справа № 380/8551/20
з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
20 вересня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити дії.
08.09.2021 від представника позивача надійшла заява про зміну способу та виконання рішення суду, в якій заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 у справі №380/8551/20 в частині «Зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: 79049, м.Львів, пр.Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 26056848) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги» на «Стягнути з Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 ріку розмірі 6800,00 грн».
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час, дату і місце розгляду заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
При вирішення заяви про зміну способу та виконання рішення суду, суд встановив таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №380/8551/20 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язано Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: 79049, м.Львів, пр.Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 26056848) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Вказане рішення набрало законної сили з 13.04.2021.
19.07.2021 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №380/8551/20.
30.07.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Романом Назаром Олеговичем видано постанову про відкриття виконавчого провадження №66310484 про зобов'язання Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 66; ЄДРПОУ: 26056848) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
26.07.2021 представником ОСОБА_1 було направлено заяву до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради для добровільного виконання боржником вищезазначеного зобов'язання.
02.08.2021 Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надано відповідь №260308-4287 у якій повідомлено, що Сихівським відділом було здійснено розрахунок (нарахування) заборгованості, розмір якої становить 6800,00 грн. і скеровано лист від 20.04.2021 №260.308/2023 на адресу Департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації з проханням забезпечити виділення Сихівському відділу соціального захисту бюджетних коштів у зазначеному розмірі.
В квітні 2021 року Сихівський відділ соціального захисту отримав відповідь від Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (лист від 27.04.2021 №06-1691), в якій зазначено, що Міністерство соціальної політики України звернулось до Міністерства фінансової політики України з проханням розглянути питання внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» стосовно можливості збільшення бюджетних видатків на дату виплати, що дозволить здійснити виплату до 5 травня відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Станом на 27.08.2021 ОСОБА_1 досі не виплачено недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, що відповідно до перерахунку Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради становить 6800,00 гривень.
Таким чином, рішення Львівською окружного адміністративного суду по справі №380/8551/20 від 12.03.2021 залишається невиконаним.
Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі Піалопулос та інші проти Греції, пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Львівського окружного адміністративного суду по даній справі є обов'язковим до виконання на всій території України. Як слідує з матеріалів справи, на виконання судового рішення, судом видано позивачу виконавчий лист. На час розгляду даної заяви триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним, що підтверджується матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
При цьому, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.
Змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги на стягнення з Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 ріку розмірі 6800,00 грн, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Зміна способу і порядку виконання суднового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновленого порушеного права.
Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах №№ 21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій Суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Відтак, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись положеннями ст. 248, 256, 294, 378 КАС України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 380/8551/20 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2021
Суддя Р.І. Кузан