14 вересня 2021 року м. Київ
Справа № 22-12038 Головуючий у 1-й інстанції: Андрейчук Т. В.
Унікальний № 756/3685/17 Доповідач- Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Ратнікової В. М.
Невідомої Т. О.
за участю секретаря Осінчук Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ Інтернешнл ЛТД», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення, визнання недійсним договору купівлі-продажу місця стоянки та скасування державної реєстрації прав,-
У березні 2017 року ОСОБА_1 пред'явив до ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», третя особа: ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення, визнання недійсним договору купівлі-продажу місця стоянки та скасування державної реєстрації прав, в якому, з урахуванням змін, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого приміщення від 17 липня 2001 року, укладений між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» і ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Леонтьєвою Н. Й., зареєстрований в реєстрі за № 5с-1054; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» на житлове приміщення НОМЕР_2 площею 137,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі продажу стоянки від 17 липня 2001 року, укладений між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» і ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Леонтьєвою Н. Й., зареєстрований в реєстрі за № 5с-1052; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» на місце стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 1-13).
Позовні вимоги були обґрунтовані таким. За договором купівлі продажу від 17 липня 2001 року ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» придбало у ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» місце стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Указане місце стоянки належало на праві спільної власності ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», оскільки весь збудований об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, знаходився у спільній власності згаданих підприємств.
Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 31 липня 1991 року № 455 Київському технологічному інституту легкої промисловості було відведено земельну ділянку площею близько 1,0 га для будівництва гуртожитку на 614 місць з вбудованими приміщеннями бібліотеки і буфету, в комплексі з об'єктами обслуговування за адресою: АДРЕСА_1.
За спільним рішенням Київського технологічного інституту легкої промисловості та ТОВ «Торговий дім «Вема» вирішено, що інститут виступає замовником будівництва, а ТОВ «Торговий дім «Вема» його фінансує, після завершення будівництва інститут передає ТОВ «Торговий дім «Вема» дві спарені секції гуртожитку як частку в будівництві.
У 1992 році ТОВ «Торговий дім «Вема» змінило назву на ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД».
03 липня 1993 року між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та СП «Ю/А Міжнародна група» укладено договір № 33 про спільну діяльність, за умовами якого сторони об'єдналися для ведення спільної діяльності з проектування, будівництва, ведення монтажних, спеціальних, оздоблювальних та інших робіт, пов'язаних із закінченням будівництва та введенням в експлуатацію двох спарених секцій будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а також спільного його використання.
12 жовтня 1994 року між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «Джамп» укладено договір № 41.7/02-10, за яким ТОВ «Джамп» залучено для дольової участі у спорудженні будівлі за адресою: АДРЕСА_1. 08 листопада 1994 року між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «Джамп», за письмовою згодою СП «Ю/А Міжнародна група», укладено угоду № 33П про зміну та доповнення договору про спільну діяльність від 03 липня 1993 року № 33, за умовами якої ТОВ «Джамп» прийняло на себе всі права і обов'язки СП «Ю/А Міжнародна група» за договором від 03 липня 1993 року № 33, здійснивши таким чином заміну особи у спільній діяльності.
У подальшому ТОВ «Джамп» передало всі свої права та обов'язки за договором від 03 липня 1993 року № 33 ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», а також підтвердило, що внески ТОВ «Джамп» за договором від 12 жовтня 1994 року № 41.7/02-10 вважатимуться внесками ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр».
Розпорядженням Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 08 серпня 1996 року № 621 було затверджено акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію в липні 1996 року гуртожитку Державної академії легкої промисловості України за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 13268,00 кв. м, 14-16 поверхів з прибудованою підземною автостоянкою, а також затверджено договір інвестування об'єкта будівництва від 10 лютого 1993 року № 21-а, укладений між Державною академією легкої промисловості України та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», про розподіл збудованих об'єктів.
Листом Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 16 жовтня 1996 року № 727а Державну академію легкої промисловості України повідомлено, що введеному в експлуатацію будинку гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
20 вересня 1996 року Київським міським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» на частину гуртожитку загальною площею 8724,32 кв. м та прибудовані приміщення підземної автостоянки площею 6412,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В результаті спільної діяльності ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» на підставі договору від 03 липня 1993 року № 33 із змінами та доповненнями, а також договору від 12 жовтня 1994 року № 41.7/02-10 було створено їх спільне майно, а саме будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13268,00 кв. м, житловою площею 4638,00 кв. м, яке після введення будівлі в експлуатацію підлягало поділу пропорційно фінансовим та матеріальним витратам на його будівництво.
12 грудня 1994 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Джамп» було укладено договір № 10/12-9, предметом якого є дольова участь позивача у будівництві споруди за адресою: АДРЕСА_1 . За цим договором позивач сплатив 850000000,00 крб, проте ні ТОВ «Джамп», ні його правонаступник у зобов'язанні ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» не передали ОСОБА_1 житлове приміщення та місце стоянки.
17 та 19 травня 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» укладено угоди № № 1 і 2 про доповнення та зміну умов договору від 12 грудня 1994 року № 10/12-9 та додаток до цього договору № 5, якими визначили, що об'єкт, який зобов'язується передати ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» у власність позивачеві за договором від 12 грудня 1994 року № 10/12-9, є місце стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Придбання ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» за договором купівлі продажу від 17 липня 2001 року місця стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 унеможливлює набуття позивачем права власності на цей об'єкт нерухомості.
Договір купівлі продажу від 17 липня 2001 року, укладений між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» і ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», слід визнати недійсним, позаяк: він був укладений без повідомлення та згоди ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр»; він був підписаний неповноважною особою продавця - президентом ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД»; на майно ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» було накладено арешт на підставі наказу Арбітражного суду м. Києва від 05 серпня 1999 року № 12/484, а тому продавець не міг відчужити на користь ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» місце стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; згаданий об'єкт нерухомості продано за заниженою ціною.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», третя особа: ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення, визнання недійсним договору купівлі-продажу місця стоянки та скасування державної реєстрації прав відмовлено за необґрунтованістю доводів позивача про те, що укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу порушуються його права чи інтереси. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 819 грн 20 коп. в дохід держави.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити (а. с. 177-184).
У своїх письмових поясненнях на апеляційну скаргу директор ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» Сенюткін О. Л. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 , представники ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином (т. 2, а. с. 191-197).
13 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 , представників ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД», оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., пояснення представника ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та просив її задовольнити, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
При розгляді справи в суді першої інстанції встановлені наступні обставини.
Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 31 липня 1991 року № 455 Київському технологічному інституту легкої промисловості було відведено земельну ділянку площею близько 1,0 га для будівництва гуртожитку на 614 місць з вбудованими приміщеннями бібліотеки і буфету, в комплексі з об'єктами обслуговування на АДРЕСА_1 .
За спільним рішенням Київського технологічного інституту легкої промисловості та ТОВ «Торговий дім «Вема», оформленим протоколом від 02 лютого 1992 року, Київський технологічний інститут легкої промисловості є замовником будівництва, а ТОВ «Торговий дім «Вема» фінансує будівництво, якому після завершення будівництва інститут передає дві спарені секції гуртожитку як частку в будівництві.
У 1992 році ТОВ «Торговий дім «Вема» змінило назву на ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД».
03 липня 1993 року між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та СП «Ю/А Міжнародна група» укладено договір № 33 про спільну діяльність, за умовами якого сторони об'єдналися для ведення спільної діяльності з проектування, будівництва, ведення монтажних, спеціальних, оздоблювальних та інших робіт, пов'язаних із закінченням будівництва та введенням в експлуатацію двох спарених секцій будівлі гуртожитку на АДРЕСА_1, а також спільного його використання. Договором визначено, що під час будівництва та після введення в експлуатацію частка СП «Ю/А Міжнародна група» складає 60 % від загальної площі житлових блоків двох спарених секцій, а частка ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» - 40 % за виключенням однокімнатного блоку та двох чотирикімнатних блоків на 2-му поверсі будівлі. За умовами цього договору ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» є замовником, а СП «Ю/А Міжнародна група» здійснює 100 % фінансування всіх робіт.
12 жовтня 1994 року ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «Джамп» укладено договір № 41.7/02-10, за яким ТОВ «Джамп» залучено для дольової участі у спорудженні будівлі на АДРЕСА_1. Умовами цього договору сторони передбачили, що ТОВ «Джамп» на засадах дольової участі зобов'язується здійснити одноразову інвестицію для завершення будівництва. Розмір дольової участі, на яке ТОВ «Джамп» набуває право, визначається шляхом ділення внесеної ним суми на фактичну собівартість квадратного метра загальної площі в частині будівлі, яка підлягає розподілу між сторонами. Право власності на визначену площу переходить ТОВ «Джамп» з моменту підписання акта прийому-передачі з Київською державною академією легкої промисловості.
08 листопада 1994 року між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «Джамп» укладено угоду № 33П про зміну та доповнення договору від 03 липня 1993 року № 33 «Про спільну діяльність», за умовами якої ТОВ «Джамп» прийняло на себе всі права і обов'язки СП «Ю/А Міжнародна група» за договором від 03 липня 1993 року № 33, укладеним між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та СП «Ю/А Міжнародна група». За змістом цієї угоди СП «Ю/А Міжнародна група» участі в її укладанні не приймало, а його згоду на відступлення прав та обов'язків за договором від 03 липня 1993 року № 33 на користь ТОВ «Джамп» отримано відповідно до листа від 08 листопада 1994 року № 126.
Договір про відступлення прав та обов'язків ТОВ «Джамп» на користь ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» відсутній, однак позивач посилався на те, що в подальшому ТОВ «Джамп» передало всі свої права та обов'язки за договором від 03 липня 1993 року № 33 ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» і підтвердило, що внески ТОВ «Джамп» за договором від 12 жовтня 1994 року № 41.7/02-10 вважатимуться внесками ТОВ "Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр».
Розпорядженням Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 08 серпня 1996 року № 621 було затверджено акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію в липні 1996 року гуртожитку Державної академії легкої промисловості України за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 13268,00 кв. м, 14-16 поверхів з прибудованою підземною автостоянкою, а також затверджено договір інвестування об'єкта будівництва від 10 лютого 1993 року № 21-а, укладений між Державною академією легкої промисловості України та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», про розподіл збудованих об'єктів.
Листом Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 16 жовтня 1996 року № 727а Державну академію легкої промисловості України повідомлено, що введеному в експлуатацію будинку гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
20 вересня 1996 року Київським міським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» на частину гуртожитку загальною площею 8724,32 кв. м. та прибудовані приміщення підземної автостоянки площею 6412,00 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
17 липня 2001 року ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» (продавець) і ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» (покупець) уклали договір купівлі-продажу житла, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Леонтьєвою Н. Й., зареєстрований в реєстрі за № 5с-1054. За цим договором ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» придбало житлове приміщення НОМЕР_2 площею 137,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Цього ж дня ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» (продавець) і ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» (покупець) уклали договір купівлі-продажу стоянки, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Леонтьєвою Н. Й., зареєстрований в реєстрі за № 5с-1052, відповідно до якого ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» набуло у власність місце стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м. в підземній автостоянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
12 грудня 1994 року ТОВ «Джамп» та ОСОБА_1 уклали договір № 10/12-9, предметом якого є дольова участь позивача у будівництві будівлі АДРЕСА_1 у результаті переуступки ТОВ «Джамп» свої частки, яка є його власністю відповідно до договору від 08 листопада 1994 року № 33П, укладеного між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» та ТОВ «Джамп».
Фізична величина частки, яку набуває ОСОБА_1 за цим договором, складає не менше 180,00 кв. м загальної площі жилих приміщень. У додатку № 1 до цього договору обумовлено, які жилі приміщення передаються ТОВ «Джамп» ОСОБА_1 (п. 1.2 договору).
На підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав незасвідчену копію квитанції до прибуткового касового ордера від 17 грудня 1994 року № 17-к про сплату на користь ТОВ «Джамп» грошових коштів у сумі 850000000,00 крб. Оригінал вказаної квитанції, який суд за клопотанням представника відповідача зобов'язав надати для огляду в судовому засіданні ОСОБА_1 , ним наданий не був.
17 та 19 травня 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» укладено угоди № № 1 і 2 про доповнення та зміну умов договору від 12 грудня 1994 року № 10/12-9 та додатки до цього договору № № 5 і 7, якими визначено, що об'єкти, які зобов'язуються передати ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» у власність позивачеві за договором від 12 грудня 1994 року № 10/12-9, є житлове приміщення НОМЕР_2 площею 137,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та місце стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що доводи позивача з приводу того, що реєстраційне посвідчення на домоволодіння від 20 вересня 1996 року, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації, яке посвідчує реєстрацію за ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» права власності частини гуртожитку загальною площею 8724,32 кв. м та прибудованих приміщень підземної автостоянки площею 6412,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , не є належним документом, що підтверджувало право власності ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» на об'єкти нерухомості, які були відчужені ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» на користь ТОВ «ІСМ Інтернешнл ЛТД» за договорами купівлі-продажу від 17 липня 2001 року, не можуть бути підставою для визнання згаданих правочинів недійсними.
ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» не вправі було укладати правочинів щодо розпорядження частиною гуртожитку загальною площею 8724,32 кв. м. та прибудованими приміщеннями підземної автостоянки площею 6412,00 кв. м., зокрема договорів щодо відчуження на користь ОСОБА_1 житлового приміщення НОМЕР_2 площею 137,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та місця стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи ОСОБА_1 , що укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу порушуються його права чи інтереси є необґрунтованими.
Поряд з цим районний суд відхилив доводи позивача щодо відсутності у ОСОБА_3 повноважень на укладення від імені ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» цих правочинів, оскільки ОСОБА_1 не є учасником ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД», а тому здійснення органами управління цього товариства повноважень на представництво ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «ПСП.ЛТД» не стосуються прав та інтересів позивача.
При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд виходить з наступного.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними.
Висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для відмови у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (т.2, а.с.165-169).
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не містить.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Отже в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України у справах № 6-27цс14, №6-119цс14 та №6-110 цс14.
У даній справі при оспорюванні договорів, укладених між третіми особами без участі ОСОБА_1 у 2001 році, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що укладенням оспорюваних договорів порушено, зокрема, його майнові права щодо майна, яке було предметом договорів.
Посилання ОСОБА_1 на те, що 17 та 19 травня 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» укладено угоди № № 1 і 2 про доповнення та зміну умов договору від 12 грудня 1994 року № 10/12-9 та додатки до цього договору № № 5 і 7, якими визначено, що об'єкти, які зобов'язуються передати ТОВ «Фінансово-будівельна група «Еліта-Центр» у власність позивачеві за договором від 12 грудня 1994 року № 10/12-9, є житлове приміщення НОМЕР_2 площею 137,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та місце стоянки за НОМЕР_1 площею 10,6 кв. м в підземній автостоянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовано відхилені районним судом, оскільки станом на час укладення оспорюваних договорів ОСОБА_1 не був наділений майновими правами щодо указаних конкретних житлового приміщення та місця стоянки.
Ураховуючи наведене, доводи апеляційної скарги позивача щодо неповноти судової перевірки та невідповідності висновків суду обставинам справи, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, адже висновок районного суду щодо необґрунтованості доводів позивача про те, що укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу порушуються його права чи інтереси, відповідає обставинам справи.
Решта доводів апеляційної скарги за своїм змістом є викладенням обставин щодо правовідносин, у яких ОСОБА_1 не стороною і не наділений правом оспорювати укладені угоди, зокрема, від імені ТОВ "ФБГ Еліта-Центр". Тому наведені доводи не мають значення для правильного вирішення даного спору.
Оскільки доводи апеляційної скарги є ідентичними аргументам позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, висновки районного суду є достатньо аргументованими, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland, № 49684/99, § 2)).
Ураховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 23 вересня 2021 року.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді В. М. Ратнікова
Т. О. Невідома