21 вересня 2021 року
Київ
справа №826/17616/14
адміністративне провадження №К/9901/27336/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року
у справі №826/17616/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- скасувати наказ Генерального прокурора України № 2511-ц від 23 жовтня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №2511-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України з 24 жовтня 2014 року.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 04 лютого 2021 року у розмірі 2 150 004, 28 грн (два мільйони сто п'ятдесят тисяч чотири гривні двадцять вісім копійок).
Зобов'язано Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління організаційного та правового забезпечення Генеральної прокуратури України з 24 жовтня 2014 року.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 16 267, 02 грн (шістнадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень дві копійки).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року змінено, викладено абзац 4 резолютивної частини в наступній редакції:
«Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 04 лютого 2021 року у розмірі 2566151,14 грн. (два мільйони п'ятсот шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят одна гривня чотирнадцять копійок).»
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року залишено без змін.
Не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями судів попередніх інстанцій в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 12 липня 2021 року та від 22 липня 2021 року касаційні скарги повернуто скаржнику у зв'язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.
22 липня 2021 року Офісом Генерального прокурора втретє подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2021 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху з установленням строку у 10 днів для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованого клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надання належних та допустимих доказів, що підтверджують ці обставини; документу про сплату судового збору в розмірі 146, 16 грн.Вищевказана ухвала отримана скаржником 17 серпня 2021 року.
30 серпня 2021 року від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження разом із платіжним дорученням про сплату судового збору.
Заява обґрунтована тим, що ухвалами Верховного Суду від 12 липня 2021 року та від 22 липня 2021 року касаційні скарги повернуто скаржнику у зв'язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. 22 липня 2021 року Офісом Генерального прокурора втретє подано касаційну скаргу. Скаржник зазначає, що оскільки ним первісна касаційна скарга подана у 30 денний строк з моменту отримання оскаржуваної постанови, то він має право на поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши клопотання Офісу Генерального прокурора, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, заявником оскаржується рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 24 травня 2021 року. Первісна касаційна скарга подана (здана на пошту) 22 червня 2021 року.
Разом з тим, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Офіс Генерального прокурора подав касаційні скарги 22 червня 2021 року та 29 червня 2021 року, які йому повернуто ухвалами Верховного Суду від 12 липня 2021 року та від 22 липня 2021 року через невідповідність вимогам статті 330 КАС України на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Повторну касаційну скаргу скаржником подано 22 липня 2021 року.
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без зволікань та перевищення строків касаційного оскарження, що свідчить про цілеспрямованість дій відповідача щодо касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідного до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Скаржник зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання проінформувати про відкликання відомостей про застосування заборон, передбачених статтею 1 Закону України «Про очищення влади», ухвалені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та без урахування висновку Верховного Суду у постанові від 12 серпня2020 року у справі № 809/3968/14, де суд вказав про передчасність відкликання відомостей про застосування до особи заборони, передбачених частиною З статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Крім того, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах після внесення змін до п. 5 розділу II Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», наказом Міністерства юстиції від 17.07.2020 року № 2454/5.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Внаслідок відсутності складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку з відпустками суддів Мацедонської В. Е., Данилевич Н.А., розгляд цієї скарги відбувся після їх виходу на роботу.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити Офісу Генерального прокурора строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №826/17616/14.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич Н. В. Шевцова