Справа № 363/3954/19 Головуючий у І інстанції Котлярова І.Ю.
Провадження № 33/824/75/2021 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
20 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Панасюка Володимира Миколайовича, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та його представника Кального Дмитра Ігоровича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень, зі стягненням судового збору на користь держави, -
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 12 серпня 2019 року близько 17 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , в смт Димер по вул. Соборна, в порушення п.п.10.1, 10.4 ПДР України, при зміні напрямку руху, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1., не надав дорогу автомобілю «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого сталося зіткнення, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження, там самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постанова судді є незаконною, не відповідає фактичним і об'єктивним обставинам справи, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди та наявних у матеріалах справи доказів. Зокрема ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про швидкість руху автомобіля «Geely» д.н.з. НОМЕР_2 , безпосередньо перед зіткненням та в момент зіткнення; на якій відстані перебував автомобіль «Geely» в момент виїзду автомобіля «Opel» на смугу руху, в якій рухався «Geely»; чи достатньо було б встановленої відстані водію ОСОБА_1 виконати поворот ліворуч якби «Geely» рухався з дозволеною швидкістю 50 км/год; чи мав водія «Geely» технічну можливість уникнути зіткнення якби рухався з дозволеною швидкістю 50 км/год; місце зіткнення автомобілів відносно елементів проїзної частини дороги, що на думку апелянта, свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника Панасюка В.М., які підтримали апеляційну скаргу, думки ОСОБА_2 та його представника Кального Д.І., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі.
Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених в постанові судді, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №510491 від 06 вересня 2019 року, в якому зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та зіткнення автомобілів з отриманням пошкоджень вказаних автомобілів «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 , (а.с.3); протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12 серпня 2021 року та схемі до нього, на якій зафіксовано місце розташування автомобілів після ДТП та напрямки їх руху (а.с.6, 7); письмових поясненнях іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та самого ОСОБА_1 (а.с.10-12).
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 міститься висновок експерта Давидовича О.О. № 57 від 02 вересня 2019 року, згідно якого розрахована швидкість автомобіля «Geely » д.н.з. НОМЕР_2 становить 135…144 км/год. В дорожній ситуації що склалася, настання ДТП цілком залежало від дій водія автомобіля «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 . З технічної точки зору в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Geely» ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 . З технічної точки зору, дії водія автомобіля «Geely», ОСОБА_2 знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Дії водія автомобіля марки «Opel Zafira» ОСОБА_1 не знаходились в даному випадку в причинному зв'язку з виникненням ДТП (а.с.37-44).
Даний висновок експерта не був прийнятий судом першої інстанції, як належний доказ з посиланням на те, що він містить неточності у розрахунках.
Крім того, в суді апеляційної інстанції за клопотанням захисника ОСОБА_1 - Панасюка В.М. до матеріалів справи був приєднаний висновок експерта Автономова М.В. №0380 від 28.11.2019 року, згідно якого швидкість руху автомобіля «Geely» д.н.з. НОМЕР_2 на момент початку гальмування становила близько 90 км/год. Пояснення водія автомобіля «Geely» ОСОБА_2 про швидкість руху керованого ним автомобіля перед ДТП 60-70 км/год., є неспроможними з технічної точки зору. Діями самого водія автомобіля «Geely» ОСОБА_2 була створена ситуація, в якій він був позбавлений технічної можливості уникнути ДТП. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.10.4 ПДР (а.с.72-74).
У зв'язку із суперечливостями у висновках експертів Давидовича О.О. № 57 від 02 вересня 2019 року та Автономова М.В. №0380 від 28.11.2019 року апеляційним судом було призначено у справі щодо ОСОБА_1 автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно висновку експертів за результатами судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №638/20-52/24455/21-52 від 12.08.2021 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Geely» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.4 та 12.9(б) ПДР, у свою чергу водій автомобіля «Opel Zafira» ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля GEELY ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.12.4 та 12.9 (б) ПДР і дані невідповідності знаходилися в причинному зв'язку із виникненням даної ДТП. Для оцінки дій водія автомобіля «Opel Zafira» ОСОБА_1 стосовно вимог дорожньої розмітки 1.1 та встановлення чи знаходяться вони в причинному зв'язку із виникненням ДТП, спеціальних знань в області автомеханіки непотрібно, вона може бути зроблено судом самостійно із урахуванням наявних в матеріалах справи обставин виникнення даної ДТП.
Відповідно до пункту 1 розділу 34 ПДР України, 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з п. 10.4 ПДР України, водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Проаналізувавши висновки експертів за результатами судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №638/20-52/24455/21-52 від 12.08.2021 року, наявні в матеріалах справи докази та обставини виникнення даної ДТП, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 були порушені п.п.10.1, 10, 4 П України, оскільки він здійснюючи маневр повороту ліворуч, повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та дати дорогу зустрічним транспортним засобам. Всупереч даних вимог, водій ОСОБА_1 не виконав вимог правил дорожнього руху України, що в подальшому спричинило наслідки, які знаходяться у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 цього не спростовують.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи доказів щодо дій іншого учасника ДТП ОСОБА_2 є безпідставними з огляду на те, що останнього притягнуто до адміністративної відповідної відповідальності постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року за те, що він 12 серпня 2019 року близько 17 год. 20 хв., в смт Димер по вул. Соборна, 89 керуючи автомобілем «Geely» д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зупинення автомобіля або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Вказана постанова залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року.
З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є правильною.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ст.124 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига