Провадження № 11-кп/803/2735/21 Справа № 211/7076/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 вересня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2021 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020040720001012 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України, -
за участю:
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням суду, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2021 року в підготовчому судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт; задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 жовтня 2021 року включно.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що обставини на які посилався суд при продовженні строку дії запобіжного заходу не змінилися, суд вважав що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні декількох тяжких злочинів проти життя і здоров'я особи, в тому числі що спричинили загибель людини, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ від права обвинуваченого на особисту свободу.
Також судом встановлено, що існують обґрунтовані ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме з метою уникнення відповідальності обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, якщо йому не буде обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд зазначив, що враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; що ОСОБА_7 усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі та бажаючи його уникнути, може переховуватися від суду, чим допустити настання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також суд вважав доведеним ризик незаконного впливу та небезпеки для потерпілої ОСОБА_8 , який обґрунтовано продовжує існувати, оскільки на ґрунті ревнощів до якої ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину; тому застосування домашнього арешту, на даному етапі розгляду справи, на думку суду, не зможе запобігти вказаним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора, задовольнити клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на положення ст. 315 КПК України і зазначає, що суд не мав повноважень в підготовчому судовому засіданні продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а міг тільки вирішити питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, але таких клопотань сторона обвинувачення не заявляла, що, на думку захисника, свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону та підставу для скасування ухвалу суду.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі просив її задовольнити.
Інші учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, до апеляційного суду не з'явився, клопотань про їх особисту участь до суду не подавали, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК України апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Положення третього речення частини третьої статті 315 втратило чинність, як таке, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2017 від 23.11.2017.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд вважає безпідставними.
Згідно з матеріалами справи, в провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області є обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040720001012 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтовуючи, вимоги апеляційної скарги захисник посилається на істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема положень ст. 315 КПК України і зазначає, що суд не мав повноважень в підготовчому судовому засіданні продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а міг тільки вирішити питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, але таких клопотань сторона обвинувачення не заявляла. Інших доводів апеляційна скарга захисника не містить.
Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: 1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито; 2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду; 3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою; 4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою; 5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; 6) порушено правила підсудності; 7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги захисника, що суд всупереч вимогам ч. 3 ст. 315 КПК України продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а не обрав, чим на думку захисника, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального, апеляційний суд вважає слушними та часткового обґрунтованими, проте така невідповідність не може бути розцінена як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки таке порушення не перешкодило і не могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а також суд на новій процесуальній стадії кримінального провадження перевірив наявність підстави для застосування такого запобіжного заходу та інші обставини, передбачені ст. ст. 176-178, 183, 194, 315 КПК України та по суті прийняв правильне рішення.
Доводи апеляційної скарги захисника обмежуються вищевикладеним, в той же час, суд апеляційної інстанції перевірив наявність підстав, передбачених ст. ст. 176, 177, 194, 315 КПК України для застосування (обрання) стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Прокурором в підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Оскарженою ухвалою суду стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 194, 199, 315 КПК України, суд повинен був з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Питання обґрунтованості підозри не є предметом апеляційної перевірки, з огляду на стадію кримінального провадження, а саме, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження і вже висунуте обвинувачення, а обвинувальний акт перебуває в суді на розгляді.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення, чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення та інші.
Під час апеляційного провадження встановлено, що твердження прокурора та висновки суду про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а встановлені судом ризики у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду та можливого впливу на потерпілих і свідків не зменшились та об'єктивно існують і для запобігання їх настання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці ризику переховування від суду, апеляційний суд зважає на характер та підвищену суспільну небезпеку злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , суворість покарання яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, а саме виключно у виді позбавлення волі строком до 15 років, внаслідок якого настали невідворотні наслідки у виді смерті людини.
Ризик впливу на потерпілу та свідків, підтверджується формулюванням обвинувачення за яким ОСОБА_8 погрожував фізичною розправою над потерпілою та показаннями останньої, яка ще не була допитана перед судом, при цьому її показання можуть бути доказами тільки за умови безпосереднього допиту в судовому засіданні (ст. ст. 23, 95 КПК України).
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про обрання (продовження) обвинуваченому ОСОБА_8 тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, об'єм висунутого обвинувачення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про його особу, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження в межах, передбачених КПК України на цій стадії кримінального провадження, та навів в ухвалі достатні мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 199, 315, 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2021 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 115 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4