Справа № 423/1456/20
Провадження № 22-ц/810/690/21
23 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3
на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 12 липня 2021 року, ухваленого Попаснянським районним судом Луганської області у складі: судді Лизенко І.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шурхно Кирило Анатолійович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що вироком від 12.02.2020 року відповідача визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України. Протиправними діями відповідача позивачу було спричинено тілесні ушкодження, останній був вимушений лікуватись та придбати медикаменти, вартість яких склала 16 237,71 грн.
Також злочинними діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях, почутті безпорадності, стресу і морального потрясіння, позивач страждає від постійних головних болів і викликаного цим безсоння. В результаті перенесеного психологічного стресу і викликаного цим зниженням працездатності тривалий час позивач не міг виконувати свої повсякденні обов'язки, що відбилося на його діловій репутації. Шрами, які залишилися у позивача після спричинення відповідачем йому тілесних ушкоджень і які є невитратним спотворенням зовнішності позивача, завдають йому незручності як в особистому так і повсякденному житті. До теперішнього часу позивач перебуває на амбулаторному лікуванні.
Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у розмірі 16 237,71 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Від відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Фізичний біль та моральні страждання, які позивач відчував було сприйнято позивачем лише в момент спричинення йому тілесних ушкоджень відповідачем, а не на протязі року після скоєння відносно нього правопорушення. Позивачем до позовної заяви не долучено жодного доказу на підтвердження ступеня його моральних страждань та тих обставин, на які посилається позивач. Не має доказів звернення позивача до спеціальних експертних установ та проведення психологічної експертизи, яка б дала висновки чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин; чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи, чи спричинені особі страждання за умов ситуації, що досліджуються у справі.
Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 12 липня 2021 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шурхно Кирило Анатолійович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 5000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача в сумі 16237,71 грн та моральної шкоди в сумі 95000 грн, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводами апеляційної скарги фактично є підстави позову, які, на думку скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягав на законності і обґрунтованості рішення суду та просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про відшкодування збитків та моральної шкоди у загальному розмірі 116237,71 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102*100 = 210200 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 5 ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено і матеріалами підтверджено, що вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 12.02.2020 встановлено, що 07.10.2019 приблизно о 00:30 годині ОСОБА_2 , проходячи повз будинку АДРЕСА_1 , зустрів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . В ході спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті особистої неприязні виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, реалізуючи який ОСОБА_2 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область щелепи ОСОБА_1 . Далі, в ході конфлікту, який продовжився, ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 двома руками за воріт куртки, завалив на ґрунт та умисно наніс ОСОБА_1 кулаком правої руки три удари в область щелепи. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичного експерта №81 від 28.10.2019 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи в області ментальних отворів зліва та справа зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 122 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено з випробуванням на 1 рік та покладено на нього певні обов'язки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КУ «Луганська обласна клінічна лікарня» грошові кошти у сумі 1177 гривень 61 копійок, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 (а.с. 10, 11).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). А згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Довід апеляційної скарги про необґрунтованість висновків суду про недоведеність завдання йому майнової шкоди у розмірі 16237,71 грн не заслуговує на увагу та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, яким судом дана правильна оцінка, оскільки з наданих позивачем копій квитанцій про придбання ліків, медпрепаратів за період з 07.10.2019 по 06.12.2019 не вбачається, ким ці витрати зроблені, що позивачу робилися саме такі призначення, у зв'язку із чим і коли вони робилися, відсутні докази проходження позивачем саме такого лікування і у такій кількості витрачалися медичні засоби та препарати.
Щодо наданого позивачем копії рахунку № 10710/04 від 07 жовтня 2019 року ТОВ «І-ПЛАНТ», фактичною адресою якого є м. Київ, на ім'я ОСОБА_5 як на підставу обґрунтування завданої йому майнової шкоди, то з нього вбачається лише вартість пластин, гвинтів, свердла у розмірі 13000 грн, натомість відсутні докази того, що такі витрати фактично понесені позивачем, або докази необхідності таких витрат у зв'язку із тілесними ушкодженнями позивача у вигляді двостороннього переламу нижньої щелепи.
Отже, надані позивачем докази не є достатніми на підтвердження позовних вимог і відсутня саме сукупність доказів, взаємний зв'язок яких би доводив обґрунтованість цих вимог.
За змістом частин 1, 2, 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частина перша статті 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Аналогічні роз'яснення викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із змінами та доповненнями.
Встановивши, що внаслідок вчинення відповідачем злочину відносно ОСОБА_1 , що підтверджується вироком суду від 12.02.2020, йому завдано моральної шкоди, так як позивач зазнав душевних та моральних страждань, фізичного болю через протиправне завдання йому тілесних ушкоджень, суд дійшов висновку, що моральну шкоду, яка полягає у моральних переживаннях, фізичному болі під час отримання від відповідача тілесних ушкоджень, суд оцінив у 5000 грн.
Висновки суду про завдання протиправними діями відповідача моральної шкоди позивачу ніким не оскаржуються.
Предметом апеляційного перегляду в наведеній частині є розмір такого відшкодування.
Тому колегія суддів зазначає наступне.
Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Як вбачається з матеріалів справи - і на це посилається скаржник в апеляційній скарзі - він зазнав внаслідок умисних протиправних дій відповідача згідно висновку судово-медичного експерта №81 від 28.10.2019 тілесних ушкоджень у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи в області ментальних отворів зліва та справа зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, і у зв'язку із чим ОСОБА_1 лікувався стаціонарно.
На думку колегії суддів судом в достатній мірі не враховано глибини моральних та душевних стражданнях позивача, який зазнав протиправних дій з боку відповідача, тривалості цих страждань, їх характер, оскільки було завдано ударів в область обличчя і стався перелам щелепи, що супроводжувалося болем і пов'язаними із цим стражданнями, а тому суд приходить до висновку про збільшення розміру грошового відшкодування до 50 000 грн.
Колегія суддів вважає, що зазначений розмір відповідає вимогам розумності та справедливості.
Порушення звичного способу життя та нормального ритму життя колегія суддів вбачає в вимушеності позивача як у лікуванні і пов'язаної із цим необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення звичайного способу та стилю життя, для можливості повноцінно харчуватися, що є необхідністю забезпечення життєдіяльності людини у повсякденні, так і у зверненні до правоохоронних органів і пов'язаної із цим необхідністю витрачати власний час і зусилля.
На часткове задоволення позовних вимог про відшкодування завданої позивачу моральної шкоди порівняному із заявленим позивачем впливає відсутність доказів невідтворного спотворення обличчя позивача внаслідок переламу щелепи, оскільки таке не доведено належними доказами.
Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Наведена невідповідність висновків, викладених у рішення суду, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалене рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розмір якого становив 1162,40 грн, а позовні вимоги задоволено частково, то пропорційно цьому розміру з відповідача на користь держави належить до сплати 500 грн.
Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково: рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 12 липня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди змінити, збільшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 5000 грн до 50000 грн та судового збору з 50 грн до 500 грн.
В іншій частині позовних вимог про стягнення майнової шкоди судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 12 липня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди змінити, збільшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 5000 грн до 50000 грн та судового збору з 50 грн до 500 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 23 вересня 2021 року.
Судді: