Головуючий у суді першої інстанції:Чех Н.А.
21 вересня 2021 року місто Київ
справа № 755/16011/19
провадження №22-ц/824/12443/2021
Київський апеляційний в складі судді-доповідача Стрижеуса А.М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року задоволено частково позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
04 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням, 20 липня 2021 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка містила клопотання про поновлення строку на апеляційне.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року задовольнити та поновлено його. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху - для сплати судового збору.
27 серпня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору вказує про те, що а сьогоднішній день має скрутне матеріальне становище що підтверджується довідкою про доходи про доходи за 2021 рік за № 4708/Н/26-15-53-04-23 від 29.07-.2021 року. Підтвердження скрутного матеріального стану можливо виключно довідкою про доходи, наданою Державною податковою службою України, органом який здійснює контроль за доходами та податками громадян, адже інших документів в мене не має та отримати їх не видається за можливе. Непрацездатних членів сім'ї не має, коштів на банківських рахунках не має. Єдині документи, які б підтверджували її скрутний матеріальний стан нею надано.
Посилаючись на ч.1 ст. 136 ЦПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір'просить звільнити її від сплати судового збору.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
За змістом статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням наведеної практики ЄСПЛ, основною підставою для звільнення особи від сплати судового збору (крім осіб, які звільненні від такої сплати в силу вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір») є скрутний майновий стан, який особа повинна довести належними доказами.
Разом з тим, довідка про доходи ОСОБА_1 , не є достатніми доказами вкрай скрутного матеріального стану апелянта. Інших доказів на підтвердження зазначених ОСОБА_1 обставин щодо майнового стану, серед яких можуть бути довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, докази що підтверджують розмір пенсії, або документи, що особа є безробітною та не отримує інших доходів тощо, суду у встановленому законом порядку не надано.
Таким чином, з наданих суду документів суд позбавлений можливості встановити наявність реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Оскільки апелянтом не наведено умов та не надано належних доказів на їх підтвердження, а судом не встановлено підстав, визначених у статті 8 вказаного Закону, для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - продовжити строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року, попередити, що вразі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України
Керуючись ст. ст. 127.185, 356, 357 ЦПК України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених у ухвалі Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана неподана та повернута особі яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: