22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/21286/19
адміністративне провадження № К/9901/29984/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року
у справі № 640/21286/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві,
треті особи Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам частини четвертої статті 330 та підстав, передбачених частиною третьою статті 332 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин, а також належних доказів на підтвердження зазначеної дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копії конверта, яким вона була надіслана, або копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з вказаною постановою, або копію розписки про її вручення, яка міститься в матеріалах справи) та документа про сплату судового збору.
02 вересня 2021 року на виконання вимог вищезазначеної ухвали до Верховного Суду від скаржника надійшли документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначив, що оскаржувану постанову суду апеляційної ним було отримано 13 липня 2021 року, що підтверджується скріншотом з системи електронного документообігу «Док Проф 3», доданим до клопотання.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у даній справі слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Як вбачається із клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови надає скріншот з системи електронного документообігу «Док Проф 3».
Проте, зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами (зокрема, належними доказами отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції можуть бути копія конверта, яким вона була надіслана, або копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з вказаною ухвалою, або копія розписки про її вручення, яка міститься в матеріалах справи), про що і було зазначено Верховним Судом в ухвалі від 17 серпня 2021 року.
Таким чином, наданий скаржником скріншот з системи електронного документообігу «Док Проф 3», з урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України не може бути використаний судом для обрахунку строку на касаційне оскарження з метою встановлення поважності причин його пропуску, а тому не може вважатися належним доказом підтвердження дати вручення оскаржуваного судового рішення.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об'єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Утім доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати вказані причини об'єктивними та непереборними.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи скаржник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки касаційна скарга була повторно подана через місяць після її повернення.
Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб'єктивною поведінкою скаржника, а не об'єктивними обставинами, що перебували поза його волею.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 22 березня 2021 року у справі № 160/1170/20, від 25 червня 2021 року у справі № 640/13331/19, від 19 серпня 2021 року у справі № 440/5150/19.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України, суд
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року, викладені у клопотанні Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі № 640/21286/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко