«22» вересня 2021 року
м. Харків
справа № 630/29/21
провадження № 22ц/818/4907/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 травня 2021 року в складі судді Малихіна О.О.
У грудні 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, отриманих в борг.
Позовна заява мотивована тим, що в період з 09 травня по 16 серпня 2020 року ОСОБА_2 отримав від нього грошові кошти в сумі 113 000,00 грн з терміном повернення до 15 вересня 2020 року, про що власноручно, без будь-якого примусу з його боку 16 серпня 2020 року склав та підписав розписку.
Зазначив, що він грошові кошти у вказаний період перераховував з власних карткових банківських рахунків на карткові рахунки відповідача.
Вказав, що до теперішнього часу відповідач грошові кошти не повернув, на телефонні дзвінки не відповідає, зустрічей постійно уникає.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 113 000,00 грн, отримані ним у борг, а також понесені судові витрати в повному обсязі.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про стягнення судових витрат, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 386,50 грн.
Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11 травня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 113 000,00 грн та витрати зі оплати судового збору в сумі 1130,00 грн; в задоволенні вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката - відмовлено, повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн, сплаченого помилково за квитанцією № 0.0.1960951434.1 від 29 грудня 2020 року.
Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 31 травня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду - відмовлено.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат апелянта, пов'язаних з професійною правничою допомогою - скасувати, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в повному обсязі, які складаються з вартості наданої апелянту професійної правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 23 жовтня 2020 року відповідно до звіту виконаних робіт (наданих послуг) від 27 квітня 2021 року, яка складає 30 240,00 грн; витрати на поштові відправлення в сумі 222,00 грн; судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1695,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення витрат на правову допомогу не звернув увагу на те, що лише 06 січня 2021 року сторони за договором про надання правничої допомоги від 23 жовтня 2020 року дійшли згоди щодо остаточного об'єму наданих послуг та 27 квітня 2021 року до суду першої інстанції було подано клопотання про стягнення судових витрат та звіт виконаних робіт (наданих послуг).
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.
Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За змістом апеляційної скарги рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а тому в іншій частині апеляційним судом не переглядається.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, заочне рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що в договорі відсутнє чітке визначення розміру гонорару адвоката (погодинна оплата та вартість конкретного виду роботи чи послуги), а також, включення до звіту переліку послуг, наданих адвокатом до дати укладення відповідного договору.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у грудні 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, отриманих в борг, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 113 000,00 грн, отримані ним у борг, а також понесені судові витрати в повному обсязі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених ним, і які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи: судовий збір за подання заяви майнового характеру в розмірі 1130,00 грн та за подання заяви про забезпечення позову - 420,40 грн.
25 лютого 2021 року ОСОБА_1 через свого представника до суду першої інстанції подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та виправлену позовну заяву, в якій попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених ним, і які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи не змінював.
23 жовтня 2020 року між Адвокатським об'єднанням «Печерське об'єднання адвокатів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого об'єднання зобов'язується надати клієнту правову допомогу у даній справі, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як вбачається з розділу 4 вказаного договору при встановленні розміру гонорару (винагороди) адвоката враховуються строки та результати вирішення спірних правовідносин, складність справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату у справі, кваліфікація і досвід та інші істотні обставини.
Гонорар встановлюється за погодженням між адвокатом та клієнтом, який визначається в додатку до цього договору (а.с.77-78).
Матеріли справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4780 від 13 грудня 2011 року та ордер на надання правової допомоги, серія КВ № 401715 від 23 жовтня 2020 року (а.с.75, 76).
27 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про стягнення судових витрат, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 386,50 грн.
Разом з даним клопотанням ОСОБА_1 надав звіт виконаних робіт (наданих послуг) від 27 квітня 2021 року за договором про надання правничої допомоги від 23 жовтня 2020 року в період з 23 вересня 2020 року по 27 квітня 2021 року, за яким сторони підтверджують. що об'єднанням в інтересах клієнта виконано наступну роботу (надано наступні послуги):
- надання клієнту усної консультації телефоном, 23 вересня 2020 року, тривалість 1 годин;
- дослідження обставин події надання клієнтом у борг в період часу з 09 травня по 16 серпня 2020 року, грошових коштів в сумі 113 000,00 грн ОСОБА_2 , які надіслані клієнтом, визначення правової позиції та першочергових дій, направлених на відновлення порушених прав та законних інтересів клієнта в період з 23 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року, тривалість 12 годин;
- звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу та отримання інформаційної довідки № 226027020, 29 вересня 2020 року тривалістю 1 година;
- укладання договору шляхом направлення його рекомендованим листом із повідомленням з поштового відділення АТ «Укрпошта» 30 вересня 2020 року тривалістю 1 година;
- виготовлення та роздруківка фотокопій матеріалів щодо факту надання клієнтом у борг в період часу з 09 травня по 16 серпня 2020 року грошових коштів у сумі 113 000,00 грн ОСОБА_2 , про що ОСОБА_2 16 серпня 2020 року склав та підписав розписку в період з 26 жовтня 2020 року по 10 грудня 2020 року тривалістю 2 години;
- складання процесуального документу (адвокатського запиту до Виробничого підрозділу Пасажирського вагонного депо Харків-Сортувальний філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Укрзалізниця») та відправлення адвокатського запиту до Виробничого підрозділу Пасажирського вагонного депо Харків-Сортувальний філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» шляхом направлення рекомендованого листа із повідомленням з поштового відділення АТ «Укрпошта» 26 листопада 2020 року тривалістю 4 години;
- отримання відповіді на адвокатський запит від Виробничого підрозділу Пасажирського вагонного депо Харків-Сортувальний філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» у поштовому відділенні АТ «Укрпошта» 28 грудня 2020 року тривалістю 1 година;
- складання процесуальних документів (позовної заяви про стягнення заборгованості; заяви про забезпечення позову) та їх відправлення шляхом направлення рекомендованого листа із повідомленням до Люботинського міського суду Харківської області з поштового відділення АТ «Укрпошта» 31 грудня 2020 року тривалістю 8 годин;
- складання процесуального документу (заяви про усунення недоліків позовної заяви про стягнення заборгованості відповідно до ухвали Люботинського міського суду Харківської області від 11 січня 2021 року) та його відправлення шляхом направлення рекомендованого листа із повідомленням до Люботинського міського суду Харківської області з поштового відділення АТ «Укрпошта» 25 лютого 2021 року тривалістю 2 години;
- складання процесуального документу (клопотання про відкладення розгляду цивільної справи) та його відправлення шляхом направлення рекомендованого листа із повідомленням до Люботинського міського суду Харківської області з поштового відділення АТ «Укрпошта» 25 березня 2021 року тривалістю 2 години;
- відрядження до м. Люботин Харківської області, під час якого адвокатом Зімарєвим В.М. 27 квітня 2021 року приймалася участь у судовому розгляді даної справи, який відбувався під головуванням судді Люботинського міського суду Харківської області Малихіна О.О.; надання клієнту усних консультацій в період з 12:09 години 26 квітня 2021 року по 06:03 години 28 квітня 2021 року тривалістю 42 години, з яких оплата здійснюється за: 1 робочий день - тривалість 8 годин; проїзд з м. Києва до м. Люботина та у зворотному напрямку, перебування у м. Люботині поза робочим часом тощо, тривалість 34 години (під час розрахунку застосовується коефіцієнт 0,3).
Окрім вищевказаного, адвокатом, якому Об'єднанням доручено виконання умов договору, регулярно клієнту надавалися в телефонному режимі окрім інформації про надання правничої допомоги за договором, чисельні усні консультації в період з 23 жовтня 2020 року по 27 квітня 2021 року орієнтовною тривалістю 1 година.
Також, у звіті зазначено, що розмір суми гонорару за надану правову допомогу вираховується за формулою, з розрахунку 600,00 грн/година надання правової допомоги.
Загальна тривалість витраченого Об'єднанням часу на виконання умов договору склала 77 годин, з яких оплата здійснюється за: 39*600=23400,00 грн та 38*0,3*600=6840,00 грн, а всього складає 30 240,00 грн.
Окрім гонорару, Об'єднанням понесено витрати, на виконання умов договору шляхом витрачання власних коштів на поштові відправлення у сумі 146,50 грн.
Сторони підтверджують, що клієнт оплатив послуги Об'єднання частково, сплативши 30 000,00 грн на розрахунковий рахунок Об'єднання. Суму різниці гонорару та компенсацію витрат об'єднання буде сплачено клієнтом у такий самий спосіб пізніше (а.с.128-130).
Матеріали справи містять копію дубліката квитанції № 0.0.1969777489.1 від 10 січня 2021 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського об'єднання «Печерське об'єднання адвокатів» за надання правової допомоги в розмірі 30 000,00 грн (а.с.131).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як вбачається з положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до частини 4 статті 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, представником ОСОБА_1 зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених ним і які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи: судовий збір за подання заяви майнового характеру в розмірі 1130,00 грн та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн.
Подаючи до суду поштою, 25 лютого 2021 року позовну заяву після виправлення недоліків представник позивача не змінив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а зазначено лише те, що орієнтовний розмір судових витрат, які понесені позивачем, складаються з судового збору за подання позову з вимогою майнового характеру в розмірі 1130,00 грн та за подання заяви про забезпечення позову - 420,40 грн.
При цьому, 10 січня 2021 року ОСОБА_1 вже сплатив за отримані послуги від Адвокатського об'єднання «Печерське об'єднання адвокатів» 30 000,00 грн, про що свідчить відповідна копія дублікату квитанції № 0.0.1969777489.1 від 10 січня 2021 року.
Тобто, на момент звернення до суду з уточненим позовом представнику позивача було достеменно відомо про вже понесені позивачем судові витрати, однак в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат про це не зазначено.
Оскільки сума витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката на момент звернення з уточненим позовом в істотно більшій частині була вже сплачена, а попередній розрахунок суми судових витрат представником позивача міститься в уточненому позові, в якому сума витрат на правничу допомогу не вказана взагалі, тобто, позивач при попередньому визначенні витрат однозначно міг передбачити ці витрати, а їх розмір істотно перевищує ті, що були заявлені в попередньому розрахунку колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у стягненні з відповідача зазначеної суми з підстав недоведеності, що позивач не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення в оскаржуваній частині судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення в оскаржуваній частині без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 травня 2021 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді О.М. Хорошевський
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 22 вересня 2021 року.