20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 460/2355/20
адміністративне провадження № К/9901/33556/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №460/2355/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати за період з 10.05.2010 (дати призначення пенсії) по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014, зобов'язати нарахувати з 10.05.2010 (дати призначення пенсії) по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 01.01.2016 без обмеження кінцевим строком та виплатити відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 позовні вимоги були задоволені частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно з статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10.05.2010 (дати призначення пенсії) по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018, додаткової пенсії згідно з статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10.05.2010 (дати призначення пенсії) по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно з статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10.05.2010 (дати призначення пенсії) по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 10.05.2010 (дати призначення пенсії) по 22.07.2011, з 01.01.2014 по 02.08.2014. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині: зобов'язання нарахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум підвищення до пенсії згідно з статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2016 по 16.07.2018, додаткової пенсії згідно з статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2016 відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №460/2355/20 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2021 і залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.2021.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Встановлено, що суд першої інстанції відніс розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, скаржником не наведено у касаційній скарзі доводів та мотивів, що дають підстави для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, позивачем не зазначено умов, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за наявності яких можливе оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №460/2355/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Кравчук