22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 420/14361/20
адміністративне провадження № К/9901/31306/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Ханової Р.Ф.
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року
у справі № 420/14361/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блекгард»
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
25 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 420/14361/20, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та Головному управлінню ДПС в Одеській області встановлено строк для усунення недоліків шляхом приведення тексту касаційної скарги у відповідність до норм процесуального законодавства із зазначенням чітких та обґрунтованих підстав оскарження, а також чіткого визначення вимог, які не суперечать одна одній та надання належних доказів, які б підтверджували дату отримання оскаржуваної постанови.
20 вересня 2021 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС в Одеській області, на виконання зазначеної ухвали надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточнена касаційна скарга.
Під час перевірки уточненої касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України та не усуває недоліка, про які зазначено в ухвалі від 27 серпня 2021 року, з огляду на таке.
У касаційні скарзі, податковий орган, як на підставу оскарження посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України та пункту 9 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №557 від 6 червня 2017 року.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Подаючи до суду уточнену касаційну скаргу, контролюючим органом так і не зазначено, в чому саме полягає помилка судів, під час застосування спірних норм. У скарзі лише процитовано норми Податкового кодексу України, без будь-якого обґрунтування необхідності зробити висновок про застосування норм права. Крім того, податковим органом не зазначено, як на їх думку повинні застосовуватися відповідні норми Податкового кодексу України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов'язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаійне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, Суд вважає, що скаржником не обґрунтуванні підстави касаційного оскарження, в розумінні статті 328 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС в Одеській області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 27 серпня 2021 року щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, у зв'язку з чим касаційна скарга вважається не поданою та підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі №420/14361/20 - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова
І.А. Гончарова
І.Я. Олендер