вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 760/12822/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4424/2021Головуючий у суді першої інстанції - Усатова І.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
20 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Коцюрба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Київській області, в якому просив відшкодувати за рахунок Державного бюджету України на його користь 9 953,31 грн. компенсації матеріальної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку ДКСУ, відшкодувати за рахунок Державного бюджету України на його користь 10 000,00 грн. компенсації моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку ДКСУ (а.с. 1-5).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 26-26зв.).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вказує, що на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху, ним було подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що на час складання позову, Київську митницю у м. Бориспіль як юридичну особу, ліквідовано, джерелом такої інформації є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому у якості відповідача ним було зазначено юридичну особу, до складу якої раніше входила Київська митниця ДФС. Відтак, ним у позовній заяві достатньо чітко вказано обставини щодо порушення його прав державним органом владних повноважень (а.с. 28-30).
Відзиву від учасників справи не надходило.
Справу розглянуто в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 наприкінці грудня 2016 року було відправлено через експрес-перевізника «ТНТ Україна» експрес-пересилання до Індії. Вартість товарів відповідно до супровідних документів склала 269,80 дол. США або 7 112,00 грн. за курсом НБУ. Вказане пересилання не було доставлено отримувачу. «ТНТ Україна» ніякої інформації не надавало, тому позивач був вимушений звернутися до Херсонського міського суду з позовом про захист прав споживача (справа № 766/1760/17).
У судове засідання 08.06.2017 представником «ТНТ Україна» було надано ксерокопію протоколу про порушення ст. 473 Митного кодексу України за № 0069/125000016/17 від 09.02.2017, який складено головним державним інспектором Київської митниці ДФС ОСОБА_2 Цим протоколом товари, які пересилалися, було тимчасово вилучено. Копію протоколу митним органом ОСОБА_1 не було надіслано та не було повідомлено про вилучення товарів.
У експрес-пересиланні було відправлено голосові мікрофони ЛА-5 виробництва СРСР. Митним інспектором ОСОБА_2 з невідомих підстав визначено, що ці товари мають «подвійне використання» і не надано дозволу Держекспортконтролю на їх пересилання за кордон.
Отже, митним інспектором ОСОБА_2 вчинено завідомо протиправні дії із незаконного затримання, вилучення та заволодіння товарами вартістю 6 745,00 грн., які пересилалися позивачем.
Вказаний протокол про порушення ст. 473 Митного кодексу України від 09.02.2017 до суду взагалі не було направлено. Відповідно, судом «порушення» митних правил не розглядалося і не було встановлено порушення позивачем митних правил в порядку, встановленому законом, тому позивач вважав, що не існує юридичного факту про порушення ним митних правил.
Однак з 09.02.2017 до цього часу ним не отримано ніяких відомостей щодо вилученого майна, та це майно йому, як законному власнику, не повернуто.
Про протиправні дії митного інспектора ОСОБА_2 було повідомлено прокуратуру Київської області, на підставі чого було відкрито кримінальне провадження та повідомлено управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області.
Листом від 05,12.2017 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами перевірки виявлено порушення службовими особами Київської митниці ДФС норм Митного кодексу України, про що повідомлено дисциплінарну комісію ДФС.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважав, що внаслідок протиправних дій інспектора Київської митниці ДФС, було порушено його право на власність належного йому майна та посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від суми вкрадених грошей в період з січня 2017 року по травень 2020 року включно, за цей період вартість товарів та послуг в Україні зросла на 29,7%, тому розрахунок матеріальної шкоди становить: 7112 + 29,7% + 7112 х 3% х 3,417 років = 9 953,31 грн.
Внаслідок протиправних дій посадової особи Київської митниці ДФС з намагання безпідставно притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, незаконного позбавлення належного йому майна та неповідомлення про обставини обмеження його прав як власника майна, позивачу було завдано моральну шкоду, яка оцінена ним у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з тих підстав, що позивачем у позові не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача, а також не вказано обставин із зазначенням доказів, що їх підтверджують про незаконні рішення, дії чи бездіяльність ГУ ДФС у Київській області, що порушили права позивача, оскільки протокол про порушення митних правил від 09.02.2017 № 0069/125000016/17 складений головним державним інспектором другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС ОСОБА_2, а із зазначених в позові обставин не вбачається, як саме ГУ ДФС у Київській області порушено права позивача (а.с. 9-10зв.)
На виконання ухвали суду першої інстанції, 22.09.2020 ОСОБА_1 було надано додаткові пояснення, в яких позивачем зазначено, що у 2016-2017 роках Київська митниця ДФС, діями якої порушено права позивача, була окремою юридичною особою та знаходилась в приміщенні аеропорту «Бориспіль». Київська митниця ДФС була підпорядкована ГУ ДФС у Київській області. На час складання цього позову, Київську митницю у м. Бориспіль як юридичну особу, ліквідовано. Відтак у якості відповідача ОСОБА_1 було зазначено юридичну особу, до складу якої раніше входила Київська митниця ДФС, оскільки скаргу позивача на неправомірні дії митного інспектора Київська митниця ДФС розглядало Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області, як керівний орган, тому складання протоколу про порушення митних правил та вилучення товарів, які пересилаються - це дії, які може вчинити саме державний орган владних повноважень. Оскільки товари, що пересилались позивачем, йому не повернуто органом, яким їх вилучено, та немає ніякого судового рішення з цього питання, то наявна обставина щодо заподіяння шкоди саме державним органом влади. Встановлення конкретного винного державного органу є обставиною, яка встановлюється судом під час судового розгляду справи (а.с. 23-24).
Частинами 1, 2, 6 статті 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» та наказом Держмитслужби від 28.10.2019 № 22 «Про введення в дію структур територіальних органів Держмитслужби та затвердження граничної чисельності їх працівників» Київську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби, яка в свою чергу на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» та наказів Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів» та від 27.10.2020 № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» була реорганізована шляхом приєднання до Державної митної служби України.
Отже, позивачем на стадії подання позовної заяви було виконано норми процесуального права, та зазначено яким саме чином, на його думку, Київською митницею ДФС порушено його право.
Крім того, ч. 1 ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У частині 2 статті 197 ЦПК України закріплено, що у підготовчому засіданні суду разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Аналізуючи вищезазначені норми, слід дійти висновку, що суд має право у підготовчому засіданні вирішувати питання визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, вирішення питання про заміну неналежного відповідача та зібрання відповідних доказів для повного та всебічного розгляду справи.
Крім того, ЦПК України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 49 ЦПК України).
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу постановлена суддею передчасно, тому на підставі ст. 379 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.П. Коцюрба