА_8 є додатковою підставою дія зміни запобіжного заходу на менш суворий ніж тримання під вартою.
Заслухавши думки обвинувачених та їх захисників, які підтримали апеляційні скарги, перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд вирішив клопотання прокурора та сторони захисту, які стосуються обрання запобіжних заходів стосовно обвинувачених.
Зокрема, суд, відмовивши у задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на більш м'який, задовольнив клопотання прокурора та продовжив обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою до 29 жовтня 2021 року включно.
Вирішуючи вказані клопотання, суд врахував характер та тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, дані про їх особи та вважав, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувались судом при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки судом першої інстанції повно та об'єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження обвинуваченим найсуворішого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Враховуючи характер висунутого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачення у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, які мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченими у разі визнання винуватими в інкримінованих кримінальних правопорушеннях; всі наявні в матеріалах провадження дані про особу обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, такі ризики не зменшились і виправдовують подальше їх тримання під вартою.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під вартою, оскільки прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою жодним чином не зменшились і в сукупності з даними про особи обвинувачених підтверджують на даному етапі провадження, яке наразі триває, потребу в подальшому триманні обвинувачених під вартою. З огляду на викладене, підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів не вбачає. Таким чином, доводи апеляційних скарг захисників про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також твердження апелянтів про те, що наведені у судовому рішенні ризики не ґрунтуються на жодному доказі і не відповідають фактичним обставинам, колегія суддів вважає безпідставними.
Зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення, колегія суддів позбавлена можливості дати оцінку доводам захисників про відсутність доказів на підтвердження вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 щодо наявності у ОСОБА_8 хвороб та відсутність препаратів за місцем його знаходження під вартою, як і доводи захисників про міцні соціальні зв'язки обвинувачених, не можуть слугувати підтвердженням належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які б в сукупності з усіма врахованими судом першої інстанції обставинами, зменшували встановлені в ході судового розгляду провадження ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Отже, рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інший більш м'який запобіжний захід, як про це просять в апеляційних скаргах захисники, забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Керуючись положеннями ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року, якою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя