20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/10809/21
адміністративне провадження № К/9901/32454/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л'КАФА ГРУП» про стягнення штрафних санкцій,
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Nовариства з обмеженою відповідальністю «Л'КАФА ГРУП» про стягнення штрафних санкцій на суму 6783,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2021 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві повернуто.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві залишено без руху. Надано строку для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії вказаної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Відмовляючи у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відсутні, та скаржник не позбавлений можливості звернутися до суду після усунення обставин, які унеможливлюють сплату судового збору..
Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив із того, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору, отже не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05.07.2021 та не усунуто недоліки апеляційної скарги.
30 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував майновий стан та неможливість виконати вимоги ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Разом з тим, частиною другою статті 333 КАС України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною п'ятою статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку наданого на усунення недоліків апеляційної скарги.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини першої та другої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, продовження встановленого процесуального строку є правом суду, а не його обов'язок та має бути обґрунтованим.
Натомість, посилання на обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутність в ньому коштів, призначених для сплати судового збору не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору та не можуть бути підставою для продовження встановленого судом процесуального строку після його закінчення, без надання достатніх доказів.
У цій справі Головному управлінню Держпродспоживслужби у м. Києві було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, проте у строк визначений судом, недоліки так і не були усунуті, докази сплати судового збору до суду надано не було, що на підставі частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України є підставою для повернення апеляційної скарги.
Згідно пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом частини четвертої статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л'КАФА ГРУП» про стягнення штрафних санкцій.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук С.Г. Стеценко