Справа № 756/8647/19
Провадження №11-кп/824/3337/2021 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 289 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
16 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12019100050004248 за апеляційною скаргою прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2021 щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_9 ,
Ухвалою підготовчого судового засідання Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2021обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100050004248 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 289 КК України, повернуто прокурору для усунення виявлених в обвинувальному акті недоліків у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначає, що обвинувальний акт не у повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК, що, в свою чергу перешкоджає призначенню його до судового розгляду, з огляду на наступне.
Обвинувальний акт в частині, що стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, є не зрозумілим, не логічним та не конкретним як в частині викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і в частині формулювання обвинувачення, оскільки дата та час скоєння кримінального правопорушення не встановлені, крім того обвинувальний акт не містить викладу тих фактичних обставин кримінального правопорушення (критеріїв), на підставі яких незаконне заволодіння транспортним засобом кваліфіковано саме як ч. 1 ст. 289 КК України, а не за іншою частиною цієї статті.
На вказану ухвалу суду першої інстанції прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2021 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019100050004248 від 05.06.2019 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 289 КК України та направити обвинувальний акт до Оболонського районного суду м. Києва для проведення підготовчого судового засідання та призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
За доводами прокурора, ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам КПК України, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що в своєму рішенні суд першої інстанції послався виключно на граматичну описку в обвинувальному акті, а саме на описку в календарному місяці, де замість червня місяця помилково зазначено травень, хоча, як вказує апелянт, у тексті всього обвинувального акту, як у викладених фактичних обставинах кримінального правопорушення так і в частині формулювання обвинувачення, об'єктивно можна дійти переконливого висновку, що жодної логіки та конкретики зазначена описка не порушує, та може бути усунута в ході судового розгляду (за необхідності шляхом зміни обвинувачення). Також, на думку апелянта, твердження суду першої інстанції про не зазначення в обвинувальному акті дати незаконного заволодіння транспортним засобом не відповідає дійсності, так як остання чітко зазначена - 04.05.2019.
Крім того, на переконання апелянта, не встановлення в ході досудового розслідування і не зазначення в обвинувальному акті точного часу скоєння ОСОБА_8 незаконного заволодіння транспортним засобом, не є порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Однак, як зазначив прокурор в апеляційній скарзі, суд у своєму рішенні фактично поставив під необґрунтований сумнів кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України, що виходить за межі наданих КПК України повноважень під час проведення підготовчого судового засідання.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що клопотань від останніх про відкладення розгляду до суду не надходило, та керуючись вимогами ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі обвинувачених та потерпілої.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право із стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким закінчується досудове розслідування.
Імперативно встановлені вимоги до відомостей, які обвинувальний акт повинен містити, передбачені п.п. 1-9 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу, а саме: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Аналіз наведених норм кримінального процесуального закону дає підстави стверджувати, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч. 2 ст. 291 КПК України.
При цьому, в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, проте, відносно формулювання обвинувачення та інших складових обвинувального акта немає в законі будь - яких застережень чи вимог.
Оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, то відповідно, формулювання обвинувачення та інші відомості викладається у такому виді, як це вважає необхідним прокурор. Спосіб же викладення формулювання обвинувачення та правильність зазначення інших відомостей може бути предметом оцінки суду лише під час судового розгляду кримінального провадження, який відповідно, до вимог ст. 337 КПК України проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як убачається з обвинувального акта щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , то він відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. Зокрема, фактичні обставини справи, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону про кримінальну відповідальність та формулювання висунутого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 289 КК України обвинувачення. Відтак, цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, і будь - яких перешкод для призначення його до судового розгляду, колегія суддів не вбачає.
Що стосується наведених судом першої інстанції доводів про невідповідність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст. 289 КК України фактичним обставинам та формулюванню обвинувачення, які містяться в обвинувальному акті, як на підстави повернення обвинувального акту, то на переконання колегії суддів вони є неспроможними, оскільки під час проведення підготовчого судового засідання надання оцінки відповідності кваліфікації дій обвинуваченого, фактичним обставинам кримінального правопорушення, які встановлені прокурором та зазначені в обвинувальному акті, та аналізу наявності в обвинувальному акті критеріїв, на підставі яких дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, виходить за межі повноважень суду першої інстанції та не відповідає положенням ст.314 КПК України, на що вірно вказав прокурор в апеляційній скарзі.
Посилання суду першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору того, що органами досудового розслідування не встановлено та в обвинувальному акті не зазначено, дату та час незаконного заволодіння ОСОБА_8 транспортного засобу, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_8 вбачається, що викладене в ньому формулювання обвинувачення містить в собі вказівку на місце, час та мотив вчиненого ОСОБА_8 інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, а також спосіб, у який він був вчинений. А тому, наведені судом обставини не можуть слугувати підставами для повернення обвинувального акта прокурору.
Будь - яких інших обставин, які б свідчили про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України оскаржувана ухвала не містить.
Допущені судом першої інстанції порушення вимог КПК України є істотними в сенсі ст. 412 КПК України та, відповідно до п. 3 ч. 1ст. 409 КПК України є підставою для скасування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 289 КК України з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, в зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2021, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100050004248 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 289 КК України, повернуто прокурору для усунення виявлених в обвинувальному акті недоліків у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4