13 вересня 2021 року м. Київ
Справа №761/20787/21
Апеляційне провадження №33/824/3366/2021
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Федорчук Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року, у справі за матеріалами, які надійшли з Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП (протокол серії ВАБ № 337514 від 02 червня 2021 року), і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 454, 00 грн.
Постановою суду мотивована тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі, в якій вони проживають разом з дружиною, своїми умисними діями перешкодив дружині вхід до приміщення квартири, чим позбавив її житла, одягу та іншого особистого майна, в наслідок чого вона змушена була піти ночувати до своїх знайомих. За таких обставин вважав, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим останній підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його представником подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що поліцейські прибули на місце події 05 травня 2021 року, однак усупереч положенням ст. 254 КУпАП, протокол було складено значно пізніше 02 червня 2021 року, тобто через 27 днів. Зазначає, що вперше поліцейські зателефонували йому лише 02 червня 2021 року та саме цього дня він вперше дізнався про виклик 05 травня 2021 року його дружиною поліції.
Також вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить відомостей, яка саме шкода була, чи могла бути завдана потерпілій, оскільки вчинення домашнього насильства, внаслідок якого не була і не могла бути завдана шкода, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. У протоколі зазначено, що правопорушенням не заподіяно матеріальну шкоду. Отже, ОСОБА_2 не може вважатися потерпілою, оскільки їй не заподіяна шкода. Також зазначає, що судом першої інстанції було повністю проігноровано його пояснення, зокрема ту обставину, що у ОСОБА_2 були ключі від даної квартири та належність вказаної квартири його матері ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, вказує на те, що ОСОБА_2 має свою квартиру, де зареєстроване її місце проживання, і в якій вона проводить більшість часу.
Таким чином вважає, що відсутні підстави та докази для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його представник Гайдук О.О. в судовому засіданні заперечували наявність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та просили провадження у справі закрити.
ОСОБА_2 та її представник Мозолевська В.В. просили апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 337514 від 02 червня 2021 року вбачається, що 05 травня 2021 року о 21 годині 13 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: не пускав її за місцем проживання, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. В протоколі ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом не згодний, протиправних дій відносно дружини не вчиняв та надав свої пояснення. Також в протоколі зазначено, що потерпіла ОСОБА_2 проживає: АДРЕСА_3 /а.с. 1/.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав на те, що перебуває з ОСОБА_2 в шлюбі. Майже весь час проживали за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана квартира належить дружині та її матері.
Квартира АДРЕСА_4 належить його матері. При цьому дружина мала ключі від цієї квартири, оскільки періодично туди навідувалась.
Також вказує на те, що гострих конфліктів із дружиною не має та ніколи не мав. Про те, що дружина викликала поліцію 05 травня 2021 року та 06 травня 2021 року за адресою: АДРЕСА_5 йому стало відомо від 02 червня 2021 року від працівників поліції. Зазначає, що ніяких протиправних дій відносно своєї дружини не вчиняв. Дружина має своє житло, в якому проводить більшість часу /а.с. 3/.
В своїх проясненнях ОСОБА_2 вказала на те, що перебуває в шлюбі з ОСОБА_1 , та з 2010 року вони проживають за адресою: АДРЕСА_6 . Квартира була придбана в офіційному шлюбі але зареєстрована на її свекруху. 05 травня 2021 року вона звернулась до поліції у зв'язку з тим, що після повернення з роботи о 21.00 год. її чоловік ОСОБА_1 не впустив її до дому на місце постійного проживання її та дітей. 05 травня 2021 року сварок не відбувалось, але чоловік відкрив двері та повідомив, що оскільки діти на вихідних були з дідусем та бабусею, то і їй нема що роботи в цій квартирі. При цьому її речі та речі її дітей він не віддав /а.с. 2/.
З рапорту дільничого офіцера поліції Поліщук В.М., вбачається, що на місці виклику було виявлену заявницю ОСОБА_2 , яку додому не впускав чоловік ОСОБА_1 .. На місці відібрано пояснення та надано консультацію з цього приводу.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону та дійшов необґрунтованих висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашне насильство.
Так, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що шкоду потерпілій не заподіяно, однак такі дані не узгоджуються із диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає завдання або можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи.
З наведеного вбачається, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не відповідають кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В свою чергу розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, при підготовці справи до розгляду не дослідив обставини, що підлягають з'ясуванню, зокрема, не прийняв до уваги ту обставину, що дружина ОСОБА_2 має у власності інше житло, а тому твердження про позбавлення її права на житло, внаслідок дій ОСОБА_1 , не відповідає дійсності і є таким, що призвело до неповноти з'ясування фактичних обставин справи.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та вказав, що 05 травня між ним та дружиною стався конфлікт, та він будучи ображеним на дружину та з метою уникнення сварки, зачинив двері та пішов до магазину. Ключі у дружини від вказаної квартири були. Про те, що дружина 05 травня 2021 року викликала поліцію дізнався 02 червня 2021 року коли йому зателефонували працівники поліції та повідомили про необхідність прибути до них для складання протоколу.
ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначала про те, що 05 травня 2021 року близько 21.00 год. вона повернулась з роботи додому, за адресою: АДРЕСА_2 , де у з ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу побутових питань, який вони вирішували на загальному коридорі, вона не хотіла заходити до квартири. Вона образилася та пішла з коридору на загальний балкон, щоб подихати свіжим повітрям, заспокоїтися, оскільки була дуже ображена на чоловіка. Через деякий час вона повернулася до квартири, намагалися відкрити двері своїми ключами, які в неї були, але не змогла цього зробити, тому викликала працівників патрульної поліції, оскільки вважала, що її чоловік знаходиться в середині квартири, зачинився та її не впускає до квартири.
З апеляційної скарги свого чоловіка вона дізналася, що він в період, коли вона знаходилася на загальному балконі в квартирі не був, а вийшов в магазин за продуктами, тобто ОСОБА_1 не міг її не впустити за місцем її мешкання навмисно, оскільки його не було в квартирі.
ОСОБА_1 не навмисно закрив двері від квартири на три замки, а в неї були ключі від двох замків, тому вона не змогла відкрити двері. ОСОБА_1 не знав про відсутність у неї ключа від третього замка.
Станом, на сьогоднішній день вони помирилися, та вона не бажає, щоб ОСОБА_1 визнали винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 не винуватий у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він не вчиняв економічного насильства по відношенню до неї, не чинив умисних дій у здійсненні їй перешкод до доступу до квартири.
З урахуванням зазначеного, просить задовольнити апеляційну скаргу та адміністративне провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , докази наявні у матеріалах справи, та беручи до уваги клопотання ОСОБА_2 , апеляційний суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що інкримінується останньому.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 274 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.